6.Газорегуляторні пункти та установки.
2.2 Газорегуляторні пункти
У газорегуляторних пунктах (ГРП) знижується тиск газу, його очищають від механічних домішок і в деяких випадках обліковують кількість газу, який пройшов.
Залежно від призначення ГРП бувають:
міські, які живлять газом високого або середнього тиску мережі загальноміської системи розподілу газу,
районні, які подають газ низького тиску в міські райони або квартали,
об’єктні, які живлять газом високого, середнього або низького тиску промислові й комунальні підприємства та окремі споруди.
Будівлі міських і районних ГРП розміщують звичайно всередині мікрорайону або кварталу в зеленій смузі на відстані не менше 10 м від будівель і споруд.
Об’єктні ГРП розміщують безпосередньо на території промислових і комунальних підприємств в окремих будівлях або прибудовах.
До складу основного технологічного обладнання ГРП (рис. 10) входять:
фільтр для очищення газу від пилу;
регулятор тиску, який знижує тиск до заданої величини;
запобіжний запірний клапан, який припиняє подачу газу споживачеві, коли регулятор тиску не забезпечує потрібного зниження тиску газу;
гідрозатвор, який скидає газ в атмосферу, щоб не допустити підвищення тиску газу на виході з ГРП і щоб не закрився запобіжний клапан.
обвідний газопровід служить для забезпечення безперебійного газопостачання споживачів на випадок виходу з ладу регулятора тиску.
Якщо газ пропускають через обвідний газопровід, тиск його регулюють вручну за допомогою засувок обвідної лінії.
Через продувальний трубопровід видаляють повітря з трубопроводів ГРП під тиском газу.
Рис.11 Обладнання газорегуляторного пункту: 1 – газопровід середнього або високого тиску; 2 – футляр; 3 – продувальний трубопровід; 4 – манометр; 5 – засувка; 6 – фільтр; 7 – запобіжний запірний клапан; 8 – регулятор тиску; 9 і 14 – імпульсні труби; 10 – газопровід низького тиску; 11 – автоматичний газовий водонагрівник (АГВ-80); 12 – димовий канал; 13 – водяний манометр; 15 – гідрозатвор; 16 – газопровід низького тиску; 17 – обвідна лінія; 18 – нагрівальний прилад
ПРИМІТКА: Продувка продовжується недовго, до повного видалення повітря.
Температура повітря у приміщеннях ГРП повинна бути не нижчою від 5оС.
Для цього в них установлюють нагрівальні прилади, які одержують теплоту від систем опалення сусідніх будівель.
Деякі ГРП обладнують місцевими джерелами теплопостачання, найчастіше газовими автоматичними водонагрівниками АГВ-80.
Вентилюють приміщення за допомогою вентиляційних каналів, прокладених у внутрішній стіні, або дефлекторів.
Останнім часом замість районних і об’єктних ГРП широко застосовують шафові газорегуляторні пункти (рис.11), які встановлюють на залізобетонних опорах або на вогнетривких стінах газифікованих будівель.
Ці газорегуляторніпункти дуже компактні, їх легко монтувати, і вони економічніші, ніж ГРП, які треба розміщувати в окремих капітальних будівлях.
Кількість районих ГРП або шафових установок залежить від радіуса їх дії та витрачання газу.
За радіус дії приймають середню відстань по прямій від місця розміщення ГРП до точок зустрічі потоків газу.
Оптимальний радіус дії беруть у межах 0,4...0,8 км, продуктивність кожного ГРП повинна бути не більшою 1,5 тис. м3 /год.
Рис.12 Шафовий газорегуляторний пункт: 1 - вихід газу; 2 - гільза; 3 - вхід гарячої води (для опалення); 4 - металева шафа з обладнанням; 5 -залізобетонний стовп; 6 - труба для скидання газу; 7 - кронштейн; 8 - вихід охолодженої води; 9 - вхід газу