3.Питання

Правовий метод регулювання — це сукупність узгоджених між собою способів впливу на певну групу відносин. Колізійний метод є необхідним для регулювання міжнародних перевезь , регламентація яких не узгоджена, а також у разі потреби зробити вибір між нормами права. Колізії можуть виникати й поза сферою МПовП. Їх вирішення хоч і залежить від застосування колізійних норм

Отже, потреба в застосуванні колізійного методу може ви­никати як у випадку неідентичності законодавства різних пра­вових систем з одного і того ж питання, так і у випадку їх абсолютної схожості. Тобто, для винесення рішення на основі законодавства певної держави суд повинен, насамперед, зро­бити вибір між законодавством цих держав, тобто звернутися до колізійної норми. Власне або юридичних осіб

Уніфіковані матеріально-правові норми. Існує два шляхи уніфікації:

    - Уніфікація шляхом укладення м/н угод з питань матеріального права;

- Рецепція основних інститутів з іншої правової системи.

Особливості уніфікації в МПовП:

- уніфіковані правові норми можуть бути створені на основі м/н договору чи м/н звичаю ;

- уніфікація — це досить високий рівень правового співробітництва між державами. Крок до єдиного права.

- уніфікація в деяких галузях прва не завжди бажана і можлива. Внутрішні матеріальні норми — лише ті, які були спеціально створені для регламентації міжнародних відносин, ускладнених іноземним елементом. Процесуальні норми — 1) самі по собі процесуальні норми публічного права; 2) норми процесуального характеру, ускладнені іноземним елементом.

ВАРІАНТ № 4

Частина 1

1. “Свободи повітря” в міжнародному повітряному праві.

2. Етапи розвитку міжнародного космічного права та їх особливості.

3. Підстави цивільно-правової відповідальності авіаперевізника.

1.Питання

Перша «свобода повітря» — право перевізника здійснювати транзитний проліт через іноземний повітряний простір без посадки. Отримання права на транзитний проліт залежить від держави, над територією якої він здійсню-ється. Як правило, це право надається іншій державі на еквівалентній основі.

Друга «свобода повітря» — право перевізника здійснювати транзитний проліт через іноземний повітряний простір з технічною зупинкою з некомер-ційною метою (наприклад, з метою дозаправки) при експлуатації регуляр-ного чи відмінного від регулярного міжнародного повітряного сполучення. Друга «свобода повітря» зазвичай використовується для технічних цілей огляду і контролю за станом повітряного судна, заправки його пальним, про-ведення непередбаченого позапланового необхідного ремонту чи здійснення аварійної посади

Третя «свобода повітря» — право стосовно регулярних міжнародних по-вітряних перевезень, що надається однією державою іншій, відповідно до якого призначений перевізник має право вивантажувати пасажирів, вантаж і пошту, що взяті на борт в державі реєстрації перевізника, на території іно-земної держави в кінцевому пункті маршруту. Всі міжнародні перевезення мають пункти відправки і прибуття, у відповідності з якими вони здійсню-ються в режимі «туди» й «назад Четверта «свобода повітря» — право стосовно регулярних міжнародних повітряних перевезень, що надається однією державою іншій, відповідно до якого призначений перевізник має право приймати на борт на іноземній те-риторії пасажирів, вантаж і пошту, що прямують в державу реєстрації пере-візника

П’ята «свобода повітря» — право стосовно регулярних міжнародних по-вітряних перевезень, що надається одній державі іншою, відповідно до якого призначений перевізник має право вивантажувати і приймати на борт на те-риторії країни-партнера за Угодою пасажирів, пошту і вантаж, що прямують з третьої держави або до неї

Шоста «свобода повітря» — право стосовно регулярних міжнародних повітряних перевезень, що надається однією державою іншій, відповідно до якого призначений перевізник має право здійснювати через державу реєстра-цію перевізника перевезення пасажирів, вантажу і пошту між двома іншими державами.

Сьома «свобода повітря» — право стосовно регулярних міжнародних повітряних перевезень, що надається однією державою іншій, відповідно до якого призначений перевізник має право здійснити перевезення пасажирів, пошти і вантажу між територією держави, яка це право надала, і територією будь-якої третьої держави без вимоги про включення до такого перевезення будь-якого пункту на території держави-отримувача права.

Восьма «свобода повітря» — право стосовно регулярних міжнародних по-вітряних перевезень здійснювати каботажні перевезення між двома пунктами на території держави, що надає це право, за маршрутом, який починається або закінчується на території держави реєстрації іноземного перевізника або поза межами території держави, що надала це право.

Дев’ята «свобода повітря» — право здійснення каботажних перевезень за маршрутом, що повністю проходить територією держави, яка надала це пра-во (т.зв. «автономний каботаж»). Надання комерційних прав здійснюється переважно за розсудом держа-ви, що надає ці права, тобто по суті комерційні права є дискреційними пра-вами.