VI. Завершення уроку

Підбиття підсумків. Загальна оцінка уроку, перегляд дитячих малюнків, демонстрація кращих робіт.

Завдання на наступний урок

Урок №3

5 Клас

Тема: Вишиванка – вид народного мистецтва. Виконання композиції «Чарівне дерево».

Мета: дати поняття про мистецтво витинанки; показати ви­никнення, становлення та розвиток цього мистецтва в Україні; навчити техніки витинання; розвивати інте­рес до естетичних цінностей українського народного мистецтва

Тип уроку: комбінований

Техніка виконання: витинання.

Обладнання: для вчителя — репродукції витинанок П. Глущенко, М. Павлової та інших майстрів, роботи учнів і вчителя з методичного фонду; для учнів — ножиці, кольо­ровий папір, кольоровий картон, клей.

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Повідомлення теми уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Українські народні витинанки — яскравий, своєрідний вид народної декоративної творчості, що має глибокі й багаті традиції, їм притаманні силуетне узагальнене зображення, чіткий візерунок, дзеркальна симетрія, лаконізм форми, обмеженість деталей, спокій­ний, рухомий ритм, відсутність натуралізму, логічна відповідність між формою, матеріалом і технікою виготовлення.

Сьогодні ми з'ясуємо передумови виникнення витинанок в Ук­раїні й навчимося техніки витинання.

IV. Пояснення нового матеріалу

Розповідь учителя.

Витинанки — орнаментальні й фігурні прикраси житла, ажурно витяті ножицями з білого або кольорового паперу. Від назви техніки виготовлення походить і термін. Нескладні для опанування прийоми витинання й недорогий матеріал дали чудові зразки прорізного паперового декору, в якому втілені вічні символи природи, колек­тивний досвід пізнання світу, багатство фантазії.

Ажурні візерунки зі шкіри і тканини як прикраси одягу побу­тували на всій території України. Вони набули масового поширен­ня у гуцулів. На плечах і передніх полах гуцульських кожухів із сап'янових витинанок укладали візерунки різних форм. Лаконічно витятими аплікаціями із сап'яну і тканини прикрашали святковий одяг у центральних та східних областях України. Шкіряні витинанкиі були своєрідними попередниками паперових ажурних прикрас.

Перші паперові прикраси, які можна вважати аналогами тра­диційних витинанок в Україні, виникли в Китаї після винаходу і розповсюдження там паперу. Напередодні свята жінки наклею­вали на вікна своїх будинків графічно чіткі паперові «чуанхуан», (віконні візерунки), які виготовляли заздалегідь, узимку. Це були зображення божеств, героїв народних легенд, квітів, винограду, метеликів, риб.

За технологічними та художніми особливостями витинанки поділяються на ажурні (зображення міститься у прорізах) і силуетні (зображення виступає силуетом), одинарні, виготовлені з одного аркуша паперу, і складні (аплікаційні) — з кількох аркушів паперу. (Учні роблять запис у словниках з образотворчого мистецтва.) У середині 19 ст. по українських селах з'явилися народні папе­рові прикраси, якими селяни оздоблювали хати. У кінці 1960-х — на початку 1970-х рр. художнє витинання почали успішно застосовувати для оформлення книг, журналів, вітальних листівок.

Мотиви витинанок:

• геометричні елементи та фігури;

• рослинні форми (найдавніші знаки — деревце з піднятими гілками, ялинка, листочки; центральні елементи — квіти, дерево життя);

• тварини та птахи;

• людські постаті.

V . Практична робота.

Учитель малює на дошці дерево, показує лінію складання папе­ру, вздовж якої потрібно робити ажурні прорізи. Крона дерева має бути широкою. Це дає велику можливість для витинання. Перед тим як наклеїти витинанку на картон, необхідно звернути увагу на характер колірних поєднань паперу та картону.