МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра міжнародних економічних відносин

АВТОРЕФЕРАТ

магістерської роботи

на тему

«Стан та перспективи розвитку транскордонного співробітництва регіонів України

(на прикладі Одеської області)»

Виконавець:

студент V курсу 3 групи

факультету міжнародної економіки

Скосарєв Валерій Олександрович

Науковий керівник:

доктор економічних наук,

професор, академік АЕН України

Козак Юрій Георгійович

Одеса 2012

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Транскордонне співробітництво (ТКС) являє собою спільні дії місцевих органів влади та територіальними громадами прикордонних регіонів, спрямовані на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин у межах компетенції, визначеної законодавством. Транскордонне співробітництво сприяє рухові робочої сили, обміну технологіями, створенню прикордонної інфраструктури та розвиткові торговельних відносин між суміжними державами.

Транскордонне співробітництво позитивно впливає на інтеграцію економік прикордонних територій і, як наслідок, економік сусідніх країн в цілому. Транскордонне співробітництво сприяє збалансованому та гармонізованому розвитку економік прикордонних регіонів, підвищує рівень зайнятості та дає можливість ефективній реалізації певних проектів.

Останнім часом області України приймають активну участь у створенні єврорегіонів та здійсненні транскордонного співробітництва із регіонами Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Молдова та Європейського Союзу. З огляду на сучасне підвищення ролі транскордонних утворень в Європі та, зокрема, в Україні актуальним завданням є пошук шляхів підвищення ефективності та пошук нових форм здійснення транскордонного співробітництва.

Крім того, насущним завданням влади на рівні обласних державних адміністрацій є вирішення проблем розвитку та подолання негативних чинників транскордонного співробітництва – факторів, що існують давно, але досі дієвих кроків на шляху до їх усунення не робилося. Такий стан справ не дає можливості ефективно використовувати наявність позитивних факторів розвитку транскордонного співробітництва та втілювати нові форми здійснення єврорегіонального співробітництва.

Ступінь розробки проблеми. Транскордонне співробітництво є об’єктом дослідження багатьох вітчизняних та закордонних вчених. Серед перших доцільно виділити роботи таких науковців: Бєлєнького П.Ю., Волошка В.О., Єрмоліна В.М., Кухарської Н.О., Сілічаєвої Н.Є, Шилепницького П.І.,- та інших авторів.

Велика кількість наукових публікацій досліджень стану та форм здійснення транскордонного співробітництва, що існують сьогодні, тим не менш, не розкривають систематизованого переліку проблем розвитку транскордонного співробітництва і, як наслідок, не містять необхідного послідовного плану їх вирішення. Крім того, не розроблено стратегії підвищення ефективності транскордонного співробітництва за рахунок використання більш сучасних форм його здійснення та нарощенні обсягів економічного співробітництва в рамках транскордонних утворень.

Мета і завдання дослідження полягає у розробці послідовного плану кроків вирішення проблем та подолання негативних чинників розвитку транскордонного співробітництва в Одеській області та у пошуку шляхів підвищення ефективності транскордонного співробітництва області із суміжними прикордонними регіонами Румунії та Республіки Молдова в економічній сфері.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження виступає Одеська область та її діяльність у сфері транскордонного співробітництва із сусідніми територіями Румунії та Республіки Молдова.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є транскордонні економічні відносини між Одеським регіоном та регіонами Румунії та Республіки Молдова.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають наукові положення сучасної економічної теорії, праці вітчизняних та закордонних вчених з питань транскордонного співробітництва.

В роботі використані методи логічного та емпіричного пізнання, статистичний аналіз кореляційно-регресійний аналіз, методи синтезу, побудови ліній тренду, порівняння, прогнозування, дедуктивної аргументації, абстрагування, застосований системний підхід при викладенні вивченого та напрацьованого матеріалу.

Наукова новизна дослідження роботи полягає в систематичній оцінці та узагальнені даних, опублікованих в наукових працях вчених, що займаються даним питанням, офіційних статистичних даних, що характеризують економічну складову транскордонного співробітництва, та розробці шляхів вирішення проблем розвитку транскордонного співробітництв та підвищення ефективності його здійснення в Україні на прикладі Одеської області.

