Тема 2. Механізм створення власної справи

Мотивація реалізації підприємницької ідеї. Виживання, можливість існувати - найперші завдання більшості організацій бізнесу. Однак, щоб виживати і залишатися сильними, більшість підприємницьких структур вимушені періодично змінювати свої цілі. Так, майже всі організації, які існують заради бізнесу, періодично розробляють нові види продукції чи послуг для своїх споживачів.

В основі мотиваційних процесів будь-якої підприємницької структури лежить результативність і ефективність.

Місце і роль мотивації слід розглядати в системі взаємозв'язаних процесів підприємницької діяльності. Іншими словами підприємницька діяльність являє собою сукупність або суму функцій з управління певною фірмою з метою одержання прибутку.

У теорії менеджменту розроблена концепція, автором якої є Анрі Фаойль. Він вважав, що управляти означає передбачити і планувати, давати розпорядження, координувати, стимулювати і контролювати. І все ж таки основними функціями підприємця-менеджера є: планування, організація, мотивація і контроль. Ці чотири первинні функції менеджменту підприємницької діяльності об'єднані зв'язувальними процесами - прийняттям рішень.

Головним аспектом мотивації підприємницької поведінки суб'єкта бізнесу є одержання максимально можливого доходу, достатнього для забезпечення фінансування певної частки своїх необмежених потреб. Мотивація скеровує підприємницьку поведінку суб'єкта у фазу творчої активності з метою визначення майбутньої сфери прикладання підприємницьких зусиль - це може бути наукова, виробнича, комерційна, фінансова сфери тощо.

Підприємницька поведінка у фазі творчої активності передбачає аналіз і оцінку перспективи нової ідеї. Це ключовий момент мотивації всього підприємницького процесу. Він повинен дати відповідь на питання: чи варто взагалі займатися реалізацією даного задуму? Особливу увагу на цьому етапі слід приділити факторам, які призвели до виникнення нової проблеми, - чи вони пов'язані з прогресом техніки, технології, зміною попиту споживачів, державною політикою чи конкурентами. Від цього залежить розмір частки ринку, на яку можна розраховувати, і період життєвого циклу нового продукту чи послуги, протягом якого вони будуть користуватися попитом і приносити прибуток.

Критерієм переходу підприємницької діяльності в наступну фазу є результат порівняння підприємницького ризику з доступним ризиком, визначеним через ймовірність досягнення кінцевих результатів у вигляді доходу в розмірі, достатньому для покриття всіх здійснених витрат, та одержання нормальної віддачі на цей капітал і "винагороди" за підприємницькі зусилля. Якщо грошовий потік є меншим, ніж вихідний капітал за рік, це створює ефект підприємницького ризику, який відображає небезпеку перевищення витрат на виробництво продукції та її реалізацію над доходом підприємця. Підприємницький ризик можна оцінити за допомогою показників ліквідності, а також коефіцієнта покриття витрат протягом всього періоду здійснення підприємницької діяльності. Якщо цей показник перевищує одиницю - фірма працює прибутково, якщо ні - вона стає збитковою і ризикує збанкрутити.

Наступним кроком суб'єкта підприємницької діяльності є вирішення організаційно-виробничих проблем, пов'язаних з реалізацією ідеї. Основною мотивацією підприємницької поведінки в організаційно-підготовчій фазі виступає усвідомлення створення певних організаційно-виробничих легітимних структур, у межах яких буде відбуватися процес виготовлення товарної продукції чи надання послуги. Тому на першому етапі організаційно-підготовчої фази підприємницька поведінка спрямовується, насамперед, на обґрунтування реалізації ідеї. Основними моментами при цьому є: бізнес-планування, спрямоване на визначення сегменту ринку, його розміру і основних характеристик; маркетингові дослідження на предмет розробки стратегії проникнення на ринок; планування обсягів виробництва чи надання послуг та обґрунтування вибору джерел ресурсозабезпечення, фінансування проекту і визначення підприємницьких ризиків. Наслідком організаційно-підготовчої фази підприємницької поведінки є зареєстроване в державних органах ресурсозабезпечене підприємство з обмеженою чи додатковою відповідальністю, приватне підприємство, яке є відправною точкою для започаткування виробничого процесу виготовлення нового продукту чи надання послуг.

