2.2 Поштовий обмін і поштові потоки

Одним з основних показників, що характеризують виробничу діяльність структурного підрозділу поштового зв'язку, є поштовий обмін – число поштових відправлень, прийнятих, оброблених і переданих по призначенню за певний інтервал часу. Залежно від джерела їх вступу й напрямку переміщення розрізняють вихідний, вхідний і транзитний поштовий обмін, тому що кожний з них вимагає специфічної технології обробки. Вихідний поштовий обмін становлять поштові відправлення, прийняті від клієнтури й підготовлені до пересилання по призначенню. Ріст величини вихідного обміну вказує на необхідність збільшення виробничих потужностей структурного підрозділу зв'язку, а також розвитку галузі поштового зв'язку в цілому, тобто свідчить про підвищенні попиту населення й усіх інших сфер виробничої й суспільної діяльності на зазначену послугу. Вхідний поштовий обмін утворюють поштові відправлення, надіслані в установи зв'язки для вручення адресатам. Хоча в цілому для галузі вхідний обмін дорівнює вихідному обміну, однак для окремого структурного підрозділу зв'язку величина й структура їх можуть бути різними.

Поштовий обмін містить у собі також поштові відправлення, вступники в структурні підрозділи зв'язки з інших структурних підрозділів для обробки й подальшого пересилання по призначенню. Ця частина поштового обміну називається транзитним поштовим обміном. Його величина визначається в основному принципами системи обробки й пересилання поштових відправлень, прийнятими в галузі поштового зв'язку. Зниження величини транзитного обміну в значній мірі сприяє ефективності роботи системи поштовому зв'язку і якості обслуговування клієнтури.

Кожний вид поштового обміну визначає поштовий потік — число поштових відправлень одного виду, які випливають у певному напрямку. Розрізняють потоки вихідних, вхідних і транзитних поштових відправлень (листи, посилки, бандеролі, грошові перекази, періодична печатка). Відповідно до радіально-вузлової структури системи поштового зв'язку поштові потоки поділяються на магістральні, внутрішнобласні, внутрішньорайонні й міські. Структура, властивості й кількісні характеристики поштових потоків мають першорядне значення для раціональної побудови системи поштового зв'язку в місті, районі, області й у країні в цілому.

Особливе місце приділяється поштовим потокам, що виникають усередині великих структурних підрозділів зв'язку, які здійснюють обробку більших обсягів поштових відправлень декількох видів. Повна інформація про ці потоки дозволяє зробити оптимальний вибір і розміщення листооброблюючого встаткування, що значно підвищує ефективність функціонування установи, а також дає можливість конструкторським організаціям розробляти нові зразки поштової техніки, що задовольняють вимогам сучасної поштової технології.

Характерними властивостями поштових потоків є їх нерівномірність за часом і напрямкам. Нерівномірність у часі виникає під дією наступних факторів:

 нерівномірність приймання кореспонденції від населення й підприємств по годинникові в добу;

 нерівномірність у русі магістрального й місцевого транспорту;

 нерівномірність вступу періодичних видань по годинні в добу й тижні місяця;

 сезонні коливання попиту на послуги поштового зв'язку (різні товари й продукти, святкові потоки).

Нерівномірність вступу поштових відправлень виявляється тим сильніше, чим менший інтервал часу, за який вона вивчається. Динаміка поштового обміну по годинні в добу виражена більш різко, ніж по днях тижня і по місяцях. Для кількісної оцінки стохастичного (випадкового) процесу подання поштових відправлень вводиться поняття величини навантаження. Навантаження – це число поштових відправлень, що надходять на обробку у цехи, ділянки структурних підрозділів протягом певного інтервалу часу. Навантаження, фактично оброблена за даний проміжок часу, становить поштовий обмін. Для нормально функціонуючого структурного підрозділу поштовий обмін протягом доби повинен бути дорівнює навантаженню.

Розрив між обміном і навантаженням через нерівномірність її вступу може спостерігатися лише в окремій годині доби. Величина навантаження визначає обсяг виробничої діяльності структурного підрозділу, що забезпечує необхідну пропускну здатність усіх його технологічних ланцюжків. Особливо велике значення для ефективної організації технологічних процесів має вивчення коливань навантаження по годині доби.

