23.Поняття право та його визначення

Поняття право має 2 значення.

По-перше, право якнай-вищі цінності людини, а саме право на життя, свободу, освіту, перемі-щення, працю, оплату праці та ін.

По-друге як система затвердження законно-давчим органів законів та інших норма-тивних актів для упорядкування від-носин між людьми, дер-жавою та виробниками.

24.Функції інститутів управління національної економіки.

Регулюючи функції держави в ринковій економіці зводяться до 3 основних:

1.Законодавчої;

2.Стабілізаційної;

3.Розподільчої.

Законодавча функція передбачає, що держава розробляє систему економічних, соціальних та організ.-господ. Законів і постанов, які встановлюють певні правила гри, тобто правові заходи ринкової економіки. Таким чином гарантуючи однакові права і можливості для суб’єктів усіх форм власносі і господ.

Стабілізуюча функція держави полягає у підтриманні високого рівня зайнятості та цінової рівноваги, а також у стимулюванні економічного зростання. Для цього держава:

1.Визначає цілі, напрямки і пріоритети економічного розвитку, виділяє відповідні ресурси для їхньої реалізації, використовуючи грошово-кредитні та бюджетно-податкові важелі.

2.Бере на себе організацію пропозиції грошей.

3.Забезпечує зайнятість населення і стабільний рівень цін проводячи відповідну фіскальну і кредитно-грошову політику, спрямованих на запобігання і-ції та безробіття.

Розподільча ф-ція пов’язана з одного боку з досягненням більш справедливого розподілу доходів у с-стві, аз іншого з більш ефективним розміщенням ресурсів у ринковій економіці. Для здійснення цієї ф-ції держава:

1.Здійснює перерозподіл коштів груп населення, які мають високі доходи на користь непрацездатних і малозабезпечених, проводячи відповідну фіскальну політику, політику регулювання цін.

2.Установлює і контролює мінімальний розмір з/п.

3.бере на себе функцію забезпечення сусп.. благами у в-цтві яких приватні та колективні суб’єкти не зацікавлені, однак без цих благ не можливе існування с-ства.

25. Інститут приватної власності та способи приватизації

Інститут приватної власності передбачає єдиного суб’єкта власності – індивіда і може ф-вати в таких формах:

1) індивідуальна, коли власником є індивід;

2) сімейна, коли влас-ником є члени сімї, родини;

3) колективна або корпо-ративна, коли приватні власники передають свою власність у колективне управління.

Виділяють такі спосо-би приватизації

• Викуп об’єктів малої приватизації

• Продаж на аукціоні

• Продаж за некоме-рційний конкурсом

• Продаж за комерці-йним конкурсом

• Продаж за комерці-йним конкурсом із від-термінуванням платежу

• Викуп держмайна зда-ного в оренду

26. Інститут неприват-ної власності та анти-монопольна політика держави

Інститут неприватної власності передб. Суспільного чи колективного власника, колективна власність належить групі людей як сукупного власникові засобів в-цтва і результатів спільної праці. Неприватна власність має такі форми:

1. Державна, коли власником є держава;

2. Комунальна або муніципальна, коли власником є міська чи селищна рада;

3. Кооперативна коли власником є кооператив;

4. Колективна або змішана, коли приватні і неприватні власники пе-редають свою власність у колективне управління.

Антимонопольна політика включає 2 аспекти:

Демонополізацію, і регу-лювання діяльності під-приємницьких монополій.

Метою антимонопольної політики є створення ринкового середовища та сприяння конкуренції.

За ступенем концентрації в україні сформовано такі види ринкових структур:

• Чиста монополія – частка ринку складає близько 100%, здійснюється блокування проникнення на ринок інших фірм

• Домінуючі фірми – частка ринку від 50 до 90 процентів, значні перепони для проникнення в галузь можливість самостійно здійснювати цінову політику.

• Обмежена олігополія - коефіцієнт концентрації для чотирьох фірм до 60%, значні барєри для проникнення в галузь, наявність стратегічної поведінки

• Ефективна конкуренція – коефі-цієнт концентрації ме-нше 30%, відсутність змов, незначні пере-пони для проникнення на ринок

• Досконала конкуренції - на ринку діють по-над сто дрібних фірм, жодна з яких не зай-має більше 1% ринку і відсутні барєри вхо-дження в галузь.