13.Природні ресурси у процесі суспільного виробництва, харак-теристика земельних і водних ресурсів україни.

Суспільним в-вом є процес перетворення ресурсів у продукцію необхідного обсягу і якості.

Воно залежить від наявності і використання взаємопов’язаних ресурсів, що визначають можливості в-ва:

1. основного капіталу та ін. нефінансових і фінансових активів

2. природних ресурсів

3. людських ресурсів

4. організації управління

5. інноваційного потенціалу.

Природні ресурси – це елементи, властивості або результати функціонування природних систем, які використовуються або можуть бути використані в майбутньому для одержання сировини, палива, енергії, продовольства тощо.

Виділяють такі його особливості:

1. земельні

2. мінерально-сировинні

3. водні

4. лісові

5. фауністичні

6. природно-рекреаційні ресурси.

До земельних ресурсів належать землі, які використовуються або можуть бути використані різними галузями госп-ва.

Земельний Кодекс У. визначає кілька основних категорій землекористування залежно від функціонального використання та цільового призначення земель:

- землі с/г призначення

- землі населених пунктів

- землі промисловості, транспорту, зв’язку

-землі природоохорон-ного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення

- землі лісового фонду

- землі запасу

- землі водного фонду.

Водні ресурси знаходять застосування в енергетичній галузі, є джерелом виробничого і побутового водопостачання, а також простором розміщення п-в та шляхів водного транспорту.

Рівень забезпеченості більшої частини У. водними ресурсами є недостатнім і визначається формуванням річкового стоку, наявність озер, боліт, штучних водоймищ, підземних та морських вод.

В межах її території формується лише 25%, решта – надходять з РФ, Білорусії, Румунії.

14.Природні ресурси у процесі суспільного виробництва, харак-теристика мінерально-сировинних, рекреаційних та фауністичних ресурсів.

Суспільним в-вом є процес перетворення ресурсів у продукцію необхідного обсягу і якості.

Воно залежить від наявності і використання взаємопов’язаних ресурсів, що визначають можливості в-ва:

1. основного капіталу та ін. нефінансових і фінансових активів

2. природних ресурсів

3. людських ресурсів

4. організації управління

5. інноваційного потенціалу.

Природні ресурси – це елементи, властивості або результати функціонування природних систем, які використовуються або можуть бути використані в майбутньому для одержання сировини, палива, енергії, продовольства тощо.

Виділяють такі його особливості:

1. земельні

2. мінерально-сировинні

3. водні

4. лісові

5. фауністичні

6. природно-рекреаційні ресурси.

Мінерально-сировинні ресурси належать до невідновних, оскільки процес їх природного відновлення десятки й сотні мільйонів років.

За характером використання мінеральні ресурси поділяються на:

1. паливно-енергетичні

2. рудні

3. нерудні.

На даний час в надрах У. виявлено близько 20 тис., розвідано 7829 родовищ і проявлень97 видів природних і техногенних корисних копалин.

Природно-рекреаційні ресурси – це гармонійне, просторове поєднання земельних, водних, кліматичних, культурно-ландшафтних та гідромінеральних ресурсів, яке в комплексі забезпечує відновлення життєвих сил людини, витрачених у процесі трудової діяльності, а також слугує для культурно-освітньої діяльності.

До рекреаційних ресурсів відносять об’єкти і явища природного походження для відпочинку і туризму.

Загальна площа потенційно рекреаційних територій займає 7,2 % території У. в т. ч. природоохоронних земель – 2,2 %.

Майже в усіх областях У. домінують санітарно-курортні ресурси.

В У. діє:

-45 курортів загально-державного та міжнаро-дного значення

- 13 курортів місцевого значення

- понад 400 санаторіїв можуть прийняти на лікування більше півмі-льйона відпочиваючих.

У структурі фауністи-чних ресурсів У. переважають медоносні ресурси. У південному районі порівняно високою є забезпеченість рибними ресурсами. Мисливські ресурси країни зосереджені в основному на заповідних охоронних територіях.