Ступінь нерівномірності навантаження по годині доби оцінюється коефіцієнтом концентрації і-ї години доби:

Де - нагрузка і-го часу доби (і=1,2,…,24); - нагрузка за добу.

Очевидно що

Практичне значення для техніко-економічних розрахунків має коефіцієнт концентрації години найбільшого навантаження:

Де - нагрузка на час найбільшого навантаження. Виходячи з величини , здійснюється вибір необхідного числа робочих місць і технічних засобів обробки поштових відправлень

Коефіцієнт концентрації навантаження декількох видів поштових відправлень (листи, посилки, переклади), оброблюваних одним робітником на місці, може бути розрахований за формолою

де Qji - навантаження i-ї години доби для j-го виду поштового відправлення; tj – норма часу на обробку одного поштового відправлення j-го виду; Qсут - добова навантаження по поштових відправленнях j-го виду.

При проектуванні технологічних процесів на нових підприємствах користуються коефіцієнтами Kчнн по окремих технологічних операціях і видам поштових відправлень. Так, Kчнн на етапах вступу й відправлення ухвалюють у межах 0,2...0,3, а на внутрівиробничих етапах обробки - 0,1...0,2.

При розрахунках кількості робочих місць і технологічного встаткування слід брати до уваги добові коливання навантаження, тобто розраховувати коефіцієнт добової нерівномірності по днях тижня:

де - добове навантаження i-го дня тижня; – середньодобове навантаження за тиждень

Очевидно, що

Більш точне значення коефіцієнта добової нерівномірності можна одержати для більш тривалого інтервалу, наприклад, за рік:

Де - величина добової нагрузки і-го дня року; – середнє навантаження за рік.

В останньому випадку необхідні тривалі спостереження й трудомістка обробка значного статистичного матеріалу. Внаслідок цього йдуть, як правило, по менш складному шляхові, розраховуючи коефіцієнти місячної нерівномірності навантаження:

де - нагрузка і-го місяця; – середньомісячне навантаження за рік.

Очеіидно, що

Оскільки число днів у місяці коливається від 28 до 31, то доцільно обчислювати за середніми значенням, отриманим на основі статичних величин:

де - середньодобове навантаження і-го місяцю; – середньодобове навантаження за рік.

Для одержання достовірних значень коефіцієнтів концентрації й нерівномірності з необхідним рівнем точності слід мати достатній обсяг статистичного матеріалу. Вважаються цілком прийнятними наступні інтервали спостережень :

для - не менш 7 доби;

для - не менш 4-х тижнів;

для - не менш 3-х років.

Очевидно, що нерівномірність навантаження значно ускладнює організацію виробничого процесу в структурних підрозділах зв'язку, вимагає залучення додаткової робочої сили й почтооброблюющої техніки, що в цілому збільшує витрати на обробку поштових відправлень. Тому заходам щодо згладжування навантаження приділяється важливе місце в організаційній діяльності структурних підрозділів поштового зв'язку. Наприклад, вирівнюванню потоків вихідної письмової кореспонденції сприяють:

 збільшення частоти об'їздів маршрутів МСП;

 підвищення частоти виймання листів з поштових скриньок;

 регулювання часу обміну на внутрішнміській мережі;

 проведення роз'яснювальної роботи серед клієнтури за допомогою телебачення, радіо, наочної агітації про дострокове відправлення святкової кореспонденції.

Існують два підходи при виборі варіанту організації виробничого процесу з урахуванням нерівномірності вступу поштових відправлень. При першому виконується принцип твердого виконання контрольних строків обробки пошти, тобто кількість поштооброблюючих машин і місць ручної обробки обчислюється виходячи з величини найбільшого навантаження. При цьому має місце низький ступінь використання встаткування й живої праці навіть при оптимальному плануванні графіків робочих бригад і чергових відпусток. Другий підхід допускає деяке збільшення контрольних строків обробки поштових відправлень у моменти максимального навантаження в певні дні при обов'язковому їхньому виконанні для переважної більшості днів року. Тут має місце цілком обґрунтований компроміс між стійкістю й ефективністю виробничого процесу.

