VI Практична робота.

1. Сьогодні на уроці ми виконаємо свій рушник. Нагадую вам, що в основі українських рушників лежить орнамент - ритмічно повторюваний елемент. Тому деталі, якими ви будете прикрашати свій рушник, повинні бути однаковими з обох сторін – зверху і знизу виробу вишивається орнамент по краям, а в центрі присутній легкий узор. Домінуючим кольором являється червоний, до нього додається жовтий, зелений, чорний.

2. Виконання композиції «Український рушник».

Етапи виконання роботи.

1. Приготуйте два альбомних аркуша склеєних повертикалі.

2. Використовуючи кольоровий папір, прикрасьте рушник орнаментом відступивши від краю 5-6см. Пам‘ятайте про те, що елементи орнаменту повторюються з 2 сторін.

3. Краї рушника розріжте, імітуючи бахрому.

Viі. Завершення уроку.

Оцінювання робіт. Демонстрація дитячих робіт. Завдання на наступний урок.

Висновки.

Змінюється світ, змінюється покоління, але не можна змінити нашого минулого, історії. Адже кожен із нас завжди шукає відповіді на запитання: хто ми? Які? звідки?. Тільки осмисливши минуле, пізнавши витоки своєї культури та історії, можна її краще зрозуміти сьогодення, і уявити майбутнє.

«Той хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього»

- писав Максим Рильский.

Прикро коли люди забувають духовні традиції, народні звичаї, моральні засади своїх предків.

Протягом багатьох століть накопичувався досвід народу, вироблялися певні моральні цінності, ідеали, життєві установи, усталювалися звичаї, традиції. Народна мудрість відбилася в фольклорі – піснях, думах, легендах і казок. Через ці твори до наступних поколінь передавали наші пращури свої знання, надбання, розповідали про важливі події, славетних історичних діячів.

З давніх-давен наші пращури займалися декоративно-прикладною діяльністю, так як ДПМ – це створення ужиткових та побутових предметів, що вирізняються декоративною образністю.

Українці з давніх-давен уміли цінувати красу, на свята вони прикрашали свої оселі вишитими рушниками, розписами, мальованками, витинанками. Народна творчість дуже мінлива та вона зникає, то знову з‘являється.

Зараз наше суспільство все більше й більше звертається до традицій предків. Що є дуже гарною ознакою того, що нові покоління будуть знати й пам‘ятати про історію нашого славетного, мужнього українського народу.

Список використаних джерел.

1. Білецька В. Українські сорочки їх типи, еволюція і орнаментація // Матеріали до етнології та антропології. Львів, 1929. Т. 21—22, ч. 1.

2. Бойко В.М. Українські народні традиції в сучасному одязі. Київ,1970

3. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. Київ, 1991.

4. Горшкова М.В. Вишивка хрестом // Нові ідеї. Бєлгород,2012

5. Дудар О. Художнє ткацтво Полісся // Народні художні промисли України. Київ, 1979.

6. Кара-Васильева Т. В. Українська вишивка: Альбом. Київ, 1993.

7. Матейко К. І., Сидорович С. Й. Використання в сучасному одязі елементів традиційного вбрання // Нар. творчість та етнографія. 1963.

8. МіроноваТ.В., Єрмакова С.О., Доброва О.В. Вишивка хрестом. Велика колекція узорів. Москва,2010

9. Нариси історії українського декоративно-прикладного мистецтва. Львів, 1969.

10. Некрасова М.А. Народне мистецтво Росії. Народна творчість як світ цілісності – М.: Радянська Росія,1983