Практичне значення отриманих результатів. Дана магістерська дисертація має практичну значущість, оскільки результати проведених досліджень та напрацьовані варіанти вирішення актуальних проблем розвитку транскордонного співробітництва та підвищення ефективності його здійснення можуть бути використані обласними державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування при реалізації державної політики у сфері транскордонного співробітництва.

Публікації. Основні результати та положення дипломної роботи викладені у 3 статтях.

Структура диплому визначається послідовністю проведення дослідження і складається із вступу, чотирьох розділів, висновків по кожному із них, загальних висновків та рекомендацій та додатків до дипломної роботи.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету, задачі, об’єкт та предмет дослідження та розглянута можливість практичного значення отриманих результатів дипломної роботи.

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження транскордонного співробітництва регіонів України» визначені поняття та економічна сутність транскордонного співробітництва (ТКС) і продемонстрована необхідність здійснення такого співробітництва прикордонними регіонами. ТКС визначається як специфічна сфера зовнішньоекономічної, політичної, екологічної, культурно-освітньої та інших видів міжнародної діяльності, яка здійснюється на регіональному рівні.

Необхідність здійснення транскордонного співробітництва для прикордонних територій проілюстрована на рис.1.

Рис.1. Просторова локалізація забезпечення благами у прикордонних регіонах.

Нормативно-правові акти, що регулюють ТКС та європейська практика регіоналізму виділяють наступні форми здійснення транскордонного співробітництва.

- єврорегіони;

- білатеральні організації;

- договори про співробітництво у визначених сферах між суміжними і несуміжними територіями.

Єврорегіон представляє собою організаційну форму співробітництва адміністративно-територіальних одиниць європейських держав, що здійснюється відповідно до дво- або багатосторонніх угод про транскордонне співробітництво.

У другому розділі роботи «Аналіз транскордонного співробітництва Одеської області» проводиться аналіз стану, чинників та ефективності здійснення ТКС Одеської області.

Транскордонне співробітництво Одеської області здійснюється здебільшого із прикордонними регіонами Румунії та Республіки Молдова в рамках Єврорегіону «Нижній Дунай».

Таблиця 1.

Склад Єврорегіону «Нижній Дунай»

Адміністративно-територіальна одиниця	Територія, тис. км2	Населення, тис. осіб
Одеська область	33,3	2394,7
повіт Галац	4,6	619,55
повіт Тульча	8,49	265,34
повіт Бреїла	4,76	373,17
район Кагул	1,5	119,2
район Кантемір	0,9	61,3
Загалом	53,55	3833,260

Рис. 2. Організаційна структура Єврорегіону «Нижній Дунай».

Найважливішим серед позитивних чинників розвитку транскордонного єврорегіонального співробітництва є геополітичне та геоекономічне положення Одеської області. Одеський регіон має найбільшу довжину кордону серед усіх українських прикордонних областей, вона складає 1234 км, з яких 176 км - кордон з Румунією по річці Дунай, 268 км - по Чорному морю з Туреччиною, Румунією та Болгарією, і 790 км - сухопутний кордон з Молдовою, з якої 386 км - кордон з невизнаною Придністровською республікою. На території області діють 67 прикордонних пунктів пропуску, з яких 26 є міжнародними.

Найважливіший негативний фактор, що впливає на стан та процес розвитку ТКС в єврорегіоні «Нижній Дунай», це слабкі економічні, передусім торговельні зв’язки області із сусідніми країнами (див. табл. 2).

Табл. 2.

Обсяги зовнішньої торгівлі товарами Одеської області із сусідніми країнами.

Країна	2009 рік		2010 рік		Січень-листопад 2011 року
	у тис. дол. США	у % до загального обсягу торгівлі	у тис. дол. США	у % до загального обсягу торгівлі		у тис. дол. США	у % до загального обсягу торгівлі
Республіка Молдова	95824,5	6,63	102767,9	6,09		64623,9	4,70
Румунія	5392,5	0,37	8182,5	0,48		8543,2	0,62

Що стосується інвестиційних зв’язків Одеської області із країнами-сусідами, то станом на 1 жовтня 2011 року в регіоні було зареєстровано 64 підприємства із молдавським капіталом. Станом на той же період в Одеську область було інвестовано 1677,1 тис. дол. США капіталу румунського походження (4 підприємства), що становить 0,1% усіх прямих іноземних інвестицій в економіку області.

