19

Лекція № 11

«Устаткування на газопроводах»

План:

1.Зовнішні газопровідні трубопроводи і споруди.

2.Розташування запірної арматури.

3.Збір і видалення конденсату.

4.Особливості прокладання газових мереж низького тиску та улаштування колодязів на них

5.Газорозподільні станції і пункти.

6.Газорегуляторні пункти та установки.Регулятори тиску.

1.Зовнішні газопровідні трубопроводи і споруди.

Конструювання газових зовнішніх мереж полягає у :

• виборі надійних труб з надійними і герметичними типами з`єднань, міцної конструкції і по можливості невеликої вартості;

• обладнанні надійною трубопровідною арматурою;

• влаштуванні пристроїв і споруд для забезпечення надійної і безпечної експлуатації газопроводів;

• ефективним розміщенням газорегулюючих пунктів та установок.

1.1 Газові труби та їх з`єднання.

У сучасних умовах для прокладки газових мереж різного призначення використовують сталеві (безшовні й зварні) і пластмасові (поліетиленові і вініпластові) труби.

Труби з інших матеріалів (алюмінієві і азбесто-цементні) застосовують рідко.

Сталеві труби виготовляють з вуглецевих сталей, що добре зварюються. Максимальне вміщення вуглецю у сталі не повинно перевищувати 0,27 %, сірки – 0,05, фосфору – 0,04.

Перевагою цих труб є постійність механічних властивостей по всьому периметру поперечного перерізу.

На практиці застосовують труби сталеві електрозварні прямошовні (ГОСТ 10704-82) із зовнішнім діаметром від 426 до 1620 мм, товщиною стінки від 7 до 16 мм й з спіральним швом діаметром 159...1220 мм і сталеві безшовні холодно- і тепло-деформовані (ГОСТ 8732-78*) зовнішнім діаметром 10...450 мм, сталеві водогазопровідні труби, виготовлені на безперервних станках, діаметром 10...150 мм.

ПРИМІТКА: Вибір сталевих труб для конкретних умов трасування газопроводів повинен відповідати Інструкції із застосування сталевих труб для будівництва систем газопостачання.

Сталеві газопроводи, які прокладають в землі, з’єднують зваркою (ручною дуговою, автоматичною електричною під флюсом і газовою).

Різьбові з’єднання труб і арматури при підземній прокладці газопроводів не допускаються.

Фланцеві з’єднання допускаються тільки в колодязях, в місцях встановлення арматури з фланцями, а також при встановленні компенсаторів та інших деталей.

ПРИМІТКА: Нарізні з’єднання труб і арматури при підземних прокладках газопроводів не допускаються.

Допускається застосування і пластмасових (поліетиленових труб ), особливо для прокладання туводів на будинки та для сільських мереж газопостачання.

Перевагами пластмасових труб є висока корозійна стійкість, невелика маса, а також більш легка обробка.

Для підземних газопроводів використовують головним чином поліетиленові (зовнішнім діаметром до 630 мм) і вініпластові (діаметром до 150 мм) труби.

До недоліків пластмасових труб слід віднести високий коефіцієнт лінійного розширення і обмеженість температурних умов, в яких вони можуть працювати: від - 60 до +40 ^оС – для поліетиленових та від 0 до +45 ^оС – для вініпластових труб.

Діаметр газопроводів і товщину їх стінок визначають розрахунком, однак незалежно від цього товщина стінок надземного газопроводу повинна бути не менше 2 мм, а підземного – 3м;

Мінімальний діаметр підземних газопроводів: 50 мм – для розподільних мереж, 25 – для відгалужень до споживачів.