39. Принципи податкової системи і форми оподаткування

Головні принципі податкової системи є наступні:

4. Сума сплаченого податку повинна дорівнювати вартості отриманих від держави благ і послуг, усі податки повинні мати цільове призначення, платники податку повинні бути проінформовані уряду про використання спалчених ними полатків, нові податки вводяться лише для покриття відповідних витрат а не для покриття дифициту держ бюджету.

5. Об’єктом оподаткування може бути тільки дохід, податок має бути пропорційний доходу, прогресія податкування залежна від зростання доходу не повинна перевищувати 1/3 доходу.

6. Умови оподаткування повинні бути прості і зрозумілі платнику

Форми податкування:

Пропорційна – при цій формі оподаткування встановлюється однакова ставка податку, чим більша база оподаткування, тим більша буде сума податку.

Прогресивна при цій формі із збільшення бази оподаткування збільшується і податкова ставка

Змішана – об’єднує і прогресивну і пропорційну

Регресивна форма із збільшення податкової бази розмір податкової ставки знижується.

40.Принципи податкової системи і види податків.

Головні принципі податкової системи є наступні:

1. Сума сплаченого податку повинна дорівнювати вартості отриманих від держави благ і послуг, усі податки повинні мати цільове призначення, платники податку повинні бути проінформовані уряду про використання спалчених ними полатків, нові податки вводяться лише для покриття відповідних витрат а не для покриття дифициту держ бюджету.

2. Об’єктом оподаткування може бути тільки дохід, податок має бути пропорційний доходу, прогресія податкування залежна від зростання доходу не повинна переви-щувати 1/3 доходу.

3. Умови оподаткування повинні бути прості і зрозумілі платнику.

Є наступні форми оподат-кування:

1. пропорційна – при цій формі оподаткування встановлюється однакова ставка податку і чим більша база оподаткування, тим більшими будуть суми податку

2. прогресивна – при цій формі із збільшенням бази оподаткування збільшується і податкова ставка

3. змішана – вона об’єднує і прогресивну, і пропорційну

4. регресивна – із збільшенням податкової бази розмір податкової ставки знижується.

Всі податки можуть бути розділені на види за різними ознаками. Залежно від характеру платника розрізняють: а.) податки з юридичних осіб (податок на прибуток, податок на додану вартість тощо); б) податки з фізичних осіб (прибутковий податок, податок на промисел тощо). За формою обкладення податки поділяються на прямі та непрямі. До прямих, або прибут-ково-майнових, належать податки, що сплачуються в процесі придбання та накопичення матеріаль-них ресурсів. Вони виз-начаються розміром об'є-кта оподаткування, включаються до піни товару і сплачуються виробником або власни-ком. Прямі податки своєю чергою поділяються на: а) особисті податки, що сплачуються платником за рахунок і залежно від отриманого ним доходу (прибутку) та з урахуванням його платоспроможності; б) реальні податки, що сплачуються з окремих видів майна (земля, будівлі) з розрахунку, в основі якого лежить не дійсний, а передбачува-ний прибуток. До особистих податків належать податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на промисел, збір за спеціальне використання природних ресурсів, плата за торговий патент на деякі види підприєм-ницької діяльності тощо. Реальними є податок на нерухоме майно (нерухомість), плата (податок) за землю, податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Непрямі податки (поддат-ки на споживання) стягу-ються в процесі реалізації товарів чи послуг, вклю-чаються у вигляді над-бавки до їхньої ціни та сплачуються спожива-чем. До них належать акцизний збір, податок на додану вартість, мито, державне мито. Згідно з Законом України "Про систему оподатку-вання" всі податки, зале-жно від органу державної влади та місцевого са-моврядування, який їх установлює, поділяються на: а) загальнодержавні; б)місцеві. До загальнодержавних податків і зборів (обов'я-зкових платежів) нале-жать:

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата (податок) за землю;

9) рентні платежі;

10) податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11) податок на промисел; 12) збір за геологороз-відувальні роботи, вико-нані за рахунок держав-ного бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища; 15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків чор-нобильської катастрофи та соціального захисту населення;

16) збір на обов'язкове соціальне страхування; 17) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

18) збір до Державного інноваційного фонду;

19) плата за торговий па-тент на деякі види під-приємницької діяльності. Загальнодержавні пода-тки встановлюються Вер-ховною Радою України і справляються на всій території України. Податок на нерухоме майно (нерухомість), плата (податок) за землю, податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на промисел, збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір за забруднення навколи-шнього природного сере-довища на території Автономної Республіки Крим встановлюються Верховною Радою респу-бліки в межах граничних розмірів ставок, устано-влених законами України. До місцевих податків від-несені податок із рекла-ми та комунальний. До місцевих зборів (обо-в'язкових платежів) від-несені: 1) готельний збір;

2) збір за припаркування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

5) курортний збір;

6) збір за участь у бігах на іподромі;

7) збір за виграш на бігах на іподромі;

8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; 9) збір за право використання місцевої символіки;

10) збір за право проведення кіно- і телезнімань;

11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу й лотерей;

12) збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

13) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

14) збір із власників собак. Місцеві податки, механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відпо-відно до наведеного пе-реліку і в межах грани-чних розмірів ставок, установлених законами України. Виняток стано-вить збір за проїзд тери-торією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, установлюваний облас-ними радами. Суми міс-цевих податків (зборів) зараховуються до бю-джетів місцевих рад народних депутатів. Залежно від характеру використання податки поділяються на податки загального призначення та спеціальні (цільові) податки. Податки загаль-ного призначення вико-ристовуються на загаль-нодержавні потреби без конкретизації заходів чи видатків. Спеціальні под-атки зараховуються до державних цільових фон-дів і використовуються-виключно на фінансува-ння конкретних видатків (збір до Фонду для здій-снення заходів щодо ліквідації наслідків Чор-нобильської катастрофи та соціального захисту населення, збір на обо-в'язкове соціальне стра-хування, збір на обов'яз-кове державне пенсійне страхування, збір до Дер-жавного інноваційного фонду). За періодичністю стягне-ння податки поділяються на; а) разові, себто такі, що сплачуються один раз протягом певного відти-нку часу (найчастіше - податкового періоду) за здійснення певних дій (податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок із майна, що успадковуєть-ся або дарується тощо); б) систематичні (регуляр-ні), себто такі, що спла-чуються періодично (що-місячно, щоквартально).