Основний зміст дипломної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, задачі, предмет, об’єкт та методологію дослідження, відображено наукову новизну, теоретичну значимість роботи та практичне значення отриманих результатів.

В розділі 1 «Теоретичні основи транскордонного співробітництва» проаналізовано основні підходи до визначення суті та значення транскордонного співробітництва в умовах посилення глобалізації світового господарства взагалі і європейської інтеграції зокрема. Автором проаналізовано основні концептуальні підходи до ідентифікації дефініцій «транскордонне співробітництво» та «єврорегіон». Зокрема зазначено, що транскордонне співробітництво — це співпраця регіональних і місцевих органів державної влади в галузі еко­номіки, політики, екології, освіти, культури та інших сферах суспільного життя, що здійснюється між прикордонними адміністративно-тери­торіальними одиницями суміжних держав у межах компетенції, визначе­ної їх національним законодавством, з метою пожвавлення регіонально­го розвитку, що не суперечить загальнодержавним інтересам.

Визначено роль транскордонного співробітництва як одного з основних чинників прискорення розвитку інтеграційних процесів.

Окрім визначеної вище ролі, транскордонне співробітництво відіграє роль своєрідного «імпульсу (потенціалу) зростання», а транскордонні регіони, в свою чергу, – «полюсів зростання». Якщо проілюструвати рух соціально-економічного розвитку з Заходу на Схід, із більш розвинутого економічного середовища у менш розвинуте (рис.1), та врахувати, що соціально-економічний розвиток у кожній і–тій державі відбувається від центру (Сi) до периферії (Ai та Bi), то транскордонне співробітництво створює додаткові можливості мобілізації ресурсного потенціалу території (AiAi’ та BiBi’) для прискорення її соціально–економічного розвитку та підвищення якості життя населення. i = 1,...,n, де n – кількість взятих до уваги держав.

Рис.1. Роль транскордонного співробітництва у регіональному розвитку

Як видно з рисунка, ресурсний потенціал прикордонних регіонів (заштрихований трикутник) може значно прискорити розвиток за рахунок співробітництва шляхом об’єднання потенціалів і використання можливостей більш розвинутого суспільства. Зважаючи на те, що потенціал прикордонних територій різний як в межах однієї держави, так і в сусідніх, тобто AiAi’ = BiBi’ та BiBi’ = Ai+1A’i+1, розвиток буде забезпечуватися сумою AiAi’ +BiBi’, яка буде скорегована на коефіцієнт λ – активності ТКС. Певну аналогію можна провести з основними положеннями теорії граничних процесів. З одного боку, ТКС відіграє роль зростаючого потенціалу, а з іншого – нівелює наявність кордону, зменшуючи його бар’єрну функцію.

Проте, завдяки транскордонному співробітництву можна змінити тенденції регіонального розвитку "центр – периферія" і ліквідувати аналогію між "прикордонним", "периферійним" та "відсталим". Інакше кажучи, можна погодитися із Ж.-П.Лехнером, який зазначає, "… що транскордонні регіони дозволяють змінити периферійну ситуацію на центральну".

Також, автор пропонує унікальну методику аналізу та оцінки реалізації транскордонної співпраці. Так, пропонується враховувати форми здійснюваного транскордонного співробітництва, що забезпечить можливість визначення проблем та перспектив подальшого розвитку транскордонного співробітництва. Представлена орієнтована схема аналізу розвитку транскордонного співробітництва (рис. 2).

Рис. 2. Орієнтована схема аналізу розвитку транскордонного співробітництва.

В свою чергу, в роботі виокремлюються типологія форм транскордонного співробітництва, визначено основні риси єврорегіонів як основної форми транскордонного співробітництва, принципи формування єврорегіонів, їх права та обов’язки.

Таким чином, на погляд автора, єврорегіони – це одна з організаційних форм транскордонних відносин, де у межах своєї компетенції та за згодою центральних державних органів, на базі спеціальних розширених повноважень на міжнародне співробітництво, місцеві органи влади прикордонних областей мають можливість розробляти спільні стратегії розвитку транскордонного регіону, об’єднувати зусилля для їх реалізації. Єврорегіони можуть створюватися як юридична або не юридична особа, мають свою організаційну структуру та визначені джерела фінансування.

У останньому пункті розділу 1 автор систематизує та аналізує європейський та український досвід функціонування єврорегіонів.

