- •Тема 1. Загальне поняття просоціологію
- •1. Визначення соціології
- •2. Історія розвитку соціологічних знань
- •3. Структура соціології
- •4. Організація і проведення конкретного соціологічного дослідження
- •Тема 2. Структура і зміст соціології масової комунікації
- •1. Масова комунікація як соціальне явище
- •3. Історія соціології масової комунікації
- •4. Соціологія масової комунікації як наука
- •Шевченко в.Ф. Преса I соцiологiчнi дослiдження читача. Спецкурс. - к.: Вид-во Київ. Ун-ту, 1972. - с. 3-8. Тема 3. Соціологія громадської думки і журналістики
- •1. Історія дослідження громадської думки
- •2. Поняття "громадська думка"
- •3. Вплив мас-медіа на громадську думку
- •Тема 4. Соціологічне вивчення комунікатора
- •1. Власники органів масової комунікації
- •2. Керівництво мас-медіа
- •3. Специфіка журналістської діяльності
- •4. Основні напрями вивчення комунікатора
- •5. Соціологічні дослідження творчого процесу журналіста
- •6. Вивчення безпосереднього зв'язку комунікатора і аудиторії
- •7. Соціологічна служба редакції
- •Тема 5. Дослідження змісту повідомлень
- •1. Класичні методи аналізу
- •2. Метод контент-аналізу
- •3. Розвиток методу контент-аналізу в зарубіжній соціології
- •4. Контент-аналітичні дослідження в срср та в Україні
- •Тема 6. Канали комунікації як об'єкт соцілогічного дослідження
- •2. Завдання мас-медіа
- •3. Структура мас-медіа
- •Тема 7. Соціологічні дослідження уадиторії мас-медіа
- •2. Визначення аудиторії
- •3. Специфіка аудиторії конкретних мас-медіа
- •4. Напрямки вивчення аудиторії
- •Тема 8. Вивчення ефективності роботи мас-медіа
- •1. Ефективність журналістики як предмет соціологічного дослідження
- •2. Дослідження ефективності та дієвості мас-медіа у вітчизняній соціології
- •3. Вивчення ефективності мас-медіа у зарубіжній соціології
- •4. Ефективність журналістики: сутність проблеми, критерії та показники
- •Тема 9-10. Якісні методи дослідження мас-медіа
- •2. Опитування
- •3. Спостереження
- •4. Експеримент
- •Тема 11-12. Формалізовані методи вивчення мас-медіа
- •2. Принципи і умови контент-аналізу та вимоги до нього
- •3. Цілі та завдання контент-аналітичного дослідження
- •4. Можливості якісно-кількісного аналізу
- •5. Типи та види аналізу змісту
- •6. Особливості контент-аналізу в порівнянні з якісними методами
- •1. Об'єкт контент-аналітичного дослідження
- •2. Предмет контент-аналізу
- •3. Надійність, достовірність і валідність контентного аналізу
- •4. Проблема вибірки
Тема 9-10. Якісні методи дослідження мас-медіа
Упорядник В. Ф. Іванов
План.
1. Поняття про соціологічні методи.
2. Опитування.
3. Спостереження.
4. Експеримент.
1. Поняття про соціологічні методи
Термін "метод" походить від грецького слова "methodos", що буквально означає "шлях до чогось". Метод — це спосіб побудови і обгрунтування соціологічних знань, сукупність прийомів, процедур та операцій емпіричного і теоретичного пізнання соціальної реальності. Метод у соціології залежить від проблеми, що досліджується, від побудованої теорії та загальної методологічної орієнтації.
Система соціологічних методів, правил, принципів, регулятивів і норм виступає на рівні спеціально-наукової методології, яка специфічна для соціології як науки. Цей рівень соціологічного знання конкретизується у методиці, яка являє собою систему конкретних процедур та операцій, які використовуються при дослідженні й дозволяють здійснити аналіз специфічного предмета. Методика соціологічного дослідження знаходить свій вияв у техніці, яка являє собою систему різних методик і прийомів вивчення соціальної реальності у відповідності з цілями та етапами дослідження.
Відповідно до етапів дослідження вичленуються також методи збирання емпіричних даних, процедури висунення, перевірки та спростування гіпотез, побудови послідовності теорій. В залежності від специфічного рівня соціальної реальності, яка є предметом соціологічних досліджень, використовуються різні соціологічні методи. Для дослідження соціокультурних систем, соціальної структури, соціальних інститутів, соціальних відношень широко використовуються порівняно-історичний, генетичний, порівняно-типологічний та типологічний методи. При вивченні громадської свідомості, громадської думки використовуються методи аналізу документів, опитування, в тому числі анкетування та інтерв'ювання, спостереження (включеного і невключеного). При дослідженні міжособистісних стосунків всередині малих груп, ставлення особистості до тих чи інших суспільних явищ, життєвих та ціннісних орієнтацій і настанов особистості використовуються методи соціометрії, соціальної психології, анкетування та інтерв'ювання, біографічний метод. Іншими словами, соціологія пов'язує використання методу з специфікою предмета дослідження і з його завданням. Існує визначена різниця між методами вивчення соціокультурних систем в їх функціонуванні, статистиці, синхронії (типологічний, порівняний, структурно-функціональний методи) і методами дослідження динаміки, генезису та розвитку соціокультурних систем (історичний, генетичний методи, лонгітюдні дослідження).
Наряду з теоретичними методами соціологія розробила систему методів емпіричних соціологічних досліджень — анкетного опитування, інтерв'ю, аналізу документів, спостереження, процедур узагальнення та інтерпретації емпіричних даних.
Велика роль серед соціологічних методів відводиться кількісним і математичним методам, зокрема методам статистики, факторного, латентно-структурного, кореляційного аналізу, процедурам побудови і аналізу шкал різного роду. Для наукового розуміння соціальних явищ і процесів велике значення мають математичні моделі проблем, що досліджуються, розробка різних сценаріїв, які дозволяють виявити різноманітність соціального розвитку, врахувати як об'єктивні, так і суб'єктивні показники і передбачити можливі шляхи розвитку суспільства, соціальних інститутів і структур.
У конкретних соціологічних дослідженнях використовується ряд методів чи система методів як об'єктивних, так й інтерпретаційних, оскільки у громадському житті велику роль грають оцінки і самооцінки особистості, їх настанови і ціннісні орієнтації.
Соціологічні методи характеризуються визначеними властивостями. Це ясність, тобто зрозумілість, можливість впізнати метод серед інших; детермінованість — послідовність у застосуванні обов'язкових правил, принципів здійснення методу; спрямованість — здатність виконувати визначені завдання, підлягати визначеним цілям; результативність — здатність забезпечувати досягнення необхідного результату; плідність — здатність приносити окрім намічених інші, побічні, але іноді не менш важливі результати; економність — здатність давати результат з найменшими витратами сил і часу; надійність — здатність з найбільшою вірогідністю забезпечувати отримання результату.
Надійність — кардинальне поняття для соціологічних методів, воно пов'язане з необхідною мірою точності вивчення об'єкта. Наукові дані повинні якомога високим вимогам надійності, котра включає в себе обгрунтованість, стійкість і правильність виміряння. Обгрунтованість — це доказ того, що виміряна саме дана властивість предмета, яка була запланована дослідником, а не інша, хоча б і подібна. Стійкість характеризує міру збігу результатів виміряння при його повторі. Правильність — це можливість врахування у процесі виміряння різного роду систематичних помилок.
Існує в соціології також поняття достовірності, тобто міри істинності даних, їх відповідності реальності.