Адміністративний процес

28.01.2012

Тема 1 Адмін. Процесуальна діяльність

1. Адмін.процесуальне право як наука.

2. Адмін. Проц.. право в системі права України.

3. Адмінпроцесс: зміст та загальні риси.

4. Структура адмін.. проц.

5. Адмін проц.. норми та адмін.. правова відповідальність.

Самостійно

1. Порівняльна характеристик адмінпроцесу та адміністративної процедури.

2. Адміністративна юрисдикція: загальні риси принципи.

3. Адміністративно процесуальні відносини.

Характеристика адмін.. проц.. права як науки.

Місце адміністративно процесуального права в системі права України.

Характеристика адміністративно процесуального законодавства України.

Характеристика основних підходів до визначення поняття адмінпроцесу.

Ознаки адмінпрцесу як різновиду юридичного процесу.

Визначити та охарактеризувати елементи структури адмін. процесу.

Характеристика системи суб’єктів адмінпроцесу.

Принципи здійснення адміністративно процесуальної діяльності.

Характеристика та класифікація адміністративно процесуальних норм.

Визначити та охарактеризувати структуру адміністративно процесуальних відносин.

1 Характеристика адмін.. проц.. права як науки.

Адмінпроцесуальне право як наука – це склад. Частина юр. науки, яка включає в себе сис-му поглядів ідей уявлень про адміністративний процес про адміністративно процесуальне право як галузь права, про адмін.. процесуальні норми та правовідносини про закономірності, реформування історію, тенденції розвитку адміністративно процесуального законодавства в Україні

Наука адмінпроцесуального права не тільки констатує факти і події, а також порівнює аналізує досліджує їх з метою отримання знань , розвитку законодавства, поліпшення правозастосовної діяльності компетентних держ. органів.

2.

Сучасна юридична наука не має чітко визначеного вирішення цього питання на теоретичному рівні і відповідно не має чіткого законодавчого закріплення. Вчені вважають, що адмнпроцесуальне право це система адмінпроцесуальних норм які регулюють суспільні відносини і пов’язані із вирішенням та розглядом конкретних адміністративних справ. Однак вчені не можуть дійти спільної думки щодо місця адміністративно процесуального права України щодо місця в системі права України.

Одні вчені вважають , що адмінпроцесуальне право це правовий інститут адміністративного права, виділяючи при цьому декілька правових інститутів:

1) Інститут позитивного адміністративного процесу, який містить в собі адміністративні право забезпечувальні та правоохоронні провадження, що охоплюють процедури розгляду скарг і заяв приватних осіб, в тому числі надання їм різного роду адміністративних послуг.

2)Інститут юрисдикційного процесу - що містить в собі адмінюрисдикційні провадження які охоплюють процедури застосування адмініпримусу включаючи відносини адмінвідповідальності.

Інші вчені вважають, що адмінпроцесуальне право це підгалузь адміністративного права яка регулює специфічний вид відносин в межах сфери правового регулювання адмін. права.

Інші вчені вважають, ця думка є найпоширенішою, що адмінпроцес це самостійна галузь права, що формується в системі права України.

3.

Поняття амін процес в адмін. правовій науці прийнято розглядати в широкому та вузькому розумінні або аспектах .

У широкому розумінні адмінпроцес – це встановлений законом порядок розгляду і вирішення конкретних справ, які виникають в сфері державного управління судами загальної юрисд. або спец. створеними або уповноваженими органами та посадовими особами.

У вузькому розумінні адмінпроцес - це провадження у справах про адмін. правопорушення і застосування до адмін. правопорушників конкретних стягнень.

Адмін процес – це вид юр. процесу який має специфічні притаманні йому ознаки:

1. Здійснюються тільки уповноваженими на те суб’єктами з чітко реглам. законодавством компетенцією.

2. Наявність чіткої системи дій відносно проведення операцій за чітко встановленими приписами законодавства.

3. Проміжне та кінцеве закріплення певних фактів для встановлення юридичних наслідків.

4. Врегулювання процесуальних дій суб’єктів адмін. процесу.

