Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
GP_4_kurs_ekzamen.docx
Скачиваний:
31
Добавлен:
25.08.2019
Размер:
304.71 Кб
Скачать

80. Геополітична модель світового порядку з.Бжезінського.

 Бжезінський

Геополітична модель світового порядку 3. Бжезінського

На сьогодні визначилися три сценарії розвитку світового порядку. Перший базується на геополітичній традиції й представлений 3. Бжезінським. Майбутня глобальна співпраця матиме характер геополітичної, тобто буде базуватися переважно на геополітичних реаліях сучасного світу. Останні можуть бути зведені до 3 основних положень, що вперше мають місце в історії:

1) єдина держава є справжньою глобальною силою;

2) не євразійська держава є глобально верховною державою;

3) на центральній арені земної кулі, Євразії, домінує не євразійська сила.

Загалом геополітична ситуація сучасності визначається 2 фундаментальними реальностями: Америка тепер є єдиною світовою надвладою, а Євразія - центральною ареною земної кулі. Стабільність світового порядку в геополітичному її аспекті залежатиме від того, чи зможе Америка, яка нині є першою силою світу, за короткий момент історичної нагоди запобігти глобальній анархії, з одного боку, та попередити утворення сильного суперника, з іншого. Американська політична мета повинна бути не апологетично подвійна: зберегти домінантну позицію Америки принаймні впродовж одного покоління і, бажано, ще довше та створити геополітичну структуру, яка зможе абсорбувати неминучі удари й напруги суспільно-політичних перетворень, водночас переростаючи у геополітичне ядро спільної відповідальності за мирне глобальне керівництво".

Бажана для Америки геополітична структура (оскільки вона буде становити базу американської глобальної сили) – трансєвразійська система безпеки (ТЄСБ), що є структурою ключового владного партнерства. Остаточне постання ТЄСБ могло б згодом звільнити Америку від частини її ноші, водночас зберігаючи її роль стабілізатора й арбітра Євразії. Формування трансєвразійської системи безпеки потребує сприяння геополітичному плюралізму на карті Євразії й відбувається у три етапи:

1. Близька перспектива ТЄСБ (5 і більше років) передбачає з'ясування, що жодна держава чи об'єднання держав не набудуть здатності усунути США з Євразії чи зменшити їх роль арбітра в ній.

2. Середньотермінова перспектива (до 20 років) має стати періодом формування справді стратегічного партнерства у ключових регіонах Євразії.

3. Віддалена перспектива (понад 20 років) є етапом становлення глобального ядра дійсно "спільної політичної відповідальності" за світову стабільність та мир.

Збигнев Бжезинский, що був в 1977-1981 рр. помічником президента США по національній безпеці, у своїй книзі "План гри. Геостратегічна структура ведення боротьби між США і СРСР" (Нью-Йорк, 1986) доводить історично закономірний і глобальний характер протистояння між СРСР і США. Проте ще в роботі "Криза світової системи" Бжезинский розвиває ідею необхідності створення універсальної світової системи під егідою США. Радянський марксизм розглядався як перешкода, яку можна здолати, перейшовши до його помірної, соціал-демократичної, ревізіоністської версії — через відмову від тез "диктатури пролетаріату", "класової боротьби", "націоналізації засобів виробництва" і "відміни приватної власності". У свою чергу, капіталістичний Захід повинен був би обмежити свободу ринку, ввести часткове державне регулювання економіки і так далі. Спільність же культурної орієнтації могла б бути знайдена в традиціях Просвіти і гуманізму, до яких возводимы і західні демократичні режими, і соціальна етика комунізму (у його пом'якшених соціал-демократичних версіях).

“Світовий уряд", який міг би з'явитися на основі теорії конвергенції, мислився як допущення Москви до атлантичного управління планетою спільно з Вашингтоном. В цьому випадку починалася епоха загального світу, холодна війна закінчувалася, народи скидали тяжкість геополітичної напруги.

Тут важливо провести паралель з переходом технологічних систем від талассократии до эфирократии: мондиалистские політики починали дивитися на планету не очима мешканців західного континенту, оточеного морем (як традиційні атлантисты), але очима "астронавтів на космічній орбіті". У такому разі їх погляду з'являвся дійсно єдиний світ.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]