Так, європейський досвід транскордонного співробітництва говорить про значні вигоди від формування еврорегіональних структур, що робить прийняття даного досвіду актуальним для України. Перед Україною стоять чимало бар`єрів на цьому тернистому шляху, та виявивши значні зрушення щодо активізації та ефективності транскордонного співробітництва шляхом формування єврорегіонів, можна вва­жати, що зі стадії становлення цей процес перейшов у стадію стабілізації.

В розділі 2 «Аналіз стану транскордонного співробітництва в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» автор дає загальну характеристику єврорегіону «Нижній Дунай» як суб’єкту європейських інтеграційних процесів, висвітлює історію виникнення та функціонування Єврорегіону, зокрема кількість реалізованих проектів та програм, розробляє схему організаційної структури єврорегіону «Нижній Дунай». (Рис. 3)

Рис. 3. Організаційна структура єврорегіону “Нижній Дунай”

В процесі дослідження автором проведений ґрунтовний аналіз ефективності функціонування єврорегіону «Нижній Дунай» за умов транскордонного співробітництва та надана оцінка виявленим тенденціям, використовуючи методичні підходи розглянуті в першому розділі.

Перш за все, показані piвень викopиcтaння Oдеcькoю oблacтю пеpевaг вiд cвoгo пpикopдoннoгo пoлoження зa дoпoмoгoю кoефiцiєнту вiдкpитocтi екoнoмiки pегioну (К_вp) та динаміка коефіцієнтів відкритості економіки Одеської області за період з 2005 по 2010 рр.(Див. Табл.1 та Рис. 4).

Таблиця 1

Динаміка коефіцієнтів відкритості економіки Одеської області за період з 2005 по 2010 рр. (у %)

	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Квр	45,4	46,2	40,8	39,8	79,5	54,9

Рис. 4. Динаміка коефіцієнтів відкритості економіки Одеської області за період з 2005 по 2010 рр. (у %)

Як видно з таблиці 1. та Рис.4. коефіцієнти відкритості економіки Одеської області в 2005-2006 рр. має тенденцію до зростання. Деякий спад спостерігається у 2007-2008 роках. Далі йде швидкий ривок вверх, пов`язаний з більш глибоким входженням в євроінтеграційні процеси (2009р.), який переривається деструктивними процесами, викликаними світовою фінансовою кризою 2008-2010 рр. Все це призвело до стрімкого скорочення об`ємів міжнародної торгівлі та потоків міжнародного капіталу в рамках Єврорегіону «Нижній Дунай».

Пpoведений aнaлiз пiдтвеpджує знaчний вплив пpикopдoннoгo poзтaшувaння нa iнтенcивнicть зaлучення pегioну дo зoвнiшньoекoнoмiчних зв’язкiв та дає підстави чітко сформувати конкурентні переваги єврорегіонів, а саме:

1. забезпечення інтенсифікації зовнішньоторгівельних операцій;

2. об’єднання ресурсних потенціалів країн-партнерів;

3. можливість забезпечення інвестиційної привабливості;

4. налагодження співробітництва в сфері науки та освіти;

5. зростання інноваційного потенціалу в результаті збільшення кількості науково-технічних розробок.

Враховуючи можливість інтенсифікації зовнішньоторгового обороту прикордонних територій, автор розраховує ефективність від реалізації цієї переваги єврорегіоном «Нижній Дунай». Для аналізу автором розраховані обсяги експорту як суми експорту товарів і послуг, а імпорту – як суми імпорту товарів і послуг для Єврорегіону та показана динаміка даних показників за період 2003-2010 рр.(Див. Рис.5)

Рис. 5. Динаміка зовнішньоторгового обороту Єврорегіону «Нижній Дунай» з країнами-партнерами за період 2003-2010 рр.(тис.дол.США)

Приведений аналіз дав змогу зробити автору наступні висновки:

• за період функціонування єврорегіон «Нижній Дунай» збільшив обсяги зовнішньоторговельного обороту; рівень динаміки ринків високий;

• для Єврорегіону характерні періоди зниження темпів росту обсягів зовнішньоторговельного обороту, причому припадають вони на 2007 рік. Пояснення цьому – зменшення зовнішньоторговельної активності країн-партнерів в передкризовий і кризовий період;

• показова структура зовнішньоторговельного обороту: у єврорегіоні «Нижній Дунай» у першій половині досліджуваного періоду спостерігається перевага обсягів експортних операцій, починаючи з 2007 року – імпортних.

З огляду прогнозованості змін динаміки товарообороту приведений аналіз автор доповнює розрахунками показників інтенсивності експортної та імпортної діяльності Єврорегіону та демонструванням динаміки даних показників за період 2003-2010 рр.(Див. Табл. 2 Та Рис.6)

Таблиця 2

Коефіцієнти інтенсивності експортно-імпортної діяльності єврорегіону «Нижній Дунай» за період 2003-2010 рр.

