Запозичення із слов'янських мов

Ділові контакти Росії з Англією почалися у XVI ст. Пізніше, з розвитком морської торгівлі, стосунки розширилися, внаслідок чого в англійській мові з'явилися слова babushka, calash, copeck, drosky, kibitka, mammoth, rouble, ukase.

Запозичені також були назви тварин і риби, напр.:. beluga, borzoi, sable, laika, sterlet. Слова вживалися, головним чином, як екзотичні назви, хоча торговельні найменування penka, degot, vorvan можна було почути поряд з англійськими. Окремі російські назви спостерігаються у складі словосполучень, напр.: a steppe (taiga) zone, beluga molossol caviar, a sable coat.

З російських соціально-скономічних і художніх творів до англій­ської мови в XIX ст. проникли такі слова, як Decembrist, duma, muz­hik, narodnik, zemstvo.

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції лексика но­вого радянського суспільства набула в англомовних країнах широкої популярності. Це такі слова , як Leninism, Bolshevik collectivization, kolkhoz, Komsomol, lunnik, lunokhod, Soviet(s), sovkhoz, sputnik, udarnik.

Крім прямих запозичень, існують кальки, утворені на грунті ро­сійських словосполучень, напр.; collective farm, Countries of People's democracy, dictatorship of proletariat, five-year-plan, Hero of Socialist Labour (of the Soviet Union), Labour Day, socialist realism, smithy of cadres, wall newspaper, Young Communist League. Процес запозичення слів з російської мови продовжується, наприклад: okrug, plenum, glasnost, perestroika.

До запозичень з інших слов'янських мов належать slave, howitzer «гаубиця» (із чеської); vampire (із сербської); britzka, mazurka, polack, polka — (dot) «тканина у горошок» (із польської).

Асиміляція запозичень. Фонетична адаптація

Зміни лексичного складу стосуються зміни форми і значення, го­ловним чином, слів. Ті зміни, що мають місце у середовищі власномовних слів, складають-історичний розвиток лексики. Запозичення до того ж часто змінюють не лише форму, а і значення, які підпорядко­вуються законам мови, що їх запозичила.

Фонетична адаптація лексики іноземного походження полягає у пристосуванні фонем і їх сполучень до англійського фонетичного стандарту. Уже при запозиченні латинських слів до V ст. н.е. спосте­рігаються зміни, особливо у складі голосних, при асиміляції цих слів англійською мовою, напр: assa (ass) — лат. asinus; butere (but­ter) — лат. butyrum; ciese (cheese) — лат. caseus; mynet (coin,mint) — лат. монета. Особливо змінювалась фонетична форма слова у тих випадках, коли від запозичення утворювалось похідне слово; це сто­сується дієслів, запозичених з латинської мови після прийняття хри­стиянства у 597 p. (так званий другий період латинських запозичень), напр.: лат. dictare—староангл. dihtian (compose); лат. expendere— староангл. aspendan (spend); лат. mutare— староангл. bemutian (chan­ge); лат. saltarae — староангл. sealtian (збереглося у вигляді. складової частини слова somersault «перекидатися») тощо.;

Спорідненість форм однієї групи слів при запозиченні сприяла закріпленню їх у мові, що запозичувала. Так, староангл. gifan і сканд. gefa дали спочатку форми-gyven, yiven і, нарешті, give; старо­англ. sunu і сканд. sunr — форми sune — sone — son.

Після норманського завоювання 1066 p. переважна частина запо­зичень з романських мов не стільки змінилася під впливом англосак­сонської лексики, скільки сама зробила на неї помітний вплив. Запо­зичення новітнього часу знаходяться на стадії фонетичного станов­лення; часто зберігаючи власну орфографію, вони змінюють вимову у відповідності з англійською нормою. Наприклад, французькі запозичення bouquet, buffet, communique, fiancee передають незвичні закінчення за допомогою дифтонга [еі]. Слово courage запозичене знач­но раніше, змінило у відповідності з англійською нормою і вимову, і наголос.

До певної міри змінилися незвичні приголосні німецької мови, напр.: blitz [blits], rucksack ['ruks%k], zeppelin ['zepalinl.