2.6. Аналіз та оцінка економічної ефективності експортно-імпортних операцій

Економічна ефективність (ефект) зовнішньоторговельної діяльності визначається в разі участі зовнішньоторговельних операторів в реалізації експортної та імпортної політики держави. В даному випадку зовнішньоторговельна діяльність підприємств в загальному вигляді повинна визначатися тим, що розширення асортименту окремих груп товарів народного споживання, зокрема, соціально-культурного призначення, на внутрішньому ринку буде здійснюватися не шляхом їх вітчизняного виробництва, а за рахунок витрат на виготовлення інших (експортних) товарів. З цього випливає, що на виручку від продажу товарів будуть закуповуватися як необхідні товари для задоволення споживчого попиту, так і машини, технологічне обладнання для розвитку виробничих підприємств. При цьому, щоб зовнішньоторговельний обмін був економічно вигідний, повні витрати вітчизняного виробництва необхідної продукції, наміченої до отримання з імпорту, повинні бути більшими, ніж витрати на виробництво експортних товарів.

Теоретичною основою оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності є класичні теорії А. Сміта і Д. Рікардо.

Теорія «абсолютних переваг» А.Сміта - країна отримує виграш від зовнішньої торгівлі, якщо вона буде експортувати товари, які вона виробляє з меншими витратами (у виробництві яких вона має абсолютні переваги), і імпортувати ті товари, витрати на виробництво яких у цій країні вище, ніж в інших країнах.

Теорія «порівняльних переваг» Д. Рікардо - країна отримує виграш від зовнішньої торгівлі, якщо вона буде експортувати товари, які вона виробляє з більш низьким витратами (у виробництві яких вона має порівняльні переваги), і імпортувати ті товари, у виробництві яких ця країна не має порівняльних переваг.

Економічний ефект зовнішньоторговельної діяльності в даному випадку повинен розраховуватися за формулою:

Е_ВТ.Д = (ПВ_ІМ.Д × Q_ІМ.Д) – (ПВ_ЕК.Д × Q_ЕК.Д), (2.39)

де Е_ВТ.Д - економічний ефект зовнішньоторговельної діяльності, грн.;

ПВ_ІМ.Д – повні витрати вітчизняного виробництва на одиницю імпортної продукції, грн.;

Q_ІМ.Д – кількість імпортної продукції, од.;

ПВ_ЕК.Д - повні витрати вітчизняного виробництва на одиницю експортної продукції, грн.;

Q_ЕК.Д - кількість експортної продукції, од.

Економічна ефективність зовнішньоторговельної діяльності відповідно повинна розраховуватися за формулою:

ЕЕ_ВТ.Д = (ПВ_ІМ.Д × Q_ІМ.Д) : (ПВ_ЕК.Д × Q_ЕК.Д), (2.40)

де ЕЕ_ВТ.Д - економічна ефективність зовнішньоторговельної діяльності.

Зовнішньоторговельна діяльність економічно вигідна, якщо ефект Е_ВТ.Д є позитивною величиною, а показник ефективності ЕЕ_Т.Д > 1.

Визначення економічної ефективності і ефекту зовнішньоторговельної діяльності доцільно проводити, якщо зовнішньоторговельна діяльність підприємства представлена ​​експортними та імпортними операціями та їх масштаб обчислюється аж ніяк не поодиноким числом.

Якщо національна валюта зовсім неконвертована, то розраховують інтегральну ефективність експорту-імпорту, оскільки експорт продукції є єдиним джерелом іноземної валюти, за яку може бути куплений закордонний товар.

Інтегральна ефективність:

(2.41)

Комплекс операцій вважається ефективним, якщо Більше 1

Приклад.

Нехай, здійснюючі експортно-імпортні операції, підприємство експортує товар, витрати на виробництво якого становили 5 млн.грн. За товар отримано валютний виторг в сумі 3 млн. 700 тіс.дол. На весь валютний виторг підприємство закупило товар, вартість якого на внутрішньому ринку 6250000 грн . Розрахувати ефективність експортно-імпортної операції.

Э втд = 6,25-5=1,25 млн грн.