1. Завдання статистики зайнятості та безробіття. Джерела даних.

Зайнятість - одна з найважливіших соціально-економічних проблем ринкової економіки. Її статистичне відображення неодноразово обговорювалося на міжнародних конференціях статистиків праці. Відповідно до концепції робочої сили, що відповідає міжнародним стандартам, зайнятість і безробіття розглядаються як два взаємодоповнюючі характеристики. Рівноваги економічної системи відповідає певний рівень зайнятості. При цьому зазвичай попит на працю перевищує існуючий обсяг зайнятості, що обумовлює наявність безробіття. Разом з тим це перевищення не безмежно для забезпечення економічної та соціальної стабільності суспільства. Тому в країнах з ринковою економікою зайнятість і безробіття вивчаються систематично. Статистичні дані необхідні при регулюванні ринку праці, забезпечення соціального захисту населення, організації своєчасної професійної підготовки і перепідготовки кадрів.

Перед статистикою зайнятості та безробіття стоять наступні завдання:

- збір даних про кількість зайнятих і безробітних як складові частини робочої сили;

- вимірювання рівня зайнятості та безробіття з метою вивчення стану, тенденцій на ринку праці;

- вивчення працевлаштування населення для оцінки ситуації на ринку праці та її прогнозування;

- вивчення складу зайнятих і безробітних з тим, щоб розробити програму зайнятості;

- вимір взаємозв'язку між зайнятістю, доходом, змістом та іншими мотиваціями праці з метою розробки програми зайнятості.

Виконання цих завдань створює умови для вимірювання пропозиції робочої сили та її фактичного використання. Їх рішення грунтується на поєднанні ряду джерел інформації.

У нашій країні для розрахунку загальної по регіонах чисельності зайнятих протягом року служать дані поточної звітності з праці: форма № 1-Т "Звіт з праці" (місячна, квартальна, річна). За цією формою звітують не всі підприємства. Для малих підприємств чисельність зайнятих може бути отримана з одноразового звіту: № 1-МП "Про основні показники діяльності малого підприємства" за рік. Вивчення складу зайнятих по галузях народного господарства, секторами економіки проводиться з балансів трудових ресурсів, які складаються на середину (1 липня), кінець (початок - 1 січня) року і в середньому за рік. У них узагальнюється не тільки інформація підприємств, що отримується в порядку поточної звітності з праці, але й дані податкової інспекції про кількість зайнятих індивідуальною працею, що працюють за наймом в окремих громадян, а також чисельність працівників, що враховується в централізованому порядку.

Важливим джерелом інформації про чисельність безробітних є дані служб зайнятості, які об'єднали в 1991 р. раніше діяли центри та бюро з працевлаштування громадян. Працівники служб зайнятості ведуть первинну облікову документацію з працевлаштування і зайнятості населення, до якої входять картка персонального обліку громадянина, який шукає роботу, № 1 і картка яка звернулася до служби зайнятості за консультацією № 2, а також щомісяця представляють до органів державної статистики "Звіт про працевлаштування і зайнятість населення ". Однак не всі потребуючі в роботі звертаються до послуг служб зайнятості. У них фіксується лише кількість офіційно зареєстрованих Поряд з даними поточної звітності для оцінки загальної чисельності безробітних починаючи з 1992 р. використовуються матеріали вибіркових обстежень населення з проблем зайнятості. Обстеження протягом тижня підлягають громадяни у віці 15-72 років. Висока верхня вікова межа дозволяє уточнити можливу участь на ринку праці пенсіонерів, а низька - підлітків. Результати дослідження дозволяють оцінити чисельність безробітних, їх розподіл за обставинами не зайнятості, за способами пошуку роботи. Останнє особливо важливо, тому що ринок праці може функціонувати як в організованому, так і в неорганізованої формі.

Використання вибіркових обстежень у поєднанні з даними поточної звітності для визначення чисельності безробітних рекомендовано МОП і практикується в ряді країн. Наприклад, американське Бюро статистики праці інформацію про безробіття збирає через поточні обстеження населення, проводячи вибіркові обстеження 60 тис. сімей, опитуваних щомісяця.

Певну допомогу в зборі даних про зайнятість можуть надати і матеріали вибіркових обстежень підприємств. З 1991 р. в Росії щомісячно проводиться моніторинг підприємств і банків організацією "Російський економічний барометр" (РЕБ). В даний час РЕБ є єдиною організацією, що здійснює аналіз економічної ситуації в Росії на основі конвенціональних методів опитувальної статистики. Мережа респондентів РЕБ налічує понад 1000 господарських одиниць з усіх галузей і регіонів Росії.