5. Встановлення певних обставин та конкретних даних (ст. 245 КУПАП).

6. Адміністративно процесуальна діяльність ґрунтується виключно на нормах права і пов’язана з реалізацією матеріальних норм галузей права.

Адміністративний процес має певні особливості які відрізняють його від кримінального та цивільного процесу:

1. Адмінпроцес як правило пов’язаний з виконавчо-розпорядчою діяльністю, тоді як кримінальний та цивільний процеси регламентує діяльність з відправлення правосуддя.

2. Адмінпроцес має притаманний тільки йому зміст динамічність взаємозв’язок з матеріальними формати адміністративного права, а інколи з матеріальними нормами таких галузей права як фінансове земельне, екологічне, аграрне тощо

Суб’єктами адмінпроцесу виступають:

1. державні органи (посадові особи).

2. адміністрації державних підприємств установ організацій.

3. органи місцевого самоврядування та їх посадові особи.

4. об’єднання громадян їх органи та посадові особи.

5. власники їх представників та уповноважених.

6. суди (судді).

7. громадяни України іноземці та апатриди .

Поняття суб’єкт процесу є більш широким щодо поняття учасник процесу

Учасники процесу – це громадяни ін. особи колективи громадян та організації в особі їх представників, які наділені відповідними правами, несуть певні обов’язки, які дозволяють їм брати участь в розгляді адміністративної справи з метою захисту порушених прав та законних інтересів як своїх так і тих осіб яких вони представляють.

Поняття суб’єктів процесу включають учасників процесу осіб та органів які діють з метою ведення процесу і можуть на державно владних засадах приймати відповідні рішення по справі учасників процесу.

Структура адмінпроцесу

адмінапроцес це сис-ма проваджень, які співвідносяться з адмінпроцесом як категорії загального та особливого.

адмінпровадження це головні елементи адмінпроцесу, це системне утворення, комплекс взаємообумовлених та взаємозалежних процесуальних дій.

Адмінпровадження в теорії адміністративного процесуального права можна класифікувати за наступними видами:

1. Залежно від суб’єкта який веде адмінпровадженння, поділяють на :

1. провадження що реаліз. в суд. порядку

2. провадження які реалізуються органами виконавчої влади або іншими організаціями, що передбачено законодавством України.

Цей вид провадження також можна поділити на дві групи:

1. юрисдикційні провадження: у справаж про адмін. правопорушення, за скаргами громадян, дисциплінарні провадження,

2. провадження управлінського характеру: реєстраційне провадження, провадження з видачі ліцензій дозволів з розгляду заяв і пропозицій громадян.

Провадження примусового характеру – пов’язані із застосуванням заходів адміністративного примусу.

Провадження управлінського та право забезпечувального характеру.

Провадження правонадавальні провадження

Ліцензійно дозвільні провадження, реєстраційні провадження, державно заохочувальні провадження .

Наступним елементом є стадії провадження – це сукупність дій які розділяються цілями завданнями колом учасників специфікою правового статусу учасників, комплексом процесуальних дій колом юридичних фактів, правовими результатами та їх процесуальне оформлення.

Самостійність кожної стадії обумовлена певними критеріями які можна розбити на дві групи факультативні і конститутивні. Крім того, стадії провадження поділяються на обов’язкові і факультативні стадії.

Кожна стадія провадження складається з певної кількості етапів.

Етапи адмінпровадження – це сукупність дій, які переслідують якусь внутристадійну проміжну мету.

5. Норми адмінпроцесуальні

Адміністративнопроцесуальні норми – це різновид діючих в суспільстів правил поведінки людей встановлених державою. Вони мають всі ознаки притаманні правовій нормі (гіпотеза диспозиція санкція).

25.02.2012

Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення

План :

1. Понятття провадження у справах про адмін. правопорушенн.

2. Правове регул. та види провадження у справах про адмінправопорушення.

3. Завдання та принципи провадження у справах про адмін. правопорушення.

4. Докази у провадженні у справах про адмін. правопорушення.

5. Учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення.

6. Стадії провадження у справах про адмін. правопорушення.

