- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •2. Функції геополітики.
- •3. Методи геополітичної науки.
- •4. Структура та рівні геополітики.
- •5. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок з іншими науками.
- •6. Географічний детермінізм у геополітиці.
- •7. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної геополітики.
- •8. Поняття про геополітичні атрибути, геополітичний потенціал та геополітичний статус держави.
- •9. Дефініція геополітики та основні підходи до її визначення.
- •10. Геополітика та політична географія: спільне і відмінне.
- •11. Сутність і значення геополітичного прогнозування.
- •12. Сила і могутність держави як категорії геополітики.
- •13. Баланс сил як поняття геополітики. Зміст та різновиди балансу сил.
- •15. Глобалістські концепції світового порядку Римського клубу.
- •17. Геополітичні погляди с.Коена.
- •19. Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення. '
- •1) Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення
- •20. Поняття гегемонії та основні етапи становлення гегемона.
- •21. Контроль над простором як категорія геополітики: зміст та різновиди.
- •22. Геополітична та геоекономічна роль рф у регіоні та світі.
- •23. Геополітичні та геоекономічні інтереси Китаю.
- •24. Геополітичні та геоекономічні інтереси Японії.
- •25. Геополітичні та геоекономічні інтереси Індії.
- •26. Геополітичні та геоекономічні інтереси Туреччини
- •29. Національний інтерес як категорія геополітики: зміст та основні класифікації.
- •30. Особливості та представники англійської школи геополітики.
- •31. Суб'єкти геоекономіки та особливості геоекономічної стратегії держав.
- •32. Локальні і регіональні війни в сучасному світі та їх геополітичне значення.
- •33. Теорія морської могутності а.Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •34. Французька школа геополітики: еволюція та представники.
- •II. Теорія життєвого простору (Ганс Брім, Генріх Замден)
- •III. Теорія географічного роздвоєння світу (Карл Шміт, „Планетарна напруга між сходом і заходом: протистояння землі і моря”, „Земля і море”).
- •36. Ідеологічна природа геополітики.
- •37. Американська геополітика: основні ідеї і представники.
- •38. Геополітичні погляди к.Гаусгофера.
- •39. Євразійство і неоєвразійство: передумови виникнення та основні положення.
- •Організація євразійців
- •Культурологічна доктрина
- •Сучасне неоєвразійство в Росії
- •40. Основні етапи розвитку геополітики.
- •Становление геополитической науки
- •Эпоха классической геополітики
- •Развитие геополитики в 1930-1990 гг.
- •4. Современная геополитика
- •41. Японська геополітика: основні ідеї та практична реалізація.
- •42. Особливості формування та загрози для сучасного світового порядку.
- •45. Поняття, складові та рівні організації світового порядку. Світовий та міжнародний порядок.
- •46. Особливості геополітичних поглядів ж.Атталі.
- •47. Геополітичне положення держави і його характеристики.
- •49. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •50. Державний кордон як поняття геополітики: дефініція, різновиди, значення.
- •51. Національна безпека держави та її геополітичні чинники. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники
- •52. Геополітичні погляди р.Челлена.
- •53. Зміст, різновиди і типи реалізації геостратегії.
- •54. Геополітична ситуація на пострадянському просторі.
- •55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.
- •56. Основні чинники трансформації світового порядку за ж.Бодуеном і о.Тоффлером.
- •57. Геополітичні інтереси держави та механізми їх реалізації.
- •58. Геополітична схема світу у концепції г.Маккіндера. Зміст другої концепції г.Маккіндера.
- •59. Сучасні російські геополітичні доктрини.
- •60. Геоекономічна система світового устрою о.Неклесси.
- •61. Держава як суб'єкт геоекономіки та особливості її геоекономічної стратегії.
- •64. Геополітична схема світу у концепції н.Спайкмена.
- •66. Геополітичні та геоекономічні інтереси Німеччини.
- •67. Геополітичні та геоекономічні інтереси Франції.
- •68. Поняття та різновиди геополітичного поля.
- •69. Циклічність розвитку владних відносин на світовій арені.
- •70. Геополітичні погляди п.Відаля де ля Блаша.
- •71. Основні положення та представники атлантизму.
- •72. Зміст геоекономіки і становлення її як окремого теоретичного напряму.
- •73. Основні методи геоекономіки.
- •76. Геополітична концепція мондіалізму та її варіанти.
- •78. Поняття про геополітичний простір та його учасників.