Предметом наступного етапу мотивації є необхідність виготовлення (вироблення) продукту чи надання послуги. Підприємницька поведінка входить у виробничо-управлінську фазу. Саме ця фаза підприємницької поведінки відповідає за забезпечення рівня якості готового продукту чи послуги, які закладені у підприємницькій ідеї. У випадку низької якості продукції чи надання послуг суб'єкт підприємницької діяльності може навіть не вступати в наступну - комерційну фазу поведінки, тому що ймовірність майбутнього споживчого попиту на рівні прогнозованих цін і обсягів продажу чи надання послуг є низькою; економічно доцільніше взагалі припинити виготовлення цього продукту чи надання послуги. Названі міркування спрямовують зусилля підприємця на впровадження заходів щодо забезпечення рівня якості продукту чи послуги.

В результаті завершення виробничої фази суб'єкт підприємницької діяльності переходить у комерційну фазу, де мотивацією його поведінки є необхідність продажу продукції чи надання послуги з метою отримання прибутку. Комерційна фаза проходить у два етапи: етап безпосереднього збуту готової продукції, тобто передачі її споживачам, і етап

оцінки фінансових результатів, і завершується задоволенням особистих чи суспільних проблем.

Завершальною в мотивації підприємницької діяльності є розподільча фаза. На її вході одержаний фірмою прибуток (дохід) розподіляється у передбачувані бізнес-планом канали:

власне споживання (виробниче і особисте), платежі до бюджету, виплати і компенсації, благодійні внески тощо. Це і є кінцевою мотивацією всієї підприємницької поведінки.

Особисті й суспільні інтереси в підприємницькій діяльності. У будь-якому суспільстві всі процеси і всі сфери діяльності взаємозв'язані. Відомо, що економіка визначає основні умови і рівень життя. Підприємницька діяльність практично створила економіку розвинутих країн. Саме бізнес, вміло і ефективно організовуючи працю людей, ресурси, забезпечує нинішній рівень життя цих країн.

За що найбільше критикують підприємців? В основному критика зводиться до того, що для ділових людей суспільні інтереси, і, зокрема піднесення добробуту людей, знаходяться на другому плані. В останній час у високорозвинених країнах широко практикується придбання значної частини акцій робітниками і службовцями компаній, що веде до асоційованої форми власності, коли особисті інтереси підприємницької діяльності збігаються. Добрим орієнтиром для наших підприємців у виборі життєвого кредо буде уривок із спогадів Армада Хамера: "В дитинстві я придумав особисте кредо, яке здебільшого повторював на ніч. Хоч я виріс не в релігійній сім'ї, воно нагадувало молитву, звернення до таємного духу життя, здатного втілювати і наповнювати енергією. Я просив дати мені сили, щоб я міг допомагати достойним людям. Я ніколи не молив про владу, славу або багатство, хоча все це мав у достатку. Сподіваюсь, я ніколи не проявив жадоби. Якби моїм головним прагненням було збагачення, то я міг би стати одним із найбагатших людей світу. Проте я не належу до їх числа. Все своє життя я роздавав частину свого багатства, більше ніж міг підрахувати. На щастя, я завжди мав здатність робити гроші, і в мене залишалось достатньо для інших".

Як вибирають і планують кар'єру в бізнесі? Як початківцям, так і досвідченим діловим людям буде досить корисним ознайомитися з методами і особливостями планування, вибору кар'єри в галузі бізнесу США.

У США досить серйозно відносяться до питань підготовки кадрів для бізнесу. В компаніях розробляються довгострокові програми підготовки спеціалістів, а в середніх і малих фірмах - орієнтовані плани залучення на роботу різних категорій працівників. Якщо говорити про майбутніх кандидатів у бізнесмени або про спеціалістів з питань, необхідних бізнесу, то вони думають про свою кар'єру ще в школі. Дуже змістовно молоді люди, вірніше підлітки, вивчають власні особисті якості й здібності, щоб визначити свою придатність до кар'єри менеджерів або інших фахівців у сфері бізнесу. Визначення цих якостей важливе не лише для того, щоб знати, стане молода людина менеджером великої компанії чи ні. Такі характеристики потрібні й для тих, хто збирається займатися бізнесом або працювати за наймом в середніх і малих фірмах.