7. Підвідомчисть справ про адмін. правопорушення.

Поняття провадження у справах не надається чинним законодавством України, проте, наукою адмін..права це поняття вироблено. Найчастіше в провадж. у справах про адмін.. правопорушення визначають як одне їх специфічних і важливих адмін. юрисдикційних проваджень, які входять до складу адміністративно юрисдикційного процесу. Іноді про провадження у справах про адмін. правопорушення говорять як про діяльність уповноважених суб’єктів щодо заст.. адмін. стягнень і сукупності виникаючих при цьому відносин які врегульовані відповідними нормами права .

У проваджені адмін. правопорушення розуміють низку послідовних дій органів держ. управління, юрисдикційних органів, а в деяких випадках відповід. до чин. зак-ва здійснюють заходи для притягнення правопорушників до відповідальності і на забезпечення виконання постанов. Таке різноманіття визначень поняття провадження у справах про адмін.. правопорушення пояснюється тим, що вчені маючи один об’єкт дослідження провадження у справах про адмін. правопорушення.

Провадження у справах про адмін. правопорушення є один з видів юрисдикційних проваджень тобто таких проваджень які пов’язані із застосування до певних осіб передбачених до певних осіб заходів примусу;

провадження у справах про адмін. правопорушення являє собою юрисдикційну діяльність компетентних органів тобто таку діяльність, яка пов’язана з виявленням адмін. проступків і притягнення винних осіб до адмін. відповідальності;

провадження у справах про адмін. правопорушення складається з певних стадій, при чому кожна з цих стадій має окрім загальних рис характерних для усіх проваджень свої власні завдання і цілі.

Таким чином провадження у справах про адмін. правопорушення це один із видів адміністративних юрисдикційних проваджень що являє собою низку послідовних дій уповноважених органів або осіб, щодо виявлення адмін.. проступків і притягнення правопорушників до адмін.. відповідальності в ході адмін..розслідування розгляду справи і винесення постанови по справі.

2 Правове регулювання

Провадження у справах про адмін. правопорушення є найбільш врегульоване нормами права провадження. Норми, що регулюють це провадження в основному сконцентровані у кодексі про адміністративні правопорушення ст. 245-353; підстави порядок складання та вимоги до змісту протоколу про адмін. правопорушення регул. глав 19 КУпАП (254-259); види порядок і строки застосування процесуально забезпечувальних заходів реглам. глав. 20 КУпАП (ст. 260-267); особливості правового статусу учасників провадження у справах про адмін. правопорушення регул. глав 21 ст. 268-275; порядок розгляду справ про адмін.. правопорушення регул. глав 22 кодаксу ст. 276-272; види та вимоги до змісту постанови у справах рег. глав. 23 Кодексу ст. 273-276; порядок перегляду постанов про накладання адмін.. стягнень рег. 24 Кодексу ст. 287-297; особливості виконання постанов про накладення окремих видів адмін. стягнень наданих у розділі 5 Кодексу ст. 298-330;

Провадження у справах про адмін.. правопорушення можна класифікувати за різними ознаками:

1) залежно від особливостей суб’єкта які вправі виносити постанову по справі виділяють провадження колегіальних органів (адмінкомісія ст. 214-216, 279, 271 КУпАП )

Провадження єдиноначальних органів наприклад суддя місцевого суду

2) В залежн. від. суб’єкта, який має право виносити постанову і розглядати справу залежно від місця .

Провадження, що здійсн. місцевими судами

провадження, що здійсн. адмін.. комісіями

провадження у виконкомах сільських селищних міських рад

провадження в органах внутрішніх справ.

Залежно від обсягу і складності процесуальної діяльності провадження поділяють на

1. Звичайне провадження.

2. Спрощене провадження , яке характеризується тим, що в цьому випадку протокол про адмін.. правопорушення не складається, особа яка виявила правопорушення сама вирішує, що накладати на правопорушника попередження або штраф ст. 258

Особливе провадження, яке характеризується тим, що має такі ознаки як строки розгляду справи менше п’яти днів, присутність правопорушника під час розгляду справи є обов’язковим: