Оформлення методичного кабінету по розділі програми "музичне виховання"
Методичний кабінет забезпечується всіма необхідними матеріалами для підвищення кваліфікації музичних керівників, їхньої самостійної роботи над книгою й нотною літературою.
Для цього в кабінеті необхідно мати чисто настроєний Інструмент (рояль, піаніно) для різних музичних занять, консультацій, курсів і т.д. , бібліотеку теоретичної, методичної й музичної літератури із систематичним поповненням новими виданнями, добірку статей з журналів і газет з питань естетики й музики, збірники пісень, музичних і музично-дидактичних ігор, збірники музичних казок, постановок і т.п., списки ^зичної літератури, що рекомендує, по окремих питаннях музичного виховання, тематичні картотеки книг, довідники, музичні словники, підбор книг і музичних збірників для використання їх на місцях у вигляді пересувної бібліотеки (для районів і сільської місцевості). Крім цього, у кабінеті повинен бути добре оформлений матеріал, що відбиває передовий музичний досвід роботи, перспективні й календарні плани музичної роботи відповідно до "Програми виховання в дитячому саду", зразки поточного плану й обліку музичних занять по вікових групах, конспекти музичних занять (фронтальних, невеликими групами, індивідуальних), доповіді по різних питаннях музичного виховання, зразкові сценарії дитячих свят, розваг, програми різних концертів для дітей, фотознімки, що ілюструють різні музичні заняття з дітьми, самостійне музикування дітей, свята, комплекти грам-пластинок музичних добутків по програмі дитячого саду. У кабінеті варто мати технічні засоби навчання: електропрогравач, магнітофон, кінопроектор, навчальні фільми, діафільми, фланелеграф і ін. Бажана періодична виставка музичних інструментів і іграшок для розвитку в дітей сприйняття звуковисотних відносин (акордеон, баян, цитра., флейта, металофон і ін.), ритмічних (бубон,, барабан, трикутник і ін.), тембрових (металофон, піаніно, цитра, кларнет, баян і ін.), динамічних (використаються всі інструменти для звукодобування різних динамічних відтінків). Крім цього, на періодичній виставці повинні бути представлені зразки святкових костюмів, атрибутів, елементів оформлення ранків у дитячому саду.
Робота методиста з музичними керівниками
Зміст роботи музичних керівників у дитячих установах, систематичне підвищення ними своєї музично-педагогічної кваліфікації визначається вимогами методиста, загальною спрямованістю всієї музичної роботи. Важливе значення при цьому має ділове регулярне спілкування колективу музичних працівників і методиста (міста, області, району). Для здійснення найбільш ефективного керівництва дошкільними установами й надання допомоги музичним керівникам методист організує (відповідно до наміченого плану роботи) цілу систему заходів щодо підвищення їхньої кваліфікації: музичні методичні об'єднання, відкриті музичні заняття, індивідуальні и групові консультації, семінари, практикуми, курси, кружки, лекції й т.п..
Звернемося до окремих форм організації підвищення кваліфікації музичних працівників.
Музичні методичні об'єднання розглядають питання всієї багатогранної музичної роботи з дітьми: виконання програми, планування музичних занять (слухання музики, співу, музично-ритмічних рухів), свят, включення музики в повсякденне життя дитячого саду. Вони проводяться регулярно за затвердженим планом. Методист міста працює з колективом, що поєднує всіх методистів окремих районів. У кожному районі методичне об'єднання проходить під керівництвом суспільного методиста-музиканта. Вони також регулярні й мають свій план роботи.
Відкриті музичні заняття проводяться з метою обміну досвідом музичної роботи. На них здійснюється показ зразків музично-педагогічної майстерності, уточнюються окремі питання методики музичного виховання й навчання, структури й змісти різних форм занять, концертів для дітей, розваг і т.п..
Тема відкритого музичного заняття, його план доводять до запрошених завчасно.
Перед початком, музичного заняття методист або музичний керівник ще раз нагадує присутнім план і зміст заняття, виділяє моменти, намічені для спостереження й аналізу.
По закінченні музичного заняття з дітьми методист і всі присутні проводять аналіз відповідно до наміченого для обговорення питаннями. Обговорення повинне бути критичним, об'єктивним і доброзичливим. На ньому всебічно й принципово відзначаються всі позитивні або невдалі моменти заняття. Тільки такий аналіз відкритого музичного заняття буде служити справі підвищення кваліфікації педагогів. По закінченні обговорення виступає методист. Він Підводить підсумки обговорення, робить висновок, що повинне сприяти дозволу спірних питань і мати переконуючі теоретичні обґрунтування. Найважливіший момент - оцінка якості виконання педагогом музичних добутків як основи музично-естетичного виховання дітей. Якщо відкрите музичне заняття проводиться обласним кабінетом у районі (сільської місцевості) і рівень кваліфікації педагога-музиканта недостатньо високий або необхідно обговорити які-небудь важливі питання, то музичне заняття поручається кваліфікованому музичному керівникові іншого дитячого саду або його проводить суспільний методист. Після цього він дає докладний аналіз використаних прийомів музичного виховання й навчання дітей, відповідає на питання присутніх, робить висновок і дає рекомендації з подальшої роботи. Проведене методистом музичне заняття з дітьми повинне послужити зразком і сприяти підвищенню кваліфікації педагогів, інтересу до роботи, бажання вдосконалювати свою виконавську майстерність і методику.
Індивідуальні консультації проводяться методистом у годинники його прийому. Він консультує музичних керівників по всіх їхніх питаннях, що цікавлять.
Залежно від досвіду, кваліфікації музичного керівника й змісту питання консультація може мати теоретичний, методичний або музично-практичний характер (виконання музичних добутків). Всі консультації реєструються методистом в особливого зошита.
Групові консультації по музичному вихованню здійснюються в більшості випадків у зв'язку із плановим відвідуванням дитячих садів або виїздами в район (в область).
У випадку виявлення однотипних помилок у декількох музичних керівників методист в узагальненому аналізі роботи розкриває недоліки й пропонує конкретні заходи щодо усунення їх (групові консультації, практикуми, короткострокові курси).
Групова консультація проводиться методистом по розробленому них плану з урахуванням питань, що вимагають уточнення. Наприклад, у ряді дошкільних установ треба уточнити питання змісту й структури музичних занять у старших групах.
У зв'язку із цим намічається групова консультація, приблизно за наступним планом:
Тема консультації.
Основні питання (зміст, структура музичних занять і ін.).
Ілюстрація теоретичних положень наочними пер-мірами (по змісту й структурі занять), виконання окремих музичних добутків.
Обговорення питань, що виникли в слухачів у процесі консультації.
Висновок методиста по всій темі консультації.
Рекомендації до використання музичної й методичної літератури.
Семінар-практикум - це форма роботи, проведення якої найбільше доцільно для починаючих музичних працівників, що не мають достатнього досвіду.
Завдання й зміст семінару-практикуму визначаються в результаті перегляду методистом занять музичних керівників на місцях. Практикум проводиться з метою виправлення виявлених недоліків.
Він може бути різної тривалості залежно від завдань, теми, обсягу матеріалу, умов роботи дошкільних установ. Наприклад, перевірка музичної роботи в дитячому саду показала, що музичні керівники недостатньо володіють методикою навчання дітей музичним іграм. З огляду на це, методист становить план і визначає завдання практикуму, які повинні полягати в розкритті змісту й методики проведення різних музичних ігор як основного виду музично-ритмічної діяльності дітей.
При аналізі матеріалу практичних занять увага звертається на своєрідність методики й несюжетних музичних ігор, на якість виконання педагогом музичних добутків, що визначає естетичне значення музичних ігор і стимулююче створення дітьми музично-ігрових образів.
Після кожного заняття доцільно запропонувати слухачам практикуму завдання підготувати музичну гру для певного* віку дітей. Виконання такого завдання полягає у виконанні музичного добутку, що ілюструє музичну гру, у розробці й практичному показі методики навчання дітей на групі слухачів. Після цього проводиться відповідний аналіз.
У процесі проведення практикуму слухачі спостерігають музичне заняття в дитячому саду по всіх вікових групах. При цьому основна увага звертається на методику музичних ігор, виконання педагогом музичних добутків і творчо-виконавську діяльність дітей. На ці заняття приділяється 4 години.
На закінчення музичні працівники здають залік по теорії питання, виконанню музичних добутків і методиці проведення музичних ігор.
Для підготовки до заліку слухачі розподіляються на підгрупи й здають його протягом 2-3 занять. На кожне з них приділяється по 3-4 години (тобто всього 9,-12 годин). Таким чином, тривалість практикуму в цілому може бути від ЗО до 40 годин.
Проблемний семінар - одна з форм підвищення музично-педагогічної кваліфікації педагогів, що полягає в самостійній роботі його учасників по одній з актуальних проблем музично-естетичного виховання дітей.
Семінар проводиться методистом-музикантом або запрошеним фахівцем (науковцем , викладачем вузу й т.д. ).
Завдання семінару - підвищення рівня теоретичних знань, оволодіння навичками поглибленої самостійної роботи, аналізом наукової, методичної літератури й проведених спостережень, уміннями зв'язувати теорію із практикою роботи, робити обґрунтовані висновки.
Семінар з такими вимогами звернений до музичних керівників найбільш високої кваліфікації (з вищим або середнім педагогічним і музичним утворенням, зі стажем музичної роботи). Кількість учасників семінару не повинне перевищувати 25-30 чоловік.
На початку роботи семінару керівник знайомить всіх учасників з основною проблемою семінару. Він розкриває перспективи й можливості дослідницької роботи, дає теоретичне обґрунтування проблеми, підкреслює її значимість в області музично-естетичного виховання дітей, рекомендує основну літературу. Він називає тематику доповідей, пов'язану з даною проблемою, пропонує на вибір учасникам семінару окремі теми й характеризує їх з погляду актуальності. Обрані теми затверджуються й відповідно до цього складається план роботи семінару.
Спочатку учасники семінару вивчають загальну7 для всіх літературу, пов'язану із проблемою семінару, і обговорюють окремі питання. Вони читають свої реферати, складені на основі аналізу теоретичної літератури, підготовляють і виконують музичні добутки, пов'язані з обраною темою, обговорюють виникаючі питання.
Таким чином, теоретичні положення перевіряються практикою роботи з дітьми, підтверджуючи правильність або спростовуючи висунуті пропозиції. Керівник семінару консультує педагогів, допомагає їм у постановці роботи з дітьми. На семінарських заняттях (відповідно до плану роботи) обговорюється теоретичне обґрунтування теми кожної доповіді, узагальнюється кращий досвід музичної роботи, окремі частини доповідей, завдання й постановка досвідченої роботи з дітьми, зміст, методика й результати роботи й, нарешті, доповіді в цілому.
У ході роботи семінару доцільно взаємовідвідування музичних занять із метою спостереження й товариського обговорення окремих питань. Так, у процесі роботи над доповідями кожний учасник семінару має можливість з'ясувати теоретичний і практичний зміст своєї теми, збагативши знання по проблемі в цілому, придбати досвід дослідницької роботи.
На закінчення семінару найцікавіші , удалі роботи можуть бути рекомендовані методистом для науково-практичних конференцій і педагогічних читань і ілюструватися на відкритому музичному занятті в дитячому саду.
Підвищення музично-педагогічної кваліфікації музичних керівників може бути організоване у формі курсів, кружків і інших видів занять відповідно до виникаючих завдань.
Курси можуть бути організовані в районі міста, області, найкраще без відриву від роботи.
Навчальний план, програма, склад викладачів і тривалість курсів затверджується відділом народного утворення.
У навчальний план роботи курсів можуть бути включені лекції, практичні й семінарські заняття, демонстрація музичних кінофільмів і їхній аналіз, а також організовані у зв'язку з вивченням окремих тим показові музичні заняття в дитячому саду.
Курси закінчуються заліком в усній або письмовій формі. Бажано при усному заліку включати в нього виконання музичних добутків відповідно до музичної програми дитячого саду.
Навчальні плани й програми курсів розробляються центральним методичним кабінетом РСФСР, однак вони можуть мінятися у зв'язку з конкретними умовами проведення занять.
Кружки організуються з метою поглибленого оволодіння окремими видами музичної діяльності. Вони сприяють
розширенню музичного кругозору, збагаченню досвіду, раз витію творчої думки й виконавської майстерності. Наприклад, може бути організований кружок по розробці музично-дидактичних ігор для дітей різних вікових груп, по розучуванню пісень, ігор і хороводів, відбору нотного матеріалу для слухання музики відповідно до вимог "Програми виховання в дитячому саду".
Крім того, для музичних керівників можуть бути організовані кружки по ритміці, хореографії, сольному й хоровому співу, виконанню музичних добутків і т.д. Такі кружки впливають на підвищення якості музичної роботи з дітьми.
Досить доцільна організація в місті, районі, області університету педагогічних знань для батьків, у якому може бути розглянута проблема музично-естетичного виховання маленьких дітей.
Систематичні заняття в університеті підвищують музичну культуру батьків, розвивають їх власний художній смак, сприяють організації музичного виховання дітей у родині. Наприклад, в університеті доцільно розкрити й проілюструвати наступні питання: "Значення музичного виховання в родині", "Музика як засіб естетичного й морального виховання дитини", "Слухання радіо по програмі для дітей", "Дозування звучання радіо протягом дня" і ін.
Своєю роботою методист (з активом кабінету) допомагає відділу народного утворення й роботі міського (або обласного) педагогічного суспільства. Ця допомога виражається в зборі відомостей про батьків, запис їх у число слухачів університету.
Методист, будучи сам членом педагогічного суспільства, може також бути в числі доповідачів: провести бесіди з родителями, організувати показові музичні заняття з дітьми.