Структура курсової роботи

Обсяг курсової роботи становить 40-45 сторінок без урахування  списку  використаних  джерел  та додатків. Курсова робота містить наступну структуру:

− Титульний аркуш;

− Зміст;

− Перелік умовних позначень, скорочень і термінів (за необхідності);

− Вступ;

− Основна частина (3 розділи);

− Висновки та пропозиції;

− Список використаних джерел;

− Додатки (за необхідності).

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи.

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема перелік умовних позначень, скорочень і термінів (за необхідності), вступу, висновків до розділів, загальних висновків та пропозицій, списку використаної літератури, додатків.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності). Якщо в курсовій роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа − їх детальне розшифрування. Якщо в тексті роботи спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні. 

Вступ. У вступі (обсягом близько 1-2 сторінки) слід обґрунтувати:

Актуальність. Актуальність теми зумовлюється її недостатньою вивченістю. Актуальність роботи має відповідати як сучасним потребам фахової галузі науки, так і перспективам її розвитку, практичним завданням.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо в межах однієї-двох друкованих сторінок показати головне − суть проблемної ситуації, з якої буде видно актуальність теми.

Розробленість теми. Студент оглядово характеризує опрацьовану літературу, електронні видання, тобто називає основні джерела інформації, аналізує стан наукової розробленості теми, стисло повідомляє про ступінь розробки розглянутих питань фахівцями.

У вступі

формують:

мету та основні завдання дослідження;

визначають:

об'єкт;

предмет;

методологічну базу дослідження;

обґрунтовують:

структуру курсової роботи.

Мета роботи. Це положення є ключовим для вступу. Студент повинен чітко сформулювати мету роботи, якої він має досягти в процесі підготовки курсової роботи. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Приклади формулювання мети роботи:

Мета роботи −

Метою роботи є

Мета курсової роботи −

Мета курсової роботи полягає

Завдання курсової роботи конкретизують мету. Студент окреслює коло питань, що будуть розглянуті в основній частині роботи. Чітко сформульовані конкретні завдання роботи допоможуть логічно викласти матеріал, їх формулюють у формі перерахунку (вивчити..., описати..., встановити..., проаналізувати..., виявити..., тощо). Формулювати завдання слід якомога ретельніше, оскільки описання їх вирішення становить зміст розділів роботи.

Об'єкт – підприємство або організація, обрані для вивчення і на базі даних яких виконується проект.

Предмет дослідження – проблема (коло проблем), що досліджується в роботі на прикладі об'єкта дослідження.

Методологічна база дослідження – основні методи та наукові підходи, за допомогою яких проводилось дослідження теми курсової роботи. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Обґрунтування структури роботи − стисле пояснення логіки побудови курсової роботи.

Основну частину роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Останні поділяються на підрозділи й підпункти.

Основні розділи роботи: теоретичний, аналітико-дослідницький, проектно-рекомендаційний. Усі розділи є логічно пов’язаними між собою.

У першому розділі курсової роботи аналізуються теоретичні погляди на досліджувану проблему, описуються теорії, принципи та класифікації.

Другий розділ роботи має бути присвячено аналізу стану проблеми на підприємстві або в регіоні. Аналіз проводиться на основі реальних статистичних даних підприємств або регіону.

Третій розділ роботи повинен містити пропозиції щодо удосконалення діяльності підприємств, вирішення конкретних проблем тощо.

Кожний розділ необхідно завершувати висновками, які являють собою тезисний виклад основних результатів дослідження. Це дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Детально розглянемо кожний з них.

Перший розділ, теоретичний (приблизно 15-17 сторінок) містить декілька параграфів. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних з посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури (в тому числі іноземної) розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, в чому полягає подібність, а в чому − відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему, подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Існують декілька варіантів назви цього розділу:

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ .......

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ .......

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ .......

ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ .......

Другий розділ, аналітичний, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи й певний методичний інструментарій. Рекомендаційний обсяг – 15-17 сторінок.

Аналітичний розділ повинен містити:

− опис, характеристику загальної діяльності об’єкта дослідження;

− діагностування діяльності підприємства щодо обраного напрямку дослідження;

− ґрунтовний аналіз з використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань певного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням і висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться у додатках).

Джерелом інформації є планові й фактичні показники господарської діяльності, статистична й бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації. Результати діяльності підприємств туристичної індустрії повинні бути за 2-3 роки, включаючи фактичні дані поточного року.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Для опрацювання результатів діяльності підприємств туристичної індустрії, статистичних даних студент повинен використовувати новітні інформаційні технології та сучасну комп’ютерну техніку. При цьому можна використовувати як стандартні програми аналізу економічних та фінансових показників, так і розробити власну програму для трудомістких розрахунків.

Завданням третього, рекомендаційного розділу є розробка конкретних рекомендацій і пропозицій з організаційно-технологічного проектування розвитку та діяльності підприємства на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені в першому розділі, а також висновків другого розділу.

У цій частині студент повинен сформувати системний погляд на курсову роботу, як на керовану зміну початкового стану будь-якої системи, пов’язану з витратами часу й коштів. Він пропонує ефективний інструмент розв’язання проблемної ситуації на підприємстві у формі інноваційного проекту, розглядаючи й аналізуючи ключові категорії курсової роботи: цілі; кінцеві продукти; суттєві параметри і характер впливу оточуючого середовища; необхідні ресурси; критерії позитивності результатів, ефективності їх досягнення й оцінки; можливі механізми й інструменти діяльності й управління, дає обґрунтування заходів щодо поліпшення діяльності об'єкта. Система заходів логічно випливає з теоретичної та аналітичної частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об'єкта з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) студента повинні спрямовуватися на забезпечення показників економічного зростання.

Детальні пропозиції з удосконалення діяльності об’єкта мають відповідати напрямку дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено в другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем і недоліків.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності й практичної втіленості.

Обсяг третього розділу може становити 10-12 сторінок.

Висновки (обсягом 1-2 сторінки) є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Основна вимога до висновків − не повторювати зміст вступу, основної частини і не дублювати висновки, зроблені до розділів дослідження. В заключних висновках подається результат нового рівня узагальнення вивідного знання автора курсової роботи. У висновках не можуть даватися пропозиції, які не були розглянуті у третьому розділі.

Список використаних джерел містить використані джерела, на які є посилання в основній частині роботи. Список літератури має містити 25 позицій, з них лише 5 інтернет-ресурсів.

У додатках вміщують інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою, і розміщуються на останніх сторінках.

Вимоги до додатків: У додатках вміщують матеріал, який: - є необхідним для повноти курсової роботи, але включення його до основної частини наукової роботи може змінити впорядковане і логічне уявлення про дослідження. - не може бути розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або способи його відтворення. У додатки можуть бути включені: - додаткові ілюстрації або таблиці;

- матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, мікрофіші, формули, розрахунки, опис комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи та ін.

На всі додатки повинні бути посилання у тексті курсової роботи, наприклад Методика розрахунку описана у Додатку А.  Обсяг додатків не обмежується.