За словами одного американського спеціаліста, є три основні переваги правильного вибору кар'єри: велике особисте задоволення, значна матеріальна винагорода і великий суспільний вклад.

При визначенні своїх якостей і здібностей головну увагу слід приділяти своїм сильним і слабким, з точки зору професійних здібностей, інтересам, розумовому розвитку, нахилу до виконання фізичної або інтелектуальної роботи, з'ясуванню характеру.

Ця фаза досить складна і пов'язана з одержанням чесних, об'єктивних відповідей на поставлене питання, наприклад:

• я надаю перевагу праці з речами і предметами, ідеями або людьми (чому більше);

• чи хочу я бачити фізичний результат своєї праці?

чи можу я впоратись з роботою, для виконання якої необхідна фізична сила?

Слід відмітити, що особливе значення для вибору кар'єри в бізнесі має чесний аналіз здібностей до керівної роботи.

Які якості потрібні підприємцю? Для того, щоб займатися підприємництвом, необхідно володіти певним набором якостей, без яких шанси на успіх підприємства досить обмежені. Уявімо собі всі відомі нам випадки успішної діяльності колгоспу, радгоспу, заводу, бригади чи фірми.

Напевно, в більшості випадків всі ці успіхи були пов'язані з особистістю окремих людей, підприємницькі якості яких дали змогу досягти успіхів в умовах адміністративно-командної системи управління.

Які якості повинні бути в підприємця? На це питання відповідь дає один із американських підприємців. На його думку, підприємцю, як і провідному бізнесмену фірми, потрібно мати сильний характер, чесність, сміливість у прийнятті рішення, відповідальність, які неможливо замінити нічим. Для жителів США це - сильний характер, чесність, почуття відповідальності, обов'язковості. Для жителів України - комерційна кмітливість, хитрість, вміння ловчити, комбінувати.

Судячи з багатьох американських досліджень, найбільш важливими якостями для людини, яка готується стати підприємцем, є оцінка адекватності йти на ризик. Бізнес нагадує азартну гру, тому будь-який підприємець під час прийняття різних рішень ризикує. За американськими стандартами, всі люди поділяються на дві категорії: ризикові і більш обережні, які йдуть на прийняття рішень з мінімальними шансами на ризик. Ризик - це невизначеність в одержанні доходу взагалі або в одержанні того розміру доходу від інвестицій, на який розраховує підприємець. Велике значення в підприємництві має облік ризику при організації нового бізнесу. В умовах повної самостійності та економічної незалежності підприємець бере на себе весь ризик, і будь-яка помилка у визначенні виду прибутку і обсягів його виробництва, ціни на нього або невірне управлінське рішення можуть закінчитися крахом.

Кожен підприємець повинен знати, до якої категорії людей він належить: до людей з підвищеним рівнем бажання йти на ризиковані проекти, або ж мати справу з бізнесом з невели­ким ступенем ризику.

Для того, щоб визначити, чи є Ви тим типом людини, яка може мати приватну справу, необхідно об'єктивно оцінити всі свої сильні і слабкі особливості. При цьому слід бути чесним, тому що помилки, необ'єктивність або завищення при оцінці якостей можуть мати несприятливі наслідки для всієї наміченої справи. В розвинутих країнах користуються багатьма тестами для допомоги у визначенні того, чи підходить особа для самостійного ведення бізнесу. Система оцінок за підсумками тесту повинна дати загальне уявлення про потенціал майбутнього підприємця.

Розглянемо приклад тесту.

Як користуватися даним тестом? Спочатку уявіть Ваші власні оцінки у відповідних клітинках, потім, рухаючись зліва направо, відмітьте значення в балах кожної колонки (4,3,2,1). Після підрахування Вашого потенціалу володіння і управління власною справою, оцінка може бути: відмінною (25-28 балів), дуже доброю (21-24 бали), доброю (17-20), середньою (13-16), поганою (12 і нижче балів).

