6.Моделі національних економік: вільний ринок, традиційна економіка

1.Чиста ринкова економіка(вільний ринок, саморегульована економіка, чистий капітал, вільна конкуренція)

Ознаки:

- Приватна власність на фактори вир-ва,

- самокоординація ек діяльності,

- максимальне невтручання держави в ек взаємовідносини

- свобода підприємництва і вибору діяльності

- єдина мета – отримання прибутку

- вільні входи та виходи з ринку за рахунок вільної конкуренції

- ціновий механізм є основним координаційним механізмом врегулювання ек відносин.

- Всі субєкти змушені підкоритись законам ринку

- Розпорошена економічна та ринкова Влада

3.Традиційна еконо-міка.

Ознаки

- панування приватної власності

- Низький рівень економіки та соц розвитку,

- залежний характер соц ек розвитку

- технічний прогрес різко обмежений

- демографічні кризи

- Низький рівеь розвитку науки і освіти

- Низька продуктивність праці за рахунок застарілих способів виробництва та технологічного старіння.

- Великий державний борг

- Вагома роль держави в економіці

7.Моделі національних економік: командно адміністративна, змішана, економіка узгоджень

2.Командна економіка (командно-адміністративна, соціалістична, або планова система господарювання)

Ознаки:

- одержавлена суспільна власність на фактори виробництва і результати праці

- централізоване планування і розподіл ек ресурсів та колективне прийняття господарських рішень.

- придушення механізмів ринкового саморегулювання

- відсутність ринкової системи мотивації і стимулювання виробників та працівників

- держ контроль над усіма сферами суспільної життєдіяльності

- Панування виробника над споживачем

4. Змішані системи

Ознаки:

- На мікроекономічному рівні відносини регулюються переважно ринковими способами та корпоративною кординацією

- На макроекномічному рівні систематизованою системою державного та корпоративного управління і регулювання господарських процесів

- Соціальна орієнтація економіки

- Визначення людини та її здібностей головною цінністю і продуктивною силою.

Більшість нац-х ек-к рухається у напрямку формування так званої ек-ки узгоджень. Ця концепція виходить з факту появи злагодженого ефекту, від раціонального поєднання ринкового саморегулювання і державного втручання та корпоративної координації сучасної ек-ки що проявляється у появі механізмів переговорного характеру тобто узгодження.

8.Визначення поняття потреби та їх класифікація

Потреби – це види продукції, речей, послуг, які необх людям і які вони бажають мати, споживати, викор. Потреби вираж об’єктивно необх передумови виробн., взаємодії виробників і споживачів.

Потреби класифікують:

-за суб’єктом: національні, регіональні, колективні, індивідуальні.

-за функц роллю: пріоритетні, стійкі, ситуаційні, другорядні.

-за предметом: матеріальні, духовні, етичні, естетичні.

-за сферами діяльності: політичні, ідеологічні, рекреаційні, релігійні, потреби у праці і знанні спілкуванні.

9.Суспільні блага та забез-пе-чення суспільного продукту

Добробут – це соц.-ек стан сусп., який виражає відповідність матеріального і духовного забезп всіх і кожного згідно з їх природними потребами. Потреби людей відіграють домінуючу роль у формуванні НЕ та соц. політики. Виробнича та соц. складові господ системи є визначальними у розв’язанні питань, що характ стан і рівень добробуту сусп.. Структура виробн. орієнтується на потреби, а створений продукт на задоволення сусп. потреб.

Остаточний результ виробн. є сусп. необх продукт, який існує у двох формах: натуральнійі грошовій. На цій основі формуються основні критерії ринку – попит і пропозиція. Пропозиція об’єднує реальних виробн. товарів і послуг, а попит – споживачів товарів і послуг. Структура потреб споживачів має визначати структуру галузей економіки, структуру нац. продукту і структуру доходів грішми споживачів:

Q*Ц=V*Гм (Q-к-сть товарів і послуг, Ц-ціна товарів і послуг, V-коеф оборотності грошей, Гм-грошова маса). Ліва частина р-ня відображу обсяг, структуру і вартість нац. продукту, доходи грішми зайнятих і незайнятих в економіці, структуру доходів грішми та платоспроможність споживачів.