Важливим фактором, що впливає на розвиток транскордонного співробітництва Одеської області із суміжними регіонами Республіки Молдови та Румунії, є політичні відносини України із цими країнами. У дипломатичних відносинах України із своїми південно-західними сусідами існує певна напруженість. Приводом для цього служать два територіальні конфлікти: щодо ділянки автостради Одеса-Рені у с. Паланка із Молдовою та острова Зміїний із Румунією.

Інший важливий негативний чинник полягає в інерції місцевої влади у питаннях здійснення єврорегіональної співпраці, причиною чому, в першу чергу, служить відсутність у регіонів необхідних повноважень для такої співпраці. Тобто саме українське законодавство є стримуючим фактором розвитку єврорегіонів в Україні.

Ще один негативний чинник розвитку ТКС - низький рівень залучення до розвитку транскордонного співробітництва представників бізнесу і суспільного сектора. Це зумовлено тим, що українські єврорегіони створені адміністративним методом - засновниками цих структур є обласні органи влади, а органи управління нижчих ланок (райони та селищні ради) фактично вилучені з системи організації транскордонного співробітництва. Істотною проблемою розвитку єврорегіону «Нижній Дунай» є також недостатнє фінансування його діяльності, як з боку української сторони, так із боку країн-сусідів.

Існує також проблема невідповідності законодавства України, Республіки Молдова та ЄС, представленого румунською стороною: розбіжності в митному і податковому законодавствах, відсутність фінансових органів, що спеціалізуються на веденні розрахунків в національних валютах та здійсненні кредитування прикордонних проектів негативно впливають на розвиток єврорегіону «Нижній Дунай». Проблемою також залишається той факт, що діяльність партнерів не завжди достатньо скоординована, і багато планів залишаються «на папері».

На ефективність співробітництва в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» також негативно впливає його великий розмір: наприклад, в Європі площа єврорегіонів складає як правило 5–10 тис. квадратних кілометрів, населення – до 1 мільйону осіб, а розміри єврорегіону «Нижній Дунай» складають 53 550 км², його населяють 4 млн. людей. Такі розміри утворення негативно впливають на ефективність управління єврорегіоном.

Табл. 3.

Валовий регіональний продукт Одеської області, у динаміці

Рік	ВРП, млн. грн	ВРП, млн. дол. США
2007	33116	6558
2008	46994	6103
2009	48647	6092
2010	50001	6280
2011	51576	6455

Табл. 4.

Динаміка обсягів експорту, імпорту та ЗТО товарами та послугами Одеської області із Румунією та Республікою Молдова, у динаміці за 5 років у тис. дол. США

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Експорт	61113,9	171121	101216	107028	79766
Імпорт	188507	295509	123706	180808	286127
ЗТО	249621	466629	224922	287836	365893
Баланс	-127393	-124388	-22490	-73781	-206361

Джерело: дані надані Головним управлінням статистики в Одеській області.

Табл. 5.

Інвестиції суміжних країн в економіку Одеської області станом на кінець року, у динаміці, тис. дол. США

Країна	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік		2011 рік
	(тис. дол. США)
Республіка Молдова	18316,8	15334,1	15499,4	15697,0	15000
Румунія	312,3	1326,7	1883,9	1891,2	2236,1
ВСЬОГО	18629,1	16660,8	17383,3	17588,2	17236,1

Для розрахунку кількісної залежності рівня розвитку економіки області від здійснення нею транскордонного співробітництва доцільно використовувати метод кореляційно-регресійного аналізу.

Для побудови першої кореляційно-регресійної моделі необхідно використовувати в якості залежної змінної основний показник стану розвитку економіки регіону – валовий регіональний продукт, а в якості незалежних змінних – показники транскордонної співпраці: прямі іноземні інвестиції із сусідніх країн та показники експорту товарів та послуг до цих країн та імпорту товарів і послуг із них.

Для розрахунку зворотної залежності, тобто для визначення впливу факторів, що безпосередньо впливають на здійснення транскордонного співробітництва в економічній сфері, доцільно взяти показник ВРП вже в якості незалежної змінної поряд із показником прямих іноземних інвестицій в економіку області. В якості залежної змінної виступає показник експорту товарів та послуг Одеської області в Румунію та Республіку Молдова.

Рівняння першої кореляційно-регресійної моделі має вигляд:

.

