Тема1.3 Індексація поштових відправлень

1. Недоліки шестизначної системи індексації адресних об’єктів поштового зв’язку.(СРС)

2. Вимоги до української системи поштової індексації (СРС)

3. Принципи побудови індексації поштового зв’язку України.

4. Розподіл індексів між адміністративними центрами України

Поштовий індекс – це цифровий еквівалент поштової адреси.

Індексація об’єктів поштового зв’язку забезпечує можливість здійснення автоматичного і ручного сортування поштових відправлень за їхніми індексами замість сортування за адресами.

Недоліки шестизначної системи індексації адресних підприємств поштового зв'язку

Хоча шестизначна індексація передбачала надання окремих індексів 1 млн. адресних підприємств поштового зв'язку колишнього СРСР, вона не забезпечила ними навіть 100 тис. Зокрема, відділенням зв'язку (ВЗ) міст, що не є обласними центрами, у тому числі з населенням понад 100 тис. жителів, були присвоєні загальні індекси. Через це вони позба­вилися перспективи автоматичного сортування вхідної і місцевої пись­мової кореспонденції.

Система індексації не забезпечувала єдності принципів ручного і ма­шинного сортування. Як свідчить практика, ручне сортування по індек­сах ніколи не проводилося, оскільки запам'ятати кілька сотень напрямків сортування за їх географічними назвами хоча і важко, але можливо, з три- або чотиризначними числами - все набагато складніше.

Система не відповідала принципу компактності, хоча при автоматич­ному сортуванні не має особливого значення те, які саме індекси присвоєні тим або іншим адресним підприємствам поштового зв'язку. Проте тру­домісткість складання таблиць напрямків сортування і їх введення в ке­руючу ЕОМ залежать від цього істотно. Найменші трудові витрати - при компактному розташуванні індексів, що відповідають накопичувачам сортувальної машини, найбільші - при їх довільному розташуванні, оскіль­ки в першому випадку в сортувальній таблиці досить указати тільки ін­декси початку і кінця відповідних інтервалів, а в другому - навести їх повний перелік.

Система не передбачала виділення компактних груп індексів союзним республікам колишнього СРСР. Внаслідок цього індекси поштових від-

ділень УРСР збігалися, наприклад, з поштовими індексами міст інших республік. Аналогічно - на обласному і районному рівнях.

В основу побудови системи індексації були покладені діючі на той час маршрути поштових вагонів. Перехід до широкого використання по­вітряного й автомобільного транспорту для здійснення магістральних перевезень пошти, скасування одних і введення інших маршрутів спри­чинили те, що вже через кілька років після впровадження ці принципи побудови системи індексації вже не діяли і являли собою тільки цифрові позначення адресних підприємств поштового зв'язку.

Групування індексів по ознаках маршрутів поштових вагонів істотно ускладнювало сортування відправлень. Як приклад можна навести індек­сацію підприємств поштового зв'язку Ясиноватського району Донецької області, 32 відділення якого були проіндексовані чотирма інтервалами індексів з різними значеннями трьох старших цифр.

Також не було передбачене виділення індексів населеним пунктам, в яких немає відділень зв'язку. Це призводило до того, що їм присвоюва­лися вільні індекси, які не відповідали принципам побудови системи.

Індексація не мала достатньої гнучкості для відображення змін в ад­міністративно-територіальному розподілі областей і районів колишнього СРСР. Система не передбачала можливості заміни індексів при зазначе­них змінах. Унаслідок цього нерідко виникала парадоксальна ситуація: до міста, де у відділеннях зв'язку був загальний індекс, приєднувався населений пункт, відділення зв'язку якого мало свій окремий індекс.Індексація не передбачала можливості позначення вузлів сортування у великих містах. Виняток складали лише Москва і Ленінград, яким від­повідно було виділено 40 і 10 тризначних індексів.

Крім того, не позначалися вузли доставки (укрупнені підприємства поштового зв'язку для доставки або територіальні об'єднання підпри­ємств пощтового зв'язку) у великих і середніх містах. Зазначені обстави­ни перешкоджали впровадженню прогресивних технологій доставки пе­ріодичних видань і поштових відправлень.