- •1.1. Загальні характеристики хвилевідних трактів ткс
- •1.1.1. Призначення і склад типового хвилевідного тракту телекомунікаційних
- •1.1.2. Загальні принципи конструювання пристроїв і трактів нвч
- •1.1.3. Вибір типу лінії передачі і її розмірів
- •1.1.4. Особливості експлуатації хвилевідних трактів
- •Висновки
- •Запитання та завдання (див. Також мод.1)
- •1.2. Багатополюсники нвч і методи їхнього опису
- •1.2.1. Хвильова матриця розсіювання
- •1.2.2. Хвильова матриця передачі чотириполюсника
- •1.2.3. Зв’язок елементів матриць передачі та розсіювання
- •1.2.4. Хвильові матриці простих чотириполюсників та восьмиполюсників
- •Висновок
- •Запитання та завдання
- •1.3. Чотириполюсники нвч
- •1.3.2. Хвилевідні зчленування
- •1.3.2.1. Контактні зчленування
- •1.3.2.2. Безконтактні зчленування
- •1.3.2.3. Гнучкі зчленування
- •1.3.2.4. Обертові зчленування
- •1.3.4. Хвилевідні поглинаючі навантаження
- •1.3.5. Хвилевідні атенюатори
- •1.3.5.1. Поглинаючі змінні механічно керовані атенюатори
- •1.3.5.2. Фіксовані атенюатори на смужкових лініях
- •1.3.5.3. Граничні атенюатори
- •1.3.6. Фазообертачі
- •1.3.7. Перетворювачі поляризації (поляризатори)
- •1.3.8. Хвилевідні фільтри типів хвиль
Висновок
Властивості багатополюсників, зумовлені структурами поширюваних у них полів та зсувами фаз електромагнітних хвиль, зручно характеризувати хвильовими матрицями розсіювання та передачі.
Запитання та завдання
Дати класифікацію багатополюсників.
Назвати властивості хвильових матриць розсіювання та передачі.
Пояснити фізичний зміст комплексних коефіцієнтів хвильових матриць розсіювання та передачі.
1.3. Чотириполюсники нвч
До чотириполюсників НВЧ, у першу чергу, відносяться відрізки регулярних ліній передачі, різні сплетення, вигини, скрутки, атенюатори, фазообертачі та ін. НВЧ елементи.
1.3.1. Регулярні відрізкі лінії передачі
Лінії передачі спрямовують потік електромагнітної енергії в заданому напрямку. Хвилевідні, коаксіальні (жорсткі, гнучкі), смужкові та інші ЛП (див. рис. В.2) використовують для передачі сигналів від передавача до антени та від антени до приймача, а також для з’єднання блоків апаратури та їх вузлів. Відрізки цих ліній є основою конструкції багатьох приладів НВЧ – фільтрів, мостів, фазообертачів (ФО) та ін.
У дециметровому й сантиметровому діапазонах використовують хвилевідні, коаксіальні та смужкові ЛП, у міліметровому – переважно хвилевідні. У наш час провідні кабелі ліній дальнього зв’язку (з мідними жилами) інтенсивно замінюють волоконно-оптичними, основою яких є світловоди, збуджувані в інфрачервоному діапазоні.
Лінії передачі називають однорідними, якщо їх поперечний переріз заповнено однорідним середовищем, і регулярними, якщо форма, розміри й орієнтація їх поперечних перерізів незмінні за всією довжиною, а також електромагнітні властивості середовища, що заповнює їх, незмінні в поздовжньому напрямку. Матриці [S] (див.(1.20)) і [T] (1.21) регулярного та однорідного відрізка лінії передачі довжиною описують тільки набіг фази на довжині . Вимоги до даних відрізків таки ж як і до відповідних ЛП.
1.3.2. Хвилевідні зчленування
Для зручності монтажу і ремонту хвилевідній тракт звичайно збирається з окремих секцій (відрізків). Хвилевідні зчленування служать для з'єднання секції з однаковою формою і розмірами поперечного переріза. Вони можуть бути твердими, гнучкими й обертовими. Тверді зчленування можуть бути контактними і безконтактними.
1.3.2.1. Контактні зчленування
Контактні зчленування виконуються за допомогою притертих фланців (рис. 1.14.а) чи фланців із бронзовими пружними прокладками (рис. 1.14.б).
а) Рис. 1.14 б)
У першому випадку використовуються плоскі фланці. Надійність контакту залежить від точності обробки фланців. Таке зчленування простої і легеня, а також не зменшує діапазону частот тракту. Але має істотні недоліки:
1) різке погіршення контакту при численних розбираннях тракту (мала надійність);
2) необхідність точної обробки фланців (складність при масовому виробництві).
Рис. 1.15