- •І модуль підприємництво у ветеринарній медицині
- •Тема 1. Оцінка здатності конкретної особи здійснювати підприємницьку діяльність
- •Тема 2. Механізм створення власної справи
- •Тема 3. Організація малого бізнесу в сфері ветеринарної медицини
- •Тема 4. Використання комп'ютерних програм при веденні приватного бізнесу в ветеринарній медицині
- •Тема 5 приватна практика у ветеринарній медицині
- •Абонемент № ________ на гарантоване ветеринарне обслуговування продуктивних і свійських тварин
- •Гарантії лікаря-підприємця ветеринарної медицини
- •Обов'язки власника тварин
- •Тема 6. Сучасне ветеринарне обслуговування господарств. Статут і договір Основні форми ветеринарної підприємницької діяльності
- •Підготовка статуту кооперативу ветеринарної медицини
- •Статут кооперативу ветеринарної медицини "Іскра"
- •1. Загальні положення
- •2. Основні задачі
- •3. Членство в квм
- •4. Майно квм
- •5. Виробнича діяльність квм
- •6. Соціальна діяльність
- •7. Права й обов'язки членів квм
- •8. Керування квм
- •9. Порядок реорганізації і ліквідації квм
- •10. Прибуток квм, його формування і розподіл
- •11. Члени квм
- •Договір про ветеринарне обслуговування
- •Предмет договору
- •Відповідальність сторін
- •Термін дії договору
- •Юридичні адреси та реквізити сторін
- •1.Предмет договору.
- •2.Обов'язки сторін.
- •3.Порядок і умови платежів та розрахунків.
- •4.Особливі умови.
- •5.Строк дії договору.
- •6.Відповідальність сторін.
- •7. Юридичні адреси та реквізити сторін
- •Тема 7. Фінансування у сфері ветеринарного підприємництва
- •Тема 8. Правове регулювання підприємництва у ветеринарній медицині
- •Тема 9. Ризик підприємництва в сфері ветеринарної медицини
- •Тема 10. Психологія та етика ветеринарного лікаря-підприємця
- •II модуль менеджмент у ветеринарній медицині
- •Тема 1. Поняття про менеджмент. Історія розвитку менеджменту та його сучасні концепції
- •Сучасні концепції менеджменту
- •Тема 2. Функції менеджменту
- •Прогнозування на основі теорії епізоотичного процесу
- •Тема 7 основні принципи епізоотичного контролю розповсюдження інфекційних хвороб
- •Ііі модуль маркетинг у ветеринарній медицині
- •Досягнення цілей, зворотні зв 'язки і пристосування
- •Оптова і роздрібна торгівля у ветеринарній медицині
- •Оцінка привабливості та відбір цільових сегментів ринку
- •Тема 8. Бізнес-план ветеринарного лікаря підприємця
- •1.Титульний лист
- •2. Вступ
- •3. Задачі ветеринарного бізнесу і можливості підприємця
- •4. Аналіз стану ветеринарної справи в зоні діяльності ветеринарного лікаря-підприємця
- •5. Предмет ветеринарного підприємництва
- •Розрахунок місткості ринку ветеринарних послуг (на рік)
- •6. Конкуренти на ринку ветеринарних послуг
- •7. План маркетингу
- •8. Правове забезпечення роботи ветеринарного лікаря-підприємця
- •9. Оцінка ризиків і страхування
- •10. Матеріально-технічне забезпечення
- •Розрахунок потреби вматеріально-технічних засобах (на рік)
- •11. Розрахунок потреби в трудових ресурсах (на рік)
- •12. Фінансовий план
- •Розрахунок доходів, одержаних за рахунок здійснення ветеринарного підприємництва
Оцінка привабливості та відбір цільових сегментів ринку
Визначення привабливості окремих сегментів ринку передбачає з'ясування:
основних цілей підприємства;
стану засобів підприємства;
ринкового середовища підприємства з точки зору існуючих можливостей і потенційних небезпек.
Процедура визначення привабливості окремих сегментів ринку охоплює кілька фаз. Вихідним пунктом є формування списку чинників, який включає рівень продажу та ризику. Особливого розгляду потребують такі фактори, як динаміка розвитку сегмента з виведенням середніх динамічних показників (абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту), ймовірність виходу на ринок конкурентів і власних коштів. Дуже важливо оцінити прибутковість суб'єктів, які вже діють у даному сегменті ринку, встановити темпи зростання їх доходів, якими вони є стосовно інших сегментів ринку, а також ризик на різних сегментах ринку.
57
Безперечно, що необхідно дослідити можливу зовнішню небезпеку для фірми, зокрема - законодавчі зміни, інші чинники, які можуть призводити до спаду попиту. Набір відповідних чинників може бути різним в залежності від цілей підприємства, стану його засобів виробництва та маркетингового середовища.