Отримане рівняння показує, що із збільшенням обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку області на 1 млн. дол. США, її валовий регіональний продукт зросте на 179,5 мільйонів доларів США при постійних значеннях інших показників; зростання обсягів експорту товарів та послуг до Румунії та Молдови на 1 млн. дол. США сприятиме зростанню ВРП області на 2,8 млн. дол. США також при постійних значеннях інших незалежних змінних; збільшення імпорту товарів та послуг в область на 1 млн. дол. США скорочує обсяг валового регіонального продукту на 1,9 млн. дол. США при незмінних інших факторах впливу.

Рівняння другої кореляційно-регресійної моделі має вигляд:

.

Отримане рівняння показує, що при постійних значеннях іншої змінної та зростанні валового регіонального продукту Одеської області на 1 млн. дол. США обсяги експорту товарів та послуг до Румунії та Молдови збільшаться на 85 тисяч доларів США, а при збільшенні обсягів інвестованих із зазначених країн в економіку області коштів на 1 млн. дол.. США експорт товарів та послуг зросте на 29,21 мільйон доларів США.

В якості непрямих методів оцінки ефективності транскордонного співробітництва була використана система з чотирьох груп показників.

Перша група показників, що характеризують ТКС, здійснюване Одеською областю із суміжними регіонами Румунії та Республіки Молдова, це загальні статистичні дані, що дадуть нам уявлення про загальний ступінь розвитку єврорегіонального співробітництва в регіоні (див. табл. 6).

Табл. 6.

Загальні дані адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу єврорегіону «Нижній Дунай»

Регіон	Розміри: територія та чисельність населення	Економічний профіль регіону
Одеська область (Україна)	Займає площу 33,3 тис. кв. км, населення – 2394,7 тис. осіб.	нафтохімічна промисловість, транспорт, сільське господарство, туризм.
Повіт Галац (Румунія)	Займає територію 4,6 тис. кв. км, населення - 619,55 тис. осіб.	металургія, будівництво, суднобудування, харчова та легка промисловість, транспорт, сільське господарство, рибальство.
Повіт Тульча (Румунія)	Займає територію 8,49 тис. кв. км, населення - 265,34 тис. осіб.	сільське господарство, рибальство, легка промисловість, металургія, транспорт.
Повіт Брейла (Румунія)	Займає територію 4,76 тис. кв. км, населення - 373,17 тис. осіб.	сільське господарство, рибальство, легка промисловість.
Район Кагул (Республіка Молдова)	Займає територію 1,5 тис. кв. км, населення - 119,2 тис. осіб.	сільське господарство, харчова та текстильна промисловість.
Район Кантемір (Республіка Молдова)	Займає територію 0,9 кв. км, населення - 61,3 тис. осіб.	сільське господарство.
Єврорегіон «Нижній Дунай»	Займає територію 53,55 кв. км, населення – 3833,26 тис. осіб.	сільське господарство, рибальство, легка промисловість, хімічна промисловість, будівництво, металургія, транспорт.

Друга група системи показників характеризує соціально-економічний розвиток Одеської області та його зв'язок із транскордонним співробітництвом Одещини із суміжними країнами.

Рис.3. Валовий регіональний продукт Одеської області.

Рис.4. Динаміка показників експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обороту Одеської області із сусідніми країнами.

Рис.5. Динаміка здійснення інвестицій сусідніми країнами в економіку Одеської області.

Що стосується показників, що безпосередньо характеризують ТКС, то слід зробити висновок про незначне зниження обсягів економічного співробітництва Одеської області із Румунією та Республікою Молдова за рахунок зниження обсягів отриманих із цих країн інвестицій та зменшення обсягів експорту до них товарів та послуг.

Третя група показників являє собою дані про реалізацію спільних проектів в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» та залучені для цього кошти міжнародних організацій. В цілому, в рамках проектів міжнародної технічної допомоги Одеська область отримала 11 мільйонів євро.

Четверта група показників - це дані про рівень розвитку прикордонної інфраструктури: у межах Одеського регіону функціонує 57 пунктів пропуску та 5 пунктів контролю (всього 62), але за постійною схемою побудовано лише 32 пункти перепуску.

Таблиця 7.