- •79. Сучасна геополітична ситуація на Близькому і Середньому Сході.
- •80. Геополітична модель світового порядку з.Бжезінського.
- •81. Геоекономіка-геополітика-геостратегія: співвідношення та взаємозв'язок.
- •82. Концепція світового порядку г. Кіссінджера.
- •83. Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж.Модельского і в.Томпсона.
- •84. Цивілізаційна модель світового порядку с.Гантінгтона.
- •88. Особливості становлення та розвитку української геополітичної думки.
- •89. Геополітичні та геоекономічні інтереси сша в сучасному світі.
- •90. Геополітична ідея - геополітична концепція - геополітична доктрина: співвідношення та взаємозв'язок.
- •91. Сучасна геополітична ситуація в Східній та Південно-Східній Азії.
- •94. "Органічна школа" ф. Ратцеля. Поняття життєвого простору та закони розширення життєвого простору.
- •96. Основні моделі світового порядку.
- •97. Проблема озброєння і роззброєння: глобальний та регіональний аспекти.
- •98. Геополітичні погляди п.Кеннеді та п.Тейлора.
39. Євразійство і неоєвразійство: передумови виникнення та основні положення.
Еврази́йство — философско-политическое движение, получившее свое имя за ряд особенных положений, связанных с историей Евразии - континента, возникшего на территории «центрального» домена Евразийского континента. Евразийское движение возникло в среде русской эмиграции в 1920—1930-е гг. Идеи евразийства в той или иной мере подхвачены интеллектуальной элитой России. В евразийстве России, как особому этнографическому миру, отводится «срединное» место между Европой и Азией.
Истоки евразийства лежат в идеях поздних славянофилов, таких как Константин Леонтьев, Николай Страхов и Николай Данилевский. Так, Данилевский, противопоставляя Россию и Европу, ввел понятие «культурно-исторического типа» — как объяснения различия между русским и европейцем, выделяя романо-германский и греко-византийский типы как противостоящие друг другу и обусловленные всем ходом исторического развития. Но глубокая мысль автора о том, что культурно-исторический тип не имеет простого «наложения» на географию, все же чересчур категорична в той части, будто «география не имеет ни малейшего значения». В таком случае полностью отрицается роль природно-географического фактора в формировании народного менталитета, выступающего в качестве важнейшей составляющей такого феномена как «культурно-исторический тип».
Начало евразийству положил сборник статей Н. С. Трубецкого, П. Н. Савицкого, Г. В. Флоровского и П. П. Сувчинского «Исход к Востоку» (София, 1921). Авторы провозглашали Россию особым культурно-историческим типом — «Евразией», акцентируя внимание на связи ее с азиатско-тюркским миром и противопоставляя «Европе», то есть Западу. В политическом отношении это привело к признанию закономерности Октябрьской революции и Советской власти как органичного проявления евразийской цивилизации.
Організація євразійців
«Євразійство», за думкою деяких істориків, було одне з визначних рухів російської еміграції. До нього входили такі відомі вчені та філософи як історик Г. Вернадський, філософи Л. Карсавін, В. Ільїн, С. Франк, лінгвіст князь М. Трубецькой, професор Р. Якобсон, письменник А. Ремізов та інші. Як організація «євразийство» мало свої центри у Франції, Німеччині, Великобританії, Австрії, Чехословаччині і навіть в Харбіні (Китай).
«Євразійці» розглядали бувшу територію Російської имперії та Радянський Союз як окремий географічний регіон, котрий має особливі власні риси, що відособлюють його від Європи і Азії. Виходячи із «специфіки Росії» вони пропонували свою, окрему модель ек розвитку та систему госп Росії, що передбачала співіснування приватної та держ власності.
В сфері зовн пол вони робили наголос на необхідність «азіатської» орієнтації. Вцілому «євразійці» стверджували, що Росія культурно ближче до Азії ніж до Європи.
«Євразійці» підтримували зв'язки з Радянською Росією, куди вони відправляли різноманітну літературу. Вони також друкували власний часопис — «Євразійська хроніка», которий під редакцією професора П. Н. Савицького видавався в 1925—1937 роках спочатку в Берліні, а потім в Парижі. Як рух «єразійство» поділялось на два крила — праве та ліве, котре поступово ставало все більш прокомуністичним. Чимало діячів лівого крила таємно співроб з радянською владою. Організація «Євразійства» стала середовищем, де активно діяла агентура закордонного відділу НКВС.