Наступний крок - встановлення окремих критеріїв (чинників) певної ваги. Загальна вага для всіх чинників складає 100 відсотків. Мінімальне значення чинника вибирають, як правило, рівним 5 відсоткам, і відповідно до цього чинника визначають кратність для інших чинників з погляду на їх значущість.
Наступний етап - встановлення шкали оцінок чинників. З цією метою може бути використана різна шкала, проте найчастіше застосовують шкалу від 1 до 10. Множенням ваги критеріїв на їх оцінку одержуємо зведену оцінку в коефіцієнтах за кожним чинником і їх загальну суму, яка являє собою агрегатний показник привабливості сегмента ринку, що оцінюється. Проведення розрахунків за іншими сегментами ринку дозволяє порівняти їх між собою і вибрати найбільш привабливий із них. Підтвердженням правильності вибору можуть бути лише результати діяльності фірми за певний період.
Після аналізу побажань і характеристик споживачів, а також факторів зовнішнього середовища фірма підготовлена до вибору цільового ринку або ринків, на які вона буде орієнтуватись і для яких буде розробляти відповідну стратегію. З точки зору маркетингу потенційний ринок складається із сукупності людей із схожими потребами щодо товарів або послуг, обсягом ресурсів і готовністю купувати.
П'ять можливих шляхів виходу фірми на ринок:
концентрація на єдиному сегменті;
орієнтація на купівельну потребу - якусь одну потребу;
орієнтація на групу покупців;
обслуговування декількох не зв'язаних між собою сегментів;
охоплення всього ринку.
Переважно компанії чи фірми починають з обслуговування одного сегмента ринку, однак через конкуренцію навряд чи зупиняються на цьому сегменті.
При відборі цільових сегментів ринку особливу увагу треба звернути на ряд чинників, зокрема: інтенсивність купівельної потреби, чисельність споживачів (покупців), їх вікова структура тощо.
Основними критеріями вибору сегмента ринку є:
1) прибутковість; 2) доступність каналів збуту; 3) конкуренція; 4) суттєвість; 5) ефективність збуту товарів; 6) рекламний бюджет фірми; 7) можливість сервісу тощо.
Можливий інший підхід, коли фірма прагне завоювати декілька сегментів ринку одночасно. При цьому «позиціювання товару на ринку» передбачає: прийняття рішення про товар в кожному сегменті ринку і розробку комплексу маркетингу для кожного цільового сегмента.
В умовах ринкових відносин всі фірми намагаються розширити і поглибити масштаби ринків збуту своєї продукції. На практиці кожна фірма може скористатись трьома стратегіями ринку збуту:
1) недиференційований маркетинг; 2) диференційований маркетинг; 3) концентрований маркетинг.
У першому варіанті охоплення ринку фірма намагається концентрувати зусилля не на відмінностях у потребах клієнтів, а на спільності цих потреб. Фірма розробляє товар і маркетингову програму, які здаються привабливими великій кількості покупців.
Недиференційований маркетинг є досить економічним. Витрати на виробництво товару, підтримання його запасів і транспортування невеликі. Витрати на рекламу також тримаються на низькому рівні. Фірми, які використовують цей метод, здебільшого створюють товари, розраховані на дуже великі сегменти ринку.
Диференційований маркетинг є методом охоплення ринку, за якого фірма виходить на декілька сегментів ринку і для кожного розробляє окремі пропозиції. Фірма змінює позиції в
58
кількох сегментах і передбачає ріст повторних закупівель.
Концентрований маркетинг є перспективним методом охоплення ринку для середніх і дрібних фірм. Особливістю використання його є те, що фірми з обмеженими ресурсами концентрують зусилля не на невеликій частці великого ринку, а на великій частці невеликих ринків. Завдяки концентрованому маркетингу фірма забезпечує міцну ринкову позицію, оскільки вона краще знає потреби сегмента ринку і користується авторитетом. В той же час цей метод пов'язаний із ризиком.
Позиціювання товару. Позиціювання товару - визначення особливостей та характерних рис товару, що відрізняють його від аналогічних товарів-конкурентів.
Позиціювання тісно пов'язано з сегментацією, адже ті чи інші властивості товару, необхідність тієї чи іншої послуги зумовлені потребами певного сегмента споживачів. Позиціювання визначає місце товару серед аналогів-конкурентів і відображається в характеристиках товару при проведенні рекламних заходів. Така характеристика виділяє товар серед інших саме тими особливостями, які на думку продавця будуть відображати потреби та бажання потенційних покупців обраного сегмента.
Ветеринарні препарати та товари найчастіше характеризуються як "перевірені практикою", "нові розробки", "унікальні", "імпортозамінні", "найефективніші", "комплексної дії", "безпечні для тварин". В залежності від обраного сегмента ринку при наданні ветеринарних послуг можливо виділяти такі риси: "комплексне обслуговування", "висококваліфіковані послуги", "вузька спеціалізація", "наявність сучасного обладнання", "застосування новітніх методів лікування" тощо.