Клас Тафриноміцети - Taphrinomycetes
Об'єднує гриби, в яких у життєвому циклі наявна коротка гаплоїдна фаза, представлена аскоспорами або міцелієм, що брунькується, та псевдодикаріонтична фаза, протягом якої розвивається розгалужений міцелій, що уражує вищі рослини. Статевий процес – або соматогамія, при якій копулюють клітини, що утворюються внаслідок брунькування аскоспор, або партеногамія, при якій дикаріонтизація відбувається внаслідок мітотичного поділу гаплоїдного ядра клітини міцелію, що брунькується. Плодові тіла відсутні, аски унітунікатні, проте двошарові, й аскоспори звільняються активно. При утворенні аску гачок не розвивається, але під сумкою часто зберігається диплоїдна клітина-ніжка. Покриви аскоспор формуються з плазмалеми аску. Клас представляє єдиний порядок Taphrinales.
Порядок Тафринальні - Taphrinales
Об'єднує виключно облігатних паразитів судинних рослин. Переважаючою стадією в життєвому циклі є розгалужений міцелій з двоядерними клітинами, який розвивається у міжклітинному просторі тканин рослини-господаря. Аски з аскоспорами утворюються щільним шаром на поверхні такого міцелію. Спочатку вони прикриті епідермісом та кутикулою рослини-господаря, далі проривають ці покриви та виступають через розриви назовні. Справжні конідіальні спороношення, як і у сахароміцетів, відсутні.
Більшість видів тафринальних грибів порушують гормональний баланс рослини – вони або безпосередньо синтезують β-індолілоцтову кислоту та цитокініни, або спричиняють гіперсинтез цих гормонів самою рослиною. Як наслідок, уражені органи гіпертрофуються, на них розвиваються різноманітні деформації або починається ріст сплячих бруньок, через що розвиваються симптоми хвороби, відомої в народі під назвою «відьмині мітли».
Порядок включає лише один рід – Taphrina, до якого входить біля 100 видів.
Рід тафрина - Taphrina (рис.). До найвідоміших представників роду належить Taphrina pruni - тафрина сливова. Гриб є облігатним паразитом рослин, який завдає великої шкоди плодівництву, уражуючи сливу, вишню, аличу, терен та ін. На сливі спричиняє утворення здутих, неїстівних плодів.
Плодові тіла відсутні, сумки з аскоспорами утворюються щільним шаром безпосередньо на міцелії, під кутикулою уражених органів рослини. Гіфи сливової тафрини проникають через квітконіжки у зав'язь і при сприятливих умовах (підвищена волога, температура 17-19 °С), через два-чотири тижні після зараження, викликають появу деформованих плодів. Перші ознаки захворювання проявляються через 12-15 днів після цвітіння. Заражені плоди вкриваються білуватим воскоподібним нальотом (сумчасте спороношення), в них розростається перикарпій, кісточка та зародок не утворюються, замість них виникає велика порожнина.
Внаслідок брунькування аскоспор утворюються гаплоїдні клітини, які після одного з мітозів стають двоядерними, тобто містять два генетично однакових ядра, і є псевдодикаріонтичними. Такі клітини діляться і утворюють розгалужений клітинний псевдодикаріонтичний міцелій. Такий тип міцелію є переважаючим у життєвому циклі тафрини сливової. Згодом в окремих (верхівкових) клітинах такого міцелію відбувається каріогамія, утворюється зиготичне диплоїдне ядро, і клітина перетворюється на майбутню сумку. її диплоїдне ядро один раз мітотично ділиться, клітина розділяється поперечною перегородкою на нижню диплоїдну клітину-ніжку та верхівкову клітину майбутнього аску. В останній відбувається редукційний поділ і утворюється чотири гаплоїдні аскоспори. Навколо гаплоїдних дочірніх ядер виникає власна цитоплазма, розвиваються клітинні оболонки, і в клітині-аску утворюються аскоспори. Вони здатні брунькуватись як у середині аску, так і після виходу з нього, обумовлюючи розвиток гаплоїдного псевдоміцелію, який є короткочасним і згодом починає брунькуватись.
Через подібність уражених плодів до роздутих кишень, хворобу, яку викликає Т. pruni, називають «кишеньки плодів», або «дуті плоди». Наприкінці літа уражені плоди підсихають і опадають з дерев. Вони непридатні в їжу, їх слід збирати і знищувати. Зимує гриб у тріщинах кори, бруньках і тканинах уражених пагонів.
Рис. Taphrina pruni: А - «кишеньки слив» (фрагмент гілки сливи з ураженими плодами); Б - аски з аскоспорами
До інших поширених збудників хвороб рослин належать тафрина деформуюча (Taphrina deformans), що паразитує на персиках і викликає деформацію їх листків (ця хвороба відома під назвою «кучерявість листків персика»), та тафрина грабова (Т. саrріпі), що уражує широколистяні деревні породи, переважно – граб, і викликає на них утворення «відьминих мітел».