30. Функція попиту на гроші Фрідмана.

Кейнс у своїй теорії про попит на гроші використовував те що всі активи складаються лише з високоліквідних грошей та облігацій. На його думку сукупне багатство в економіці складається з суми цих активів. Але на практиці цими активами багатство людей не обмежується. Це врахував Фрідман для обґрунтування своєї функції попиту на гроші. За його теорією, люди нагромаджують багатство і в формі звичайних акцій і товарів. Враховуючи акції і товари Фрідман розширив функцію попиту на гроші. Але це уточнення по суті не додає нічого нового, оскільки не відкидає положення про обернену залежність між попитом на гроші та процентною ставкою. У Фрідмана , як і у Кейнса, дохід є головним чинником впливу на гроші. Але Кейнс у своїй теорії спирається на поточний дохід, то Фрідман використовує для пояснення – постійний дохід. Постійний дохід розглядається як очікуваний середній дохід у довгостроковому періоді, який у процесі економічних коливань зменшується менше ніж поточний дохід. За Фрідманом процентна ставка не впливає на попит на гроші, коли за Кейнсом вона є одним з головних чинників. На його думку, процентні ставки за всіма фінансовими активами змінюються приблизно однаково. Тому альтернативна вартість зберігання грошей, яка визначається як різниця між процентними ставками за не грошовими активами та процентними ставками за грошовими активами, не може змінюватися. У Фрідмана альтернативна вартість зберігання грошей не змінюється. Його функція попиту набуває вигляду такого рівняння:У Фрідмана попит на гроші є нечутливим до процентної ставки. Тому його висновок: функція попиту на гроші та швидкість обігу грошей є стабільними величинами. Це стало одним із ключових елементів монетаристської теорії.

31. Модель грошового ринку та механізм його врівноваження за різних умов: збільшення доходу, збільшення грошової бази, одночасне збільшення грошової бази і доходу.

Ринок грошей — механізм, за допомогою якого попит на гроші узгоджується з їх пропозицією на умовах рівноважної процентної ставки. Рівновага між попитом і пропозицією грошей свідчить про те, що на грошовому ринку немає ні надлишку, ні нестачі грошей. Але рівновага на грошовому ринку постійно порушується. Але вона постійно відновлюється за допомогою процентної ставки. Існує декілька варіантів порушення рівноваги на грошовому ринку. Варіант№1 передбачає збільшення доходу за умови, що центральний банк не змінює грошової бази. Згідно кейнсіанською функцією попиту на гроші збільшення доходу викликає зростання попиту на гроші, що за даної пропозиції грошей викликає нестачу грошей. Щоб усунути нестачу грошей, ек суб’єкти намагатимуться конвертувати в гроші не грошові активи, наприклад облігації. Це збільшить пропозицію облігацій на ринку фінансових активів, що викличе зниження цін на облігації і зростання процентної ставки. Варіант №2 передбачає, що ЦБ збільшує грошову базу при незмінному доходу. Згідно з функцією пропозиції грошей емісія грошової бази мультиплікативно збільшує пропозицію грошей.За даної процентної ставки це викликає надлишок грошей. Щоб позбутися цього надлишку, ек суб’єкти намагатимуться купувати облігації. Це збільшує попит на облігації, викликає зростання їх ціни і зменшується процентна ставка. Варіант №3 передбачає, що в разі зростання доходу ЦБ збільшує грошову базу з метою утримання процентної ставки на незмінному рівні. Якщо дохід зростає на величину , то попит на гроші збільшується . Щоб урівноважити грошовий ринок пропозиції грошей має бути збільшена на таку саму величину, тобто