Інтенсивність руху через кордон Одеської області

із суміжними країнами пасажирів та транспорту

Рік	Інтенсивність руху пасажирів, осіб	Інтенсивність руху вагонів, одиниць		Інтенсивність руху автомобілів, одиниць
		Пасажирських	Вантажних	Легкових	Вантажних
2009	9455358	1919	3791	1694393	162071
2010	9512802	872	2831	1640352	165805
2011	9895358	1915	3274	1624269	176164

Тобто стан розвитку прикордонної інфраструктури негативно впливає на розвиток транскордонного співробітництва в регіоні.

Підводячи підсумки аналізу ефективності транскордонного співробітництва Одеської області із суміжними регіонами Республіки Молдова та Румунії, слід відзначити незначну ефективність такої взаємодії, спричинену тим, що транскордонне співробітництво здійснюється переважно в культурній сфері та у сфері захисту навколишнього середовища, значним занепадом прикордонної інфраструктури та слабкими зовнішньоекономічними зв’язками із іншими учасниками єврорегіону «Нижній Дунай».

У розділі третьому роботи «Перспективи розвитку транскордонного співробітництва Одеської області» розглянуті можливості удосконалення організаційної складової ТКС, запропоновані можливі шляхи подолання негативних чинників розвитку транскордонного співробітництва та розроблені послідовні кроки щодо підвищення ефективності здійснення ТКС області.

Таблиця 8.

Напрями удосконалення організаційної складової транскордонного співробітництва Одеської області

Напрям	Можливі шляхи	Кроки	Результати
Напрям перший. Удосконалення єврорегіональної форми ТКС	Реформування організаційної структури Єврорегіону «Нижній Дунай»	формування постійного складу представників регіонів в рамках комісій зі сфер діяльності; створення спільного тристороннього органу залучення інвестицій на базі Асоціації ТКС «Нижній Дунай»; розробка та спільне фінансування програми розвитку важливих об’єктів прикордонної інфраструктури.	підвищення ефективності діяльності Єврорегіону «Нижній Дунай» та Асоціації ТКС «Єврорегіон Нижній Дунай»; підвищення інвестиційної привабливості учасників Єврорегіону, збільшення обсягів залучення ПІІ за рахунок спільної взаємодії; розвиток прикордонної інфраструктури.
	Утворення білатеральних єврорегіональних об’єднань із суміжними регіонами	Створення невеликих двосторонніх єврорегіональних об’єднань для співробітництва у визначених пріоритетних галузях економіки.	Підвищення ефективності організації ТКС за рахунок більшої мобільності невеликого об’єднання .
Напрям другий. Пошук альтернативних форм здійснення ТКС	Сприяння створенню транскордонних кластерів на базі єврорегіональних утворень	Реалізація кластерної політики та створення тристоронньої програми сприяння створенню транскордонних кластерів.	Підвищення ефективності ТКС, зростання обсягів ПІІ, обсягів експорту та зовнішньоторговельного обороту області, збільшення ВРП.

Рис.6. Негативні чинники та проблеми розвитку транскордонного співробітництва Одеської області

Наші міркування щодо вирішення цих проблем включають наступні позиції:

• необхідна поступова гармонізація українського законодавства із правом Європейського Союзу. Це цілком відповідає інтересам Румунії як члена ЄС, Республіки Молдова, що історично має тісні зв’язки із Румунією, та України, що прагне до вступу до Співтовариства;

• необхідне налагодження тісного дипломатичного діалогу між офіційним Києвом та Кишиневом і Києвом та Бухарестом щодо вирішення територіальних спорів;

• Одеська влада повинна сприяти залученню інвестицій із суміжних країн в економіку області та сприяти виходу регіональних виробників на ринки Румунії та Молдови. Такий напрям вирішення проблем незначних економічних зв’язків між Одещиною та суміжними регіонами сусідніх країн можливий за допомогою створення зон пріоритетного розвитку та сприяння створенню транскордонних кластерів, що буде розглянуто нижче.

Вирішення проблеми інертності місцевої влади полягає в поступовій адміністративно-правовій реформі, що полягатиме в передачі необхідного набору функцій у питаннях управління власною економікою регіонам. Крім того, доцільно на загальнодержавному рівні сприяти створенню інституту транскордонного співробітництва як системи, що сприяла би створенню правильного уявлення про такого роду діяльність – починаючи з розробки методичних вказівок для місцевої влади на рівні селищ та районних адміністрацій та закінчуючи розробкою загальнонаціональної концепції транскордонного співробітництва,.

