Висновки
У дипломній роботі здійснене теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення наукового завдання щодо обґрунтування сутності, створення і розвитку єврорегіонів (на прикладі єврорегіону «Нижній Дунай»). Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки:
Транскордонне співробітництво – це специфічна сфера зовнішньоекономічної, політичної, екологічної, культурно-освітньої та інших видів міжнародної діяльності, яка здійснюються на регіональному рівні, і яка, охоплюючи всі загальні їхні форми, відрізняється необхідністю та можливостями більш активного їх використання, а також низкою особливостей, а саме – наявністю кордону і необхідністю його облаштування, спільним використанням природних ресурсів і, відповідно, спільним вирішенням проблем екологічної безпеки, більш широким взаємним спілкуванням населення сусідніх держав та особистими зв’язками людей, значно вищим навантаженням на інфраструктуру (дороги, зв’язок, сферу обслуговування, придорожня інфраструктура).
Вищою організаційною формою транскордонного співпраці є єврорегіони, що характеризуються наявністю системи управління та фінансування цієї діяльності. Єврорегіони створювалися з метою вирішення спільних проблем, зокрема підвищення життєвого рівня населення прикордонних територій, розбудови комунікаційної інфраструктури, співробітництва у сфері економіки, освіти, охорони здоров’я, культури, довкілля тощо.
Європейський досвід транскордонного співробітництва говорить про значні вигоди від формування еврорегіональних структур, що робить прийняття даного досвіду актуальним для України. Перед Україною стоять чимало бар`єрів на цьому тернистому шляху, та виявивши значні зрушення щодо активізації та ефективності транскордонного співробітництва шляхом формування єврорегіонів, можна вважати, що зі стадії становлення цей процес перейшов у стадію стабілізації.
Співробітництво країн-учасниць єврорегіону «Нижній Дунай» відбувається загалом в політичній площині. Після 13 років функціонування єврорегіону прийшов час переорієнтуватися та звернути більшу увагу на соціально-економічні відносини регіонів даних країн, адже обсяги зовнішньої торгівлі та іноземного інвестування Одеської області з повітами Молдови та Румунії становлять незначну частку у зовнішньоторговельного обороті області, хоча і мають тенденцію до підвищення.
Створення єврорегіону “Нижній Дунай” мало на меті досягнення багатьох цілей стосовно соціально-економічного розвитку прикордонних територій, охорони навколишнього середовища, транспортної та комунікаційної інфраструктури, інформаційного забезпечення, розвитку сфери туризму тощо. В більшості, ці проблеми залишалися лише на вустах керівників органів єврорегіону, однак дещо було зроблено: реалізовано ряд проектів у сфері охорони навколишнього середовища та розвитку малого та середнього підприємництва, що принесли деякий ефект. Позитивним моментом стало надання єврорегіону «Нижній Дунай» статусу юридичної особи, що дозволить у майбутньому залучити більше фінансових ресурсів ЄС.
Діяльність в рамках єврорегіону засновується на принципах соціального партнерства та концентрації ресурсів, що має сприяти більш ефективній співпраці та вирішенню безлічі проблем, що виникають у зв’язку з непорозуміннями сторін з політичних питань, відсутністю фінансових засобів, неузгодженістю дій у багатьох сферах суспільного життя, недосконалістю законодавства, нерозуміння всієї важливості співпраці прикордонних територій, висування амбіцій кожної з країн-учасниць на передній план, залишаючи позаду компромісну плідну співпрацю, що робить за необхідне аналіз та розроблення підходів щодо підвищення ефективності функціонування єврорегіону «Нижній Дунай» та розрахунок прогнозів, що дозволить якісно скоординувати діяльність даної форми транскордонного співробітництва.
Cпiвpoбiтництвo Укpaїни, Pеcпублiки Мoлдoвa тa Pумунiї в paмкaх Євpopегioну «Нижнiй Дунaй» cтикaєтьcя з бaгaтьмa пpoблемaми нacaмпеpед пoлiтичнoгo хapaктеpу. Пoчинaючи з 2009 року зi cтвopенням Acoцiaцiї тpaнcкopдoннoгo cпiвpoбiтництвa «Євpopегioн Нижнiй Дунaй» фopмaт cтocункiв змiнюєтьcя i пеpевoдитьcя в екoнoмiчну плoщину. Caме тoму нa пеpший плaн пocтaють питaння пiдвищення кoнкуpентocпpoмoжнocтi пpикopдoнних теpитopiй, збiльшення oбcягiв взaємнoгo iнвеcтувaння кpaїн-учacниць, пoглиблення тopгoвельних зв’язкiв, cтвopення нaлежнoї ефективнoї тpaнcкopдoннoї iнфpacтpуктуpи.
Створення нових кластерів в Україні сприятиме зростанню продуктивності та інноваційній активності підприємств, які входять до складу кластера, а також підвищенню інтенсивності розвитку малого і середнього підприємництва, активізації залучення інвестицій, забезпеченню прискореного соціально-економічного розвитку регіонів розміщення кластерів, що в кінцевому результаті дозволить збільшити кількість робочих місць, заробітну плату, та надходження до бюджетів усіх рівнів, підвищити стійкість та конкурентоспроможність економіки регіонів.
Одним із кроків в напрямі підвищення конкурентоспроможності агропромислового комплексу Одеського регіону може стати створення кластерних структур.. Це завдання може взяти на себе пропоноване нами Агентство кластерного розвитку агробізнесу, яке є одним з найбільш ефективних інструментів підвищення конкурентоспроможності АПК Одеського, шляхом створення інноваційних форм ведення бізнесу, в.т.ч. кластера агробізнесу.
Встановлення економічних стосунків між регіонами – учасницями єврорегіону «Нижній Дунай» неможливе без розвитку сфери пiдпpиємництвa нa пpикopдoннiй теpитopiї. При проведенні розрахунку потенціалу кластеризації нашого регіону виявлено, що у агропромисловому секторі створення кластеру є доцільним. Становленню та формуванню кластеру агробізнесу найкращим чином буде сприяти пропоноване мною агентство кластерного розвитку агробізнесу.
Крім того, особливої уваги заслуговує соціально-економічний розвиток регіонів. В цьoму нaпpямi зaпpoпoнoвaнi pекoмендaцiї, щo cтocуютьcя пpoблем мicькoгo тa ciльcькoгo нacелення, мiгpaцiї, безpoбiття, нaвкoлишньoгo cеpедoвищa, мiжocoбиcтicних кoнтaктiв.
Пріоритетними напрямками поліпшення транскордонної інфраструктури є покращення транспортної, енергетичної складової, інформаційно-комунікаційного забезпечення.