- •3.4. Загальна схема інвестиційного аналізу та визначення інвестиційних потреб.
- •3.1. Концепція та принципи проектного аналізу
- •3.3. Основи інвестиційної математики
- •Між цими двома сумами є тимчасовий простір довжиною t, як це показано на малюнку.
- •3.3.2. Елементи теорії відсотків. У процесі нарощення та дисконтування грошей розглядаються наступні чотири взаємозалежних фактори:
- •Прості відсотки. У схемі простих відсотків нарахування доходу на інвестовану суму грошей здійснюється завжди виходячи з початкової суми інвестицій.
- •А через два роки
- •Дисконтування при простих відсотках здійснюється за допомогою формули, яку отримали шляхом обороту (3.3):
- •У цьому випадку формули (3.7) та (3.8) узагальнюються наступним способом:
- •Формула для обчислення теперішньої вартості також приймає наступний узагальнений вид:
- •Якщо нарахування відсотків проводиться т разів на рік, то формула (12) набуде виду
- •Формули для нарощення при використанні дисконтної ставки легко отримати з формул дисконтування шляхом простого обороту останніх:
- •3.3.3. Вплив інфляції на відсоткову ставку.Інфляція характеризується двома параметрами:
- •Звичайно і темп, і індекс інфляції прив'язують до конкретного проміжку часу. Так що
- •3.4. Загальна схема інвестиційного аналізу та визначення інвестиційних потреб
- •Структура і характеристика необхідних інвестицій. Всі інвестиційні потреби підприємства можна поділити на три групи:
- •План-графік потоку інвестицій (тис.Дол.)
- •Терміни та поняття.
- •3.5. Контрольні питання та завдання
- •3.5.1.Контрольні питання
- •Список літератури.
3.4. Загальна схема інвестиційного аналізу та визначення інвестиційних потреб
Дана схема зводиться до простих логічних міркувань. Слідом за бізнес-ідеєю проекту необхідно визначитися з тим, яким складом і обсягом засобів (основних і оборотних) можна реалізувати цю ідею, тобто, що необхідно купити, щоб реалізувати проект. Потім необхідно відповісти на наступне не менш важливе питання: де взяти гроші, щоб придбати необхідні основні й оборотні кошти. Нарешті, варто проаналізувати, як будуть працювати витрачені гроші, тобто яка буде віддача від інвестування зібраної суми коштів у придбані основні засоби. Важливість останнього питання найбільш істотна, тому що, якщо підприємство змогло зібрати деяку суму грошей, у нього може існувати альтернативна можливість інвестування цих грошей, і бути твердо упевненим у тому, що обраний інвестиційний проект найбільш ефективний.
Виходячи з вищевикладеної логіки, весь інвестиційний аналіз умовно можна розділити на три послідовних блоки.
Встановлення інвестиційних потреб проекту.
Вибір і пошук джерел фінансування і визначення вартості залучено капіталу.
Прогноз фінансової віддачі від інвестиційного проекту у виді грошових потоків і оцінка ефективності інвестиційного проекту шляхом порівняння спрогнозованих грошових потоків з вихідним обсягом інвестицій.
Надалі пропонований навчальний посібник буде дотримуватися даної схеми. У цьому розділі розглядається перше питання і досліджуються інвестиційні потреби проекту. У наступних розділах детально вивчені всі питання, які пов’язанні з джерелами інвестування, оцінкою вартості капіталу і загальною оцінкою ефективності інвестиційного проекту.
Структура і характеристика необхідних інвестицій. Всі інвестиційні потреби підприємства можна поділити на три групи:
прямі інвестиції;
супроводжуючі інвестиції;
інвестування виконання науково-дослідних робіт.
Прямі інвестиції безпосередньо необхідні для реалізації інвестиційного проекту. До них відносяться інвестиції в основні засоби (матеріальні і нематеріальні активи) і оборотні кошти. Інвестиції в основні засоби включають:
придбання (або виготовлення) нового обладнання, включаючи витрати на його доставку, установку та пуск,
модернізацію діючого устаткування;
будівництво і реконструкцію будинків і споруд;
технологічні пристрої, що забезпечують роботу устаткування;
нове технологічне оснащення і модернізація наявного устаткування.
Інвестиції в оборотні кошти припускають забезпечення:
нових і додаткових запасів основних і допоміжних матеріалів;
нових і додаткових запасів готової продукції;
збільшення рахунків дебіторів.
Необхідність подібних інвестицій полягає в тому, що при збільшенні обсягу виробництва товарів, як правило, автоматично повинні бути збільшені товарно-матеріальні запаси сировини, комплектуючих елементів і готової продукції. Крім того, через збільшення обсягу виробництва і продажу збільшується дебіторська заборгованість підприємства. Усе це - активні статті балансу, і позитивне збільшення цих статей повинно фінансуватися додатковими джерелами.
Інвестиції в нематеріальні активи найчастіше пов'язані з придбанням нової технології (патенту або ліцензії) і торгової марки.
Супутніми інвестиціями вкладення в об'єкти, що пов'язані територіально і функціонально з прямим об'єктом:
вкладення в об'єкти, безпосередньо технологічно не пов'язані з забезпеченням нормальної експлуатації (під'їзні колії, лінії електропередачі, каналізація, і т. п. )
вкладення невиробничого характеру, наприклад, інвестиції в охорону навколишнього середовища, соціальну інфраструктуру.
Інвестиції в науково-дослідні роботи забезпечують і супроводжують проект. Це, насамперед, матеріальні засоби (устаткування, стенди, комп'ютери і різноманітні прилади), необхідні для проведення передпроектних досліджень, а також оборотні кошти, необхідні, наприклад, для забезпечення поточної діяльності дослідної установи або вищого навчального закладу за замовленням підприємства.
Загальний обсяг інвестицій - це сума всіх інвестиційних витрат: прямих інвестицій, що супроводжують інвестицій, інвестицій у науково-дослідні роботи.
Уся сукупність інвестиційних потреб оформляється у виді спеціального плану-графіка потоку інвестицій, приклад якого наведений у табл.3.1.
Табл.3.1.