Необхідність підвищення ефективності здійснення транскордонного співробітництва у торговельній та фінансовій сферах демонструють графіки ліній трендів валового регіонального продукту, експорту товарів та послуг до суміжних країн, імпорту товарів та послуг, зовнішньоторговельного обороту із суміжними країнами Одеської області та прямих іноземних інвестицій із Румунії та Республіки Молдова в економіку регіону.

Рис. 7. Тренд валового регіонального продукту Одеської області

Рис. 8. Тренд прямих іноземних інвестицій в економіку Одеської області із Румунії та Республіки Молдова.

Рис. 9. Тренди експорту та імпорту товарів та послуг Одеської області із суміжними країнами.

Рис.10. Тренд зовнішньоторговельного обороту товарами та послугами між Одеською областю та регіонами Румунії та Республіки Молдова.

Табл.9. Прогноз валового регіонального продукту

Одеської області та ключових показників транскордонного

співробітництва регіону із суміжними країнами

Показник	2011 рік, млн. дол. США	2012 рік, млн. дол. США	2013 рік, млн. дол. США	2014 рік, млн. дол. США	Відхилення
					Абсолютне, млн. дол. США	Відсоткове, %
ВРП	6455	7017,6	7744,1	8679	834,3	13,1
ПІІ	17,2	18,7	19,4	20,97	0,44	2,5
Експорт товарів та послуг	79,8	95,9	93	90,6	28	29,6
Імпорт товарів та послуг	286,1	239	246,1	255,1	57,5	30,3
Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг	365,9	343	332	345,7	66,7	22,7

Зазначені тенденції дозволяють наголосити на необхідності використання наступних засобів підвищення ефективності транскордонного співробітництва:

а) сприяння залученню прямих іноземних інвестицій шляхом проведення спільних заходів (ярмарок, конференцій, інвестиційних форумів) для інформування світової бізнес-спільноти про наявні в Єврорегіоні «Нижній Дунай» інвестиційні проекти;

б) сприяння виробництву експортоорієнтованої, орієнтованої на ринки суміжних країн, та імпортозамінної продукції в Одеській області шляхом створення умов для розвитку бізнесу в регіоні за допомогою зон пріоритетного розвитку;

в) сприяння створенню стабільних торговельних зв’язків між Одеською областю та суміжними прикордонними регіонами сусідніх Румунії та Республіки Молдова за рахунок створення транскордонних кластерів у пріоритетних галузях економіки, що можливо здійснити лише за рахунок проведення комплексної кластерної політики.

Ми пропонуємо створення спільної українсько-румунсько-молдавської програми фінансування проектів, що передбачають налагодження транскордонних зв’язків між підприємствами. Подібне фінансування являтиме собою інвестування у розвиток прикордонної інфраструктури та сприятиме формуванню міжнародних зв’язків між резидентами України, Румунії та Молдови як необхідної умови для створення транскордонних кластерів.

Процес використання такого роду програми транскордонного розвитку як інструменту кластерної політики відображено на рис. 11.

Рис. 11. Процес реалізації тристоронньої програми розвитку транскордонного співробітництва

Доцільність створення транскордонних кластерів у провідних галузях економіки Одеської області та суміжних із нею прикордонних регіонах Румунії та Республіки Молдова демонструє табл.10.

Табл.10. Зростання ВРП Одеської області за теперішніх умов

та у разі проведення політики сприяння створенню транскордонних кластерів.

Роки	ВРП, млн. дол. США (прогноз за лінією тренду)	ВРП, млн. дол. США (за умови створення транскордонних кластерів)
2011 рік	6455
2012 рік	7018	7012
2013 рік	7744	7807
2014 рік	8679	8760

.

Як бачимо, сприяння створенню транскордонних кластерів на території Одеської області сприяє зростанню валового регіонального продукту області як основного показника розвитку економіки регіону, тому доцільно вважати, що проведення послідовної політики сприяння утворенню транскордонних кластерів сприятиме підвищенню ефективності здійснення ТКС.

У четвертому розділі «Загальна характеристика Головного управління зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції Одеської обладміністрації. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» розглядаються основи діяльності Головного управління та його роль у здійсненні областю ТКС, а також вивчаються питання охорони праці в області та нормативно-правове регулювання безпеки життєдіяльності.