Роки	Кіе	Кіі	Кпіе
2003	1,41	1,38	1,26
2004	1,19	1,10	1,05
2005	0,91	0,89	1,13
2006	0,97	1,15	0,65
2007	0,78	0,94	0,39
2008	0,81	0,91	0,43
2009	0,99	1,39	0,49
2010	0,47	0,42	0,56

Рис. 6. Динаміка коефіцієнтів інтенсивності експортно-імпортної діяльності єврорегіону «Нижній Дунай» за період 2003-2010 рр.

Так, єврорегіон Нижній Дунай експортоорієнтований в період 2003-2005рр., що вказує на вищий, в порівнянні з середнім по Україні, рівень інтенсивності експортної та імпортної діяльності, а починаючи із 2006 року єврорегіон – імпортоорієнтований, – рівень інтенсивності зовнішньоторговельних потоків знизився в порівнянні із середнім по Україні. З 2010 року Єврорегіон стає знову експортоорієнтованим.

У зв’язку з тим, що дане дослідження було б не повним без розгляду динаміки прямих іноземних інвестицій в Одеську область з країн-партнерів, та з Одеської області до цих країн, автор доповнює його розглядом вищезгаданих показників.(Див. Рис.7 а Рис.8)

Рис. 7. Динаміка залучення прямих іноземних інвестицій з Румунії до Одеської області за 2004 – 2010 рр. (на початок року, тис. дол. США).

Рис. 8. Динаміка ПІІ з Республіки Молдова у 2004-2010 рр.

(на початок року, тис.дол. США)

Також, особливої уваги заслуговує побудована кореляційно-регресійна модель ПІІ єврорегіону «Нижній Дунай», яка показує залежність показника ПІІ на душу населення від показників експорту на душу населення, імпорту на душу населення та ВРП на душу населення та слугує базисом для здійснення прогнозування ефективності транскордонного співробітництва в рамках єврорегіону «Нижній Дунай».

Для більш глибинної оцінки ефективності транскордонного співробітництва Одеського регіону з Республікою Молдова та Румунією використовується SWOT – аналіз, який дає змогу виділити основні фактори, які сприяють та погіршують умови транскордонної співпраці в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» та виявити гострі проблеми функціонування Єврорегіону.

Такими проблемами є:

1. недостатній, а за деякими показниками низький рівень соціально-економічного розвитку регіонів, що формують єврорегіон «Нижній Дунай»;

2. низький рівень зайнятості населення, високий рівень безробіття, часто у прихованій формі, помітна соціальна напруженість. Наприклад, рівень безробіття в придунайських районах удвічі перевищує середній показник по Одеській області;

3. значна диверсифікація етнонаціонального складу прикордонних територій. Висока питома вага національних меншин, що викликає етнонаціональну напруженість;

4. недосконала та застаріла структура господарства регіону: низький рівень розвитку сфери послуг і соціальної сфери в цілому, недостатній рівень розвитку промисловості, слабке інфраструктурне освоєння території, незбалансований (за умовами збереження і переробки сільськогосподарської продукції) і низькотехнологічний агропромисловий сектор економіки, що для цього регіону є основним;

5. слабко розвинена транспортна і комунікаційна інфраструктура;

6. високий рівень захворювання населення, низька якість питної води. При величезних запасах прісної води в Дунаї і придунайських озерах забруднення води досягло критичного рівня і супроводжується заморами риби в озерах;

є) проблема координації дій у сфері повного й ефективного використання

фактора транспортно-географічного положення нижньодунайського

регіону, його водно-ресурсного, біосферно-біоресурсного,

агровиробничого і рекреаційного потенціалу;

7. наявність бар’єрів для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили;

8. необхідність розвитку консультаційний служб (у сфері банківського обслуговування, інформаційних систем);

9. недостатня проінформованість керівників промислово-підприємницького і громадського секторів про розвиток транскордонного співробітництва в рамках єврорегіону.

Також важливою проблемою, на яку слід звернути особливу увагу є відсутність кластерів в регіоні. Саме кластери створюють унікальний грунт для розвитку інноваційної діяльності, підвищення продуктивності і рентабельності сектора малих і середніх підприємств. Представники єврорегіону «Нижній Дунай» зіштовхуються з деякими проблемами в рамках кластерізації регіону:

1. розходження законодавств країн-учасниць;

2. сильний вплив виборних процесів у трьох країнах;

3. розбіжність в обсягах повноважень між центральними й регіональними органами самоврядування з прийняття рішень;

4. розбіжність у рівні розвитку інфраструктури транскордонного співробітництва;

5. відсутність рівної зацікавленості місцевих органів влади в розвитку місцевих ініціатив;

6. відсутність критеріїв оцінки діяльності.

