2. Поняття маркетингової політики розподілу. Етапи політики розподілу

Маркетингова політика розподілу — це діяльність підприємства з організації, планування, реалізації та контролю за фізичним переміщенням виробленої продукції від місць її видобутку чи виробництва до місць використання чи споживання з метою задоволення потреб споживачів і досягнення власних цілей.

Основна мета політики розподілу – організація ефективного збуту виготовленої продукції.

Основна мета політики розподілу – доставити товар у потрібне місце, в потрібний час з мінімальними витратами.

Завдання розподілу продукції можна поділити на дві групи:

• стратегічні;

• тактичні.

Стратегічні завдання пов'язані з формуванням та організацією каналів збуту:

• прогнозування перспективних каналів збуту;

• вибір прямого чи опосередкованого каналу збуту;

• вибір оптимальних каналів збуту, маршрутів збуту, розміщення складів.

Тактичні завдання розподілу включають:

• роботу з наявними клієнтами та залучення нових;

• пошук і відбір комерційних пропозицій на поставку товару;

• організацію виконання замовлень і поставку товарів (визначення маршрутів збуту, перевірку наявності товарних запасів, заходи стимулювання збуту тощо).

Етапи планування політики розподілу полягають у визначенні

1. стратегії політики розподілу;

2. методів збуту та типу каналів розподілу;

3. довжини каналів розподілу;

4. ширини каналу розподілу;

5. рівня інтенсивності каналу розподілу;

6. системи керівництва каналами розподілу.

1) Визначення стратегії політики розподілу

Під час планування політики розподілу керівництву фірми належить вибрати стратегію політики розподілу:

• цілі розподілу (проникнення на нові ринки, збільшення частки ринку, обсягів продажу)

• горизонт покупця (першої ланки збуту, до якої переходить право власності на товар);

• горизонт ринку (кінцевий споживач товару);

• організаційну структуру системи збуту (через власну або дилерську мережу);

• типи торгових посередників, через які буде здійснюватись (розподіл) товарорух тощо.

2) Визначення методів збуту та типу каналів розподілу

Наявні канали збуту передбачають три основні методи збуту:

♦ прямий — виробник безпосередньо збуває продукцію покупцям;

♦ через посередника — збут організовано через незалежних посередників;

♦ комбінований — збут здійснюється через організацію із спільним капіталом фірми-виробника та незалежної фірми.

3) Визначення довжини каналу розподілу

Канали розподілу – це шлях, який проходить товар від виробника до споживача.

Довжина каналу розподілу — це кількість наявних у ньому проміжних рівнів.

Рівень каналу розподілу – це будь-який посередник, який виконує певну роботу по просуванню товару від виробника до споживача.

Наприклад, довжина каналу, в якому товаровиробника і споживача зв’язують оптовик і роздрібний торговець, дорівнює двом. Так званий канал нульового рівня (довжина каналу дорівнює нулю), це канал, який зв’язує товаровиробника і споживача безпосередньо (неопосередковано).

Існує декілька схем каналів розподілу.

Прямою називають систему розподілу "виробник-споживач" — так званий "канал нульового рівня", що отримав свою назву через брак посередницької ланки ланцюга товароруху.

Складна система представлена багаторівневими каналами розподілу, що включають власну збутову мережу, незалежних посередників оптової, роздрібної фірми.