- •Іністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені о.О. Богомольця
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базовий рівень підготовки.
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •Основні види клізм, які застосовують в педіатричній практиці, методика і правила їх застосування у дітей різного віку.
- •2. Тести для самоконтролю
Основні види клізм, які застосовують в педіатричній практиці, методика і правила їх застосування у дітей різного віку.
Клізми застосовують з метою очищення кишківника (очисні клізми) або введення живильних або лікарських речовин (живильні, лікувальні клізми). Клізма підсилює перистальтику товстого (рефлекторно) і тонкого кишечника, має послаблюючу дію, в деяких випадках усуває непрохідність кишківника.
Показання і протипоказання до проведення клізм:
очисна клізма призначається при закріпах, з метою очищення кишківника від калу і газів, при отруєннях, під час підготовки до операції, рентгенівського обстеження і перед застосуванням глистогінної терапії. Не можна ставити очисні клізми дітям, у яких виявлені запальні, виразкові, гнійні процеси в ділянці анусу і товстого кишківника. Клізми протипоказані також при шлунково-кишкових кровотечах, апендициті, перитоніті, після операцій на органах черевної порожнини, при колапсі і деяких інших станах.
Залежно від віку дитини для очисних клізм використовують гумові, грушовидні балони різної місткості 30-100 мл| та більше. Дітям старше 5 років для очисних клізм потрібні значні кількості води і її вводять за допомогою кухля Есмарха.
Всі предмети, якими користуються для очисної клізми, кип'ятять. У кишківник дітей раннього віку вводять кип'ячену воду температури 28-300С. При спастичних запорах, щоб зменшити спазми гладкої мускулатури кишківника, беруть теплу воду (37-380С). При анатомічних запорах застосовують прохолодну воду (22-240С і навіть 20°С), яка підсилює тонус і перистальтику товстого кишківника.
На одну очисну клізму, залежно від віку, потрібні різні кількості води:
новонародженим – 30 мл|;
1-3 міс. – 60 мл|;
3-6 міс. – 90 мл|;
6-9 міс. – 120 -150 мл|;
9-12 міс. – 180 мл|;
1-2 року – 200 мл|;
2-5 років 300 мл|;
6-9 років – 400 мл|;
10-14 років 500 мл.
Наповнюють балон водою, наконечник змащують вазеліном або вазеліновим маслом, потім повернувши балон наконечником вгору, обережним натисненням на його дно випускають повітря до появи води з наконечника.
Дитину кладуть на лівий бік з зігнутими в колінах і притиснутими до тулуба ногами.
Наконечник гумового балона вводять в анус на 3-5 см, потім плавно випускають рідину в порожнину прямої кишки. Протягом 8-10 хвилин стискають сідниці, щоб рідина не вилилася назовні. Потім закладають між ногами пелюшку і відпускають сідниці, щоб дитина випорожнилася. Дітей віком старше 9-10 місяців можна посадити на горщик, щоб пряма кишка повністю звільнилася від води і калових мас.
Гіпертонічна клізма більше активує перистальтику кишківника, тому її призначають для усунення парезу кишківника. Залежно від віку, вводять 25-100 мл| 10 % розчину кухонної солі.
При тривалих закріпах можна застосовувати масляні клізми. Їх ставлять за допомогою невеликого балончика, наконечник якого вводять на глибину 10-12 см (щоб дитина утримувала олію якомога довше) і вводять в пряму кишку 30-100 мл| олії (прованського, льняного, конопляного, соняшникового), підігрітого до 37-380С.
Якщо масляна і очисна клізма не ефективні, ставлять сифонну клізму. Сифонну клізму застосовують як лікувальний захід при спастичних коліках для промивання кишківника дезинфікуючими і в”яжучими речовинами з діагностичною метою при кишковій непрохідності. Перед сифонною треба поставити очисну клізму.
Для сифонної клізми треба: воронку об'ємом 500 мл|, гумову трубку 1-1.5 м з наконечником, глек на 3- 5 літрів з теплою кип'яченою водою (35-360С), клейонку, таз або відро для промивних вод.