Все це робить за необхідне аналіз та розроблення підходів щодо підвищення ефективності функціонування єврорегіону «Нижній Дунай» та розрахунок прогнозів, що дозволить якісно скоординувати діяльність даної форми транскордонного співробітництва.

Так, у розділі 3 «Шляхи подолання проблем транскордонного співробітництва в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» розглядаються концептуальні рекомендації щодо розвитку співробітництва в рамках єврорегіону «Нижній Дунай».

Для aктивiзaцiї тpaнcкopдoннoгo cпiвpoбiтництвa в paмкaх Євpopегioну автор виділяє нacтупнi cектopи cпiвпpaцi, щo пoтpебують вiдпoвiдних дiй:

1. Сoцiaльнo-екoнoмiчний poзвитoк pегioнiв – членiв євpopегioну;

2. Пiдвищення кoнкуpентocпpoмoжнocтi пpикopдoнних теpитopiй;

3. Змiцнення якості елементiв тpaнcкopдoннoї iнфpacтpуктуpи.

В рамках першого блоку пропонується:

• формування суспільної свідомості населення регіонів – членів єврорегіону «Нижній Дунай» щодо підтримки їх регіональної самобутності;

• підвищення кваліфікації сільського населення та протидія нелегальній міграції шляхом розвитку сільського туризму; удосконалення професійних навичок та знань; здійснення програм обміну досвідом; заснування спільних ЗМІ; залучення всіх соціальних груп населення та адміністративних органів до діалогу про прикордонну співпрацю у всіх сферах життєдіяльності;

• співпраця в освітній, культурній, соціальній сферах.

Конкурентоспроможність прикордонних територій можливо підвищити шляхом:

• впровадження спільних інвестиційних програм у різних галузях народного господарства;

• заснування транскордонних кластерів насамперед в галузях харчової промисловості, виробництві коксу та продуктів нафтопереробки, хімічній та нафтохімічній промисловості, машинобудуванні;

• cтворення спільних підприємств з переробки, збереження, пакетування, фасування, транспортування сільськогосподарської сировини і продукції;

• розробки і реалізації міжрегіональних проектів взаємопоставок;

• створення промислово-фінансових груп між суб’єктами господарювання країн-членів єврорегіону «Нижній Дунай»;

• встановлення надійних зв’язків між промисловістю та дослідницькими інститутами;

• створення системи спеціалізованих виставкового (сервісно-інформаційного), індустріального, експортно-транспортного (логістичного) прикордонних комплексів, які просторово розподілені в його межах;

• створення транскордонної бізнес-мережі для підтримки торгівлі, проведення транскордонних тренінгів на тематику: менеджмент, маркетинг, закупівлі, розробка продукту, бухгалтерія тощо;

• покращення та розвитку туристичної інфраструктури країн-членів єврорегіону;

• утворення регіональної віртуальної управлінської структури як суб’єкта прийняття управлінських рішень щодо використання ресурсних можливостей існуючих на території області Агентств регіонального розвитку.

Окремо наголошується необхідність застосування кластерного підходу. Створення но­вих кластерів в рамках єврорегіону «Нижній Дунай»сприятиме зростанню продуктивності та інноваційній активності підприємств, які входять до складу кластера, а та­кож підвищенню інтенсивності розвитку малого і се­реднього підприємництва, активізації залучення інвестицій, забезпеченню прискореного соціально-економічного розвитку регіонів розміщення кластерів, що в кінцевому результаті дозволить збільшити кількість робочих місць, заробітну плату, та надход­ження до бюджетів усіх рівнів, підвищити стійкість та конкурентоспроможність економіки регіонів.

Одним із кроків в напрямі підвищення міжнародної конкурентоспроможності єврорегіону «Нижній Дунай» може стати створення кластерних структур. Це завдання може взяти на себе пропоноване автором Агентство кластерного розвитку агробізнесу, яке є одним з найбільш ефективних інструментів підвищення конкурентоспроможності АПК Одеського, шляхом створення інноваційних форм ведення бізнесу, в.т.ч. кластера агробізнесу.

Необхідність створення Агентства кластерного розвитку агробізнесу підтверджується Ініціативою і Пріоритетом № 1 Спільної операційної програми «Румунії-України-Республіка Молдова 2007-2013», а саме «створенням більш конкурентоздатної прикордонної економіки».

Створення Агентства призведе до поліпшення економічних показників у сфері АПК Одеського регіону завдяки формуванню кластеру агробізнесу, проведення модернізації і диверсифікації спільної діяльності в цьому напрямі.

Основними заходами для покращення якості елементів транскордонної інфраструктури є:

• реалізація на місцевому рівні єдиної транспортної політики щодо митних переходів і головних транспортних напрямків, будівництва автомагістралей, розвитку регіональної системи залізничних колій, будівництва регіональних аеропортів, розвитку регіонального повітряного сполучення;

• збільшення кількості міжнародних пунктів перетину кордону між трьома країнами, розбудова прикордонних пунктів пропуску, насамперед в зоні МТК;

• в сфері логістики розробка технології прискореного проведення митних і прикордонних операцій;

• створення єдиного інформаційного простору транспортно-дорожнього комплексу на основі впровадження сучасних інформаційних та керуючих систем, розвитку бази інформатики;

• розробка техніко-економічного обгрунтування побудови мостового переходу через Дністровський лиман у створі Овідіополь – Білгород-Дністровський, оголошення конкурсу на розробку і реалізацію проекту;

• залучення приватного капіталу до розбудови автострад на умовах концесії;

• розробка локальних схем відновлюваної енергії (сонячна енергія, енергія повітря, біоенергія, біомаса);

• впровадження в експлуатацію українського каналу в Гирлі Дунаю;

• прискорення розгляду та прийняття законодавчих актів щодо відкриття вантажопасажирського поромного комплексу Ізмаїл – Тульча як основної ділянки коридору країн-членів ЧЕС;

• реалізація взаємовигідної моделі транспортного обслуговування через порт Рені з можливістю спільного використання його перевантажувальних комплексів.

Далі автор використовує побудовану кореляційно-регресійної моделі у другому розділі та будує на її основі часові ряди для факторних змінних (експорт на душу населення, імпорт на душу населення та ВРП на душу населення), що визначають залежну зміну (ПІІ на душу населення).

Рис. 9. Тренд експорту на душу населення.

З рис. 9., 10., 11. маємо наступні рівняння тренду для прогнозу на наступні роки експорту на душа населення, імпорту на душу населення та ВРП на душу населення.

1. Рівняння тренду для експорту на душу населення:

Y = -1,4263*X +58,562 (1)

2. Рівняння тренду імпорту на душу населення:

Y = 15,68*X – 0,1293 (2)

Рис. 10. Тренд імпорту на душу населення.

3. Рівняння тренду ВРП на душу населення:

Y = 253,89*X + 1250,8 (3)

Рис. 11. Тренд ВРП на душу населення.

На основі отриманих рівнянь моделі тренду та рівняння залежної змінної, отриманого на основі кореляційно-регресійного аналізу, автор робить прогноз ПІІ на душу населення єврорегіону «Нижній Дунай» на 2011-2013 роки (табл. 3).

Таблиця 3

Прогноз ПІІ на душу населення єврорегіону «Нижній Дунай»

на 2011-2013 роки (тис. дол.США)

	2010	2011	2012	2013	Відхилення
					абс.	%
ПІІ на душу населення	6,96	8,15	8,59	9,03	2,07	29,7
Експорт на душу населення	50,02	48,58	47,15	45,73	-4,29	-19
Імпорт на душу населення	51,72	109,63	125,31	140,99	89,27	172,6
ВРП на душу населення	2460,81	3028,03	3281,92	3535,81	1075	43,6

Тобто, зробивши прогноз, можна сказати, що ПІІ на душу населення в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» до 2013 року зростуть майже на 30 % (29,7 %). Найшвидшими темпами (172,6 %) зростатиме імпорт на душу населення, якщо не здійснювати жодних заходів з їх оптимізації, що свідчить про першочергову необхідність направляти можливі зусилля на його зниження, та на збільшення експорту на душу населення, який в свою чергу буде повільно знижуватися (на 19 %). Досить швидко збільшуватиметься і ВРП на душу населення (43,6 %). Все це говорить, по-перше, про необхідність розвитку імпортозамінюючих виробництв та стимулювання експорту з боку держави. По-друге, про необхідність використання запропонованих вище заходів для покращення економічної ситуації в рамках єврорегіону «Нижній Дунай».

Таким чином, реалізація вище зазначених заходів дозволить активізувати насамперед економічні стосунки України, Румунії та Республіки Молдова в процесі їх співробітництва в рамках єврорегіону «Нижній Дунай».