Тест на визначення рис підприємця

Позитивні риси	4	3	2	1
Ініціатива	Шукає додаткову роботу	Винахідливий, тямущий при виконанні завдань	Виконує необхідний обсяг роботи без вказівок керівництва	Безініціативний, чекає вказівок
Відношення до оточуючих	Позитивне, прив'язне ставлення до людей	Привітний у поведінці, ввічливий	Іноді з ним важко працювати	Сварливий і некомунікабельний
Лідерство	Сильний, викликає довіру і впевненість	Вміло віддає ефективні накази	Провідний	Ведений
Відповідальність	Відповідає повністю за дане доручення	Погоджується без суперечок з доручен­ням	Неохоче погоджується з виконанням доручення, протестує	Ухиляється від будь-яких доручень
Організаторські здібності	Дуже здібний у переконанні людей і в логічному мисленні	Здібний організатор	Середні організаторські здібності	Поганий організатор
Рішучість	Швидкий і точний	Обґрунтований і обережний, обачливий	Швидкий, але часто помиляється	Сумнівний і боязливий
Завзятість, наполегливість	Цілеспрямований, його нелегко налякати труднощами	Постійно застосовує зусилля	Середній рівень наполегливості і рішучості	Майже ніякої рішучості

Іншими необхідними якостями підприємця є концептуальне розуміння інформації, творчий підхід до бізнесу, ініціатива і натхнення. В умовах інформаційних потоків людині важко управляти інформацією, відрізняти основне від побічного. Тому підприємцю дуже важливо оволодіти інформаційною культурою, що в наших умовах - досить не просто. Важливо не тільки знати і розуміти цифри, факти і події. Для цього все більше використовуються комп'ютери або ж різного роду досьє. В підприємництві дуже ціняться люди, які можуть коротко і ясно викласти складні проблеми. Багато талановитих людей зазнали поразки в бізнесі тому, що не змогли донести свої ідеї до свідомості людей з меншими інтелектуальними даними. Бізнесмени відрізняються один від одного національними особливостями, рисами характеру, але головне те, що в них спільне - їм всім властиві ініціатива і натхнення. Особиста ініціатива має вирішальне значення в підприємництві, оскільки підприємець робить все, що хоче без підказок і будь-яких наказів тому, що він починав робити все сам. Успіх приходить лише в тому випадку, якщо ініціатива є конструктивною, іншими словами підприємцю потрібно дослідити проблеми, спланувати свої дії, експериментувати і працювати за своїм бізнес-планом. Якщо говорити про натхнення, то в підприємництві воно приносить результат. Історія знає чимало прикладів, коли освічені люди, випадково спостерігаючи окремі явища природи, приходили до відкриттів, які стали основою їхнього бізнесу, що мало величезне значення для розвитку сучасних галузей промисловості. Наприклад, Рудольф Дизель, спостерігаючи використання тубільцями бамбукових трубок для випускання вогню, прийшов до ідеї дизельного двигуна. Чарльз Гудіар звернув увагу на те, що відбувається з гумою, насиченою сіркою, якщо її залишити біля вогню, і відкрив явище вулканізації, що привело до утворення відомої сьогодні в світі фірми виробника гуми "Гудіар".

Чи можна навчитися підприємництву? Головне, що відрізняє наших ділових людей і підприємців від їх колег з економічно розвинених країн - це, перш за все, майже повна відсутність елементарних знань у галузі бізнесу. Ситуація нагадує становище, коли люди, не знаючи елементарних арифметичних правил, намагаються пояснити, розв'язати складне математичне рівняння. Крім того, нашим бізнесменам не вистачає навичок, практики і вміння ведення бізнесу, без чого володіння навіть широкими знаннями в різних сферах бізнесу не має великого сенсу.

Може й вірно, що підприємцем необхідно народитися, маючи на увазі наявність певних природних задатків. Проте історія зарубіжного підприємництва, і насамперед американського, свідчить, що найталановитіші бізнесмени зазнавали невдач через те, що нехтували правилами постійного навчання і вдосконалення. Наприклад, нехтування Форда-старшого основними принципами менеджменту, недооцінка робіт у галузі маркетингу, опора лише на свою інтуїцію і талант, призвели до того, що з компанії пішли до конкурентів найбільш здібні спеціалісти, і фірма втратила свої позиції до кінця 20-х років.

Сьогодні підприємець - це не просто власник будь-якої справи. Сьогодні підприємець повинен знати дуже багато. Час неграмотних, але досить здібних підприємців, пройшов. Методи, принципи, правила, прийоми теорії і практики бізнесу підприємницької діяльності можна вивчити. Але, як і в інших спеціальностях, людина, яка отримала необхідний обсяг знань в галузі бізнесу, не стане вдалим підприємцем без досвіду.