Методика проведення сифонної клізми: хворого кладуть на лівий бік з зігнутими ногами, під сідниці кладуть клейонку так, щоб інший кінець її доходив до судини, куди виливатимуться промивні води. Змащений вазеліном гнучкий наконечник обережними обертальними рухами вводять на 20-40 см в товсту кишку. Заповнену водою воронку піднімають на висоту 60-80 см над хворим, потім опускають її вниз і виливають промивні води у відро або таз. Маніпуляцію повторюють 8-10 разів поки з кишківника не виливатиметься чиста вода. На клізму потрібно 3-5 л води, іноді і більше. Після проведення процедури гумовий наконечник залишають в товстій кишці на 15-30 хв. замість газовідвідної трубки. Через наконечник з кишківника виливаються залишки води та відходять гази.
Слід стежити за станом дитини. При сильному болі в животі, погіршенні стану дитини, появі в промивних водах крові процедуру негайно припиняють.
Лікувальні клізми – застосовуються при необхідності ввести в пряму кишку лікарську речовину. Проводять відразу ж після очищення кишківника, або через 10-15 хв. після очисної клізми. За допомогою лікувальних клізм вводять: 0,5% розчин таніну; відвар ромашки (15 г квітів кип'ятять 2 мін в 250 мл| води і охолоджують до 40-420С), масло шипшини, обліпихи. Для зменшення перистальтики кишківника можна робити крохмальні клізми (5 г крохмалю розчиняють в 100 мл| теплої води, потім додають 100 мл| окропу та охолоджують до 40-420С).
Об'єм лікувальних клізм залежить від віку дитини:
до 5 років – 20-25мл;
5-10 років – до 50 мл|;
старше 10 років – 50-75мл.
Наконечник клізми вводять на глибину 10-12 см.
Газовідведення у дітей проводиться при скупченні газів в товстому і тонкому кишківнику. Метеоризм викликає різкий біль в животі, підсилює секреторну і моторну функції шлунково-кишкового тракту, обмежує екскурсію діафрагми і тим самим ускладнює дихання.
Для відведення газів користуються газовідвідною трубкою різної довжини: для школярів 30-50см, дошкільники і діти раннього віку – 15-30см. Кінець трубки може бути закругленим. Його змащують вазеліном і обережно обертальними рухами вводять в пряму кишку по можливості якомога глибше, до сигмовидної| кишки: грудним дітям на глибину 7-8 см; від 1 до 3 років 8-10 см; від 3 до 7 – на 10-15 см; школярам на 20-30 см і більше. Перед процедурою бажано поставити очисну клізму.
Догляд за пупочним залишком
Згідно наказу МОЗ України №152 від 04.04.2005 р. Догляд за пупковим залишком виконують таким чином:
Перетин і клеммування| пуповини в пологовій залі (операційній)
Змінити використані рукавички на стерильні перш ніж накласти стерильні зажими на пуповину приблизно через 1 хвилину після народження дитини. Перерізувати пуповину стерильними ножицями. Через 2 години після народження дитини на сповівальному| столі накласти стерильну одноразову клемму на 0,3 – 0,5 см від пупкового кільця. Обробка культі пуповини антисептиками, антибіотиками недоцільна.
Догляд за пупочним залишком.
Обов'язкове ретельне миття рук медперсоналом і матерями. Пупочний залишок не треба накривати пов'язками або підгузниками. Немає необхідності обробляти пупочний залишок антисептиками і антибактеріальними засобами за умови забезпечення раннього контакту матері і дитини “шкіра до шкіри” з подальшим сумісним перебуванням.За умови відсутності раннього контакту “шкіра до шкіри” матері і дитини і подальшої ізоляції від матері з метою профілактики колонізації госпітальною флорою рекомендується обробка пупочного залишку і пупочної ранки розчином діамантового зеленого. Одяг дитини повинен бути чистим.
При забрудненні пупочного залишку (залишками сечі, випорожненнями і т.п.) необхідно відразу промити його теплою кип'яченою водою з милом і ретельно просушити його чистою пелюшкою або серветкою. Необхідно підтримувати пупочний залишок завжди сухим і чистим. Стежити за можливими ознаками інфекції.
Догляд за пупочним залишком (пупочною ранкою) після виписки з пологового стаціонару.
Дитину можна виписувати додому з пупковим залишком, який не має ознак інфекції, за умови проведення медичним персоналом пологового стаціонару навчання і засвоєння матір'ю навиків догляду за пупочним залишком. Необхідно підтримувати пупочний залишок (пупочну ранку) завжди сухою і чистою. Не накривати пупочний залишок (пупочну ранку) підгузниками. До загоєння пупочної ранки купати дитину в кип'яченій воді. Ретельно стежити за вірогідними ознаками інфекції.