Основною метою автоматизованого виробничого процесу є обробка поштових відправлень машинним методом. Однак ефективне використання машин можливо лише при забезпеченні рівномірності їх навантаження, що в реальних умовах роботи структурних підрозділів поштового зв'язку не цілком досяжне. Тому допускається обробка деякого обсягу пошти вручну за умови повного завантаження засобів механізації й автоматизації. При розрахунках устаткування й робітників місць ручної обробки слід обчислювати планове навантаження тобто врахувати темпи росту (зниження) навантаження. Так, середньодобове навантаження на плановий період

де - коефіцієнт планового розрахунку росту нагрузки.

Найважливішою властивістю поштового потоку є нерівномірність обсягів поштових відправлень по напрямках сортування. Напрямок сортування визначає закон формування груп однотипних поштових відправлень, що підлягають доставці одному або декільком структурним підрозділам поштового зв'язку – доставочним або транзитним. На підставі загальної структури системи поштовому зв'язку, пропускних здатностей магістралей і магістральних вузлів зв'язку, обсягів оброблюваної кореспонденції, а також з урахуванням адміністративно-господарського розподілу країни відстаней, що існують, до адресатів і регіональних природно-кліматичних зон розробляються плани напрямків, як у цілому по галузі, так і окремо для кожного структурного підрозділу, здійснюючого сортування поштових відправлень. Найважливішою умовою, яку слід ураховувати при формуванні подібних планів, є вивчення якісних і кількісних характеристик нерівномірності розподілу поштових відправлень по напрямках сортування або різні ймовірності напрямків сортування.

Причинами різних імовірностей напрямків сортування є: неоднакова щільність населення в різних регіонах країни; нерівномірне розміщення промислових підприємств по території України; зосередження управлінських структур в обласних центрах; концентрація поштових потоків у поштамтах, розташованих у місцях перетинання магістральних шляхів. Тому при складанні планів напрямків сортування й визначення обсягів кореспонденції, що пересилається по кожному напрямкові необхідно передбачити заходи, що дозволяють знайти компромісні розв'язки, які дають можливість одержати більш рівномірний розподіл потоків по напрямках, що приведе до підвищення стабільності виробничих процесів на поштооброблюючих підприємствах, збільшить ступінь використання складного поштооброблюючого встаткування й підвищить рівномірність завантаження магістральних транспортних засобів.

Для визначення кількісних характеристик розподілу імовірностей вступу поштових відправлень по напрямках сортування необхідно провести дослідження поштових потоків, що направляються в зональні центри зв'язку, і розрахувати інтегральну функцію розподілу, враховуючуи нерівномірність напрямків сортування письмової кореспонденції, посилок і бандеролей. Кожному напрямку сортування привласнюється певний номер j (j = 1, 2, 3, ..., N), причому напрямок з меншим номером має більшу величину поштового потоку. Для ранжирування в такий спосіб ряду напрямків сортування визначаються їх питомі ваги в загальному поштовому потоці. У результаті може бути обчислена кумулятивна функція розподілу кількості поштових відправлень по напрямкам сортування:

де a – коефіцієнт, що враховує вид поштового відправлення. Як показали дослідження потоків у країнах СНД, закон розподілу ймовірностей вступу поштових відправлень по напрямках сортування не залежить від виду поштових відправлень і відмінність полягає тільки в зміні параметра а: для письмової кореспонденції а = 0,74; для посилок а=0,73; для бандеролей а = 0,84.

Оскільки кожний зональний центр має власний план напрямків і, отже, власне число напрямків сортування, відмінне, як правило, від N інших зональних центрів, те доцільно представити інтегральну функцію розподілу у вигляді:

Таким чином, була отримана однопараметрична функція, що володіє властивістю універсальності. Графіки даної функції для трьох значень параметрів а (а = 0,74; а = 0,73, а = 0,84) представлені на мал. 2.1.

Малюнок 2.1 – Кумулятивна функція розподілу потоків

Значний практичний інтерес представляє ранжерована диференціальна функція розподілу ймовірностей вступу поштових відправлень по напрямках сортування:

На мал. 2.2 наведена дана залежність при а = 0,73 і N = 50, 70, 100.

Малюнок 2.2 – Функція розподілу ймовірностей вступу поштових відправлень

Практично кількісна оцінка напрямків з різної імовірністю сортування може бути використана при формуванні плану напрямків пошти й оптимальному виборі структури транспортнорозподільної системи поштооброблюючих машин.