4. Метою створення підприємства є задоволення суспільних та особистих потреб.

Перш за все, метою створення кожного підприємства є задоволення особистих потреб його засновників та найманих ними працівників. Це стає можливим у разі досягнення прибутковості в роботі, що, в свою чергу, обумовлюється урахуванням попиту та пропозиції. Розмір прибутку залежить і від інших факторів, а саме від кваліфікації працюючих, організаційних здібностей керівників підприємства, технічного оснащення виробництва, збуту продукції, умов праці та інших. Проте крім особистих потреб, існують і суспільні потреби (соціальні, з отримання освіти, лікування, у наукових розробках у всіх сферах буття). Ці потреби, наприклад, задовольняються за рахунок оподаткування прибутку підприємства. Слід зауважити, що оподаткування, яке істотно зменшує можливості задоволення особистих потреб, призводить і до зниження мотивації праці, тобто у підсумку негативно відбиватиметься і на можливостях реалізувати суспільні інтереси.

5. Мета, для якої створюється підприємство, досягається шляхом здійснення ним систематичної господарської діяльності, а саме - виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності.

Крім перелічених вище ознак підприємства, що випливають безпосередньо із визначення поняття „підприємство” до ознак підприємства також належать такі ознаки:

- Підприємство може створюватися лише в тих організаційно-правових формах, які передбачені законом.

Види та організаційні форми підприємств встановлені ст.63 ГК України.

- Підприємство діє на підставі установчого документа (статуту).

Згідно з ч. 3 ст. 62 ГК України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Для окремих видів підприємств спеціальним законодавством встановлені винятки з цього загального правила. Так, незважаючи на те, що повне і командитне товариства, є видами підприємств, вони діють на підставі засновницького договору, а не статуту. Статут затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону (ч.5 ст. 57 ГК України).

- Підприємство здійснює господарську (комерційну/некомерційну) діяльність

(ч.2 ст.62 ГК України). Оскільки ми вивчаємо підприємницьке право, а не господарської право в цілому, в подальшому будемо докладніше розглядати саме особливості комерційних підприємств.

- Наявність відокремленого майна

(ч.7 ст.67 ГК України).

- Наявність самостійного балансу

(ч.7 ст.67 ГК України).

- Наявність рахунків в установах банків

(ч.7 ст.67 ГК України).

- Наявність печатки зі своїм найменуванням

(ч.7 ст.67 ГК України).

- Наявність ідентифікаційного коду

(ч.7 ст.67 ГК України).

- Підприємство володіє правосуб’єктністю та має статус юридичної особи

(ч.7 ст.67 ГК України).

- Організаційна єдність підприємства

Організаційна структура підприємства передбачена - ст.64 ГК України; управління підприємством здійснюється відповідно до ст. 65 ГК України.)

Згідно з ч. 4 ст. 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Згідно зі ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом, у свою чергу, є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Отже, відмінність представництва від філії полягає в тому, що представництво виконує лише представницькі функції і захист інтересів юридичної особи, натомість філія може здійснювати як всі, так і окремі функції юридичної особи, у тому числі представництво і захист її інтересів.

- Підприємство не може мати в своєму складі інших юридичних осіб.

(ч. 5 ст. 62 ГК України)

- Підприємство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями.

Однією з найважливіших ознак підприємства є самостійність відповідальності за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном (ст. 96 ЦК України; ч. 2 ст. 219 ГК України). Учасник (засновник) підприємства не відповідає за зобов'язаннями підприємства, а підприємство не відповідає за зобов'язаннями його учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом (наприклад, щодо казенних підприємств див. ч.7 ст. 77 ГК України).

- Підприємство може мати різний правовий режим належного йому майна.

(Правовий режим майна - це право власності, право оперативного управління, право господарського відання - ст. 113 ГК України, вивчатимемо пізніше - Тема 9).

- До підприємств – суб’єктів малого підприємництва може застосовуватися спрощена система оподаткування, обліку і звітності.

Так, відповідно до закону України “Про державну підтримку малого підприємництва”, суб’єктами малого підприємництва поряд із фізичними особи, зареєстрованими у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, є юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. грн. (малі підприємства - ч.7 ст.63 ГК України).

Види та організаційні форми підприємств.

Види та організаційні форми підприємств наводяться у ст. 63 ГК України.

Відповідно до даної норми закону, 1) залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

• приватне підприємство - діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

• підприємство колективної власності - діє на основі колективної власності;

• комунальне підприємство - діє на основі комунальної власності територіальної громади;

• державне підприємство - діє на основі державної власності;

• змішане підприємство - підприємство засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

До такої класифікації підприємств залежно від форм власності існують обґрунтовані зауваження, оскільки ні Конституція України як Основний Закон, ні ЦК України не виділяють колективної форми власності. Формами власності є державна, комунальна, приватна власність та право власності Українського народу.

2) Залежно від наявності іноземної інвестиції підприємства поділяються на:

• підприємство з іноземними інвестиціями, якщо частка іноземної інвестиції у статутному капіталі підприємства становить не менше як 10% (ст.116 ГК України)

• іноземне підприємство, якщо статутний капітал містить 100% іноземної інвестиції (ст.116 ГК України).

• Звичайні підприємства, які не мають іноземних інвестицій або часта іноземних інвестицій становить до 10%.