Облік – це філософія усього бізнесу, його мова.

Р. Фаулкі,

американський економіст

Бухгалтерський облік – безпомилковий суддя минулого, необхідний керівник теперішнього і постійний консультант майбутнього кожного підприємства

І. Шер,

німецький економіст

В С Т У П

Бухгалтерський облік як важлива складова інформаційної системи підприємства забезпечує значну частину загального обсягу економічної інформації. Тому сучасні менеджери, фінансисти та економісти для того, щоб кваліфіковано оцінити фінансовий стан підприємства, перспективи його розвитку та приймати обґрунтовані фінансові, економічні й управлінські рішення повинні знати принципи організації і форми ведення бухгалтерського обліку, порядок обліку господарських процесів та формування бухгалтерської звітності тощо.

Вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік І» дозволить зрозуміти суть бухгалтерського обліку та його особливості, завдання і принципи, зміст первинного документування господарських явищ і процесів, способи їх оцінювання та відображення на бухгалтерських рахунках із використанням методу подвійного запису, призначення облікової реєстрації, склад і зміст бухгалтерської звітності та інші важливі аспекти методології і організації бухгалтерського обліку.

Дисципліна є базовою для вивчення більш глибоких облікових дисциплін, таких як «Бухгалтерський облік ІІ» "Фінансовий облік", "Управлінський облік", "Бухгалтерський облік в галузях економіки України", "Звітність підприємств" та сприятиме вивченню інших економічних дисциплін – "Економічний аналіз", "Фінансовий аналіз", "Аудит", "Організація і методика проведення аудиту", "Фінанси підприємств" тощо.

Тема 1. Господарський облік, його суть і характеристика

1.1. Визначення обліку. Види обліку. Користувачі облікової інформації.

1.2. Історичні аспекти розвитку бухгалтерського обліку.

1.3. Міжнародні та міжурядові організації бухгалтерського обліку.

1.4. Концептуальні основи бухгалтерського обліку.

1.5. Вимірники обліку.

1.6. Мета, завдання та функції бухгалтерського обліку.

1.1. Визначення обліку. Види обліку. Користувачі облікової інформації.

Облік – це процес, який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксації (реєстрації) необхідної інформації або сукупних даних щодо кількісної чи якісної характеристики подій, явищ, фактів, процесів, об’єктів тощо. Якщо процес обліку здійснюється над господарськими об’єктами, то такий облік називають господарським.

Господарський облік – це кількісне відображення та якісна характеристика господарської діяльності з метою контролю та управління нею, тобто це спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрація господарських фактів, явищ та господарських процесів (виготовлення продукції, надання послуг, реалізація, розподіл фінансових результатів тощо).

Залежно від природи облікової інформації в Україні господарський облік поділяють на такі взаємопов’язані між собою види:

• оперативний (оперативно-технічний);

• статистичний;

• бухгалтерський (фінансовий).

Оперативний (оперативно-технічний) облік ведеться безпосередньо на місцях здійснення господарських операцій (реєстрація виходу працівників на роботу, щоденні витрати сировини, матеріалів, щоденний випуск продукції тощо), у тому числі тих, які не можуть бути відображені іншими видами обліку. Дані оперативно-технічного обліку необхідні для поточного спостереження за розвитком господарських процесів, їх оперативного планування, аналізу й управління, а також для статистичного та бухгалтерського обліку. Оперативний облік базується на первинних документах – нарядах, табелях, накладних, шляхових листах тощо. В цьому обліку застосовують натуральні, трудові та грошові вимірники.

Статистичний облік використовують при вивченні кількісних і якісних характеристик масових та окремих типових соціально-економічних явищ і процесів, закономірностей їх розвитку за конкретних умов місця і часу (перепис населення, використання робочого часу, якість виготовленої продукції, середня заробітна платня працівників тощо). Дані про господарські факти, явища і процеси статистичний облік отримує з оперативного і бухгалтерського обліків.

Провідне місце в системі господарського обліку займає бухгалтерський облік, який становить основу інформаційного забезпечення управління підприємством.

Бухгалтерський (фінансовий) облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік охоплює систему суцільної, неперервної і взаємопов’язаної реєстрації та підбиття підсумків підприємницьких і фінансових операцій підприємства в документах, книгах та записах із подальшими аналізом, перевіркою та звітуванням про результати здійснення цих операцій перед зацікавленими особами.

На відміну від інших видів господарського обліку, бухгалтерський облік ґрунтується на документуванні всіх господарських процесів і відображенні їх у системі бухгалтерських рахунків із використанням методу подвійного запису. Його ведення регламентують міжнародні й національні стандарти, інші нормативні документи.

Для ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємства необхідно:

1) знати законодавчу і нормативну базу щодо організації бухгалтерського обліку;

2) уміти оформляти й опрацьовувати первинні бухгалтерські документи та реєстри;

3) складати бухгалтерську звітність й аналізувати її, звітувати перед зацікавленими особами (працівниками підприємства, його власниками, інвесторами, діловими партнерами тощо).

Облікова інформація необхідна для вирішення зовнішніх і внутрішніх завдань управління економікою підприємства. Вона має широке коло користувачів, які стосовно підприємства можна поділити на внутрішні і зовнішні (див. рис. 1.1).

Внутрішніми користувачами облікової інформації є:

• власники підприємства;

• управлінський персонал;

• робітники і службовці підприємства.

Зовнішніми користувачами облікової інформації є:

• ділові партнери підприємства (дійсні й потенційні інвестори; постачальники та підрядники; замовники, покупці, клієнти; банківські і небанківські кредитні установи, інші кредитори; інші ділові партнери);

• органи державного і міжнародного регулювання та контролю (органи податкової служби; органи державної статистики, органи державних і міжнародних цільових фондів; органи державних і міжнародних комісій і комітетів);

• фінансові аналітики та радники;

• громадські організації, профспілки тощо.