Елементи ранньолатинської мови

Залишки латинського castrum «укріплений табір» спостерігаються в географічних назвах Chester, Gloucester, Lancaster, Leicester, Manche­ster, Rochester.

Другий прошарок латинських запозичень пов'язаний з введенням на островах християнства у VII ст. і поширенням латинської грама­тики. Ці слова важко відрізнити від подальших латинських запози­чень через французьку мову після норманського завоювання в XI ст., проте уже у британсько-латинському словнику 925 p. знаходимо такі слова, як advent, aggregate, altar, caesure, candle, cant, capitol, curate, major, pagan, pastor, rite, sacrament, temple, rostrum, scribe. Поряд з культовими запозиченнями до англосаксонської мови надійшли такі рослинні назви, як laurel, lily, palm, pine.

До другого періоду відносять назви будівельних матеріалів — ma-ble, mica, tile, bitumen, chalk, basalt; тканин — linen; одягу — mantle.

Запозичення із скандінавських мов

Частина лексики англосаксів і датчан мала спільне походження; приблизно половина запозичених слів існувала в обох мовах, внаслі­док чого розвинулась полісемія цієї лексики. Одначе серед запози­чених слів багато і таких, що витіснили навіть побутову англосаксонську лексику. Скандінавські запозичення — це, головним чином, по­бутові найменування, серед яких розрізняються:

— іменники: anger, axle, bag, booth, bulwark, cake, cart, clown, cub, cutter, dairy, dirt, egg, fellow, fir, flake, fog, gate, gear, gun. harbour, husband, jersey, kid, lass, !aw, leg,, lump; lunch, rug, scalp, schooner, skin, skirt, sky, slang, slaughter, snob, spree, steak, wad, window, wing;

— дієслова: awe, blend, call, cast, crash, crawl, cut, dash, dazzle, doze, drag, drip, drown, dwell, fidget, fling, gasp, gaze, get, glitter, guess, happen, hit, hoot, hurl, hurry, jump, kick, kidnap, leak, mistake, mistrust, rip, scathe, scratch, scream, shrug, shuffle, skid, sling, slusil, smile, sneer, sniff, snort, squ.'mder, struggle, stumble, swirl, take, thrive, tug, wag, wail, want, welcome, whirl;

— прикметники: big, cosy, flat, ill, nasty, odd, shy, Tight, tipsy, ugly.

Датська мова — це єдина мова, з якої запозичено займенники —

both, they, them, their.

Серед власних назв у сучасній англійській мові маємо складні іменники, другим елементом яких є -by, напр.: Appleby, Derby, Ashby, Whitby. Скандінавськими є такі назви, як Thursday, viking, valkyria.

Частина скандінавських запозичень перейшла до англійської мо­ви через французьку, напр.: baggage, barbed, bet, boast, boisterous, bondage, brandish, bun, elope, equip, faggot, flatter, gawk, gourmand. grudge, Norman, pouch, rubbish, strife, strive, target. Спільність фонетичного складу окремих морфем дає змогу стверджувати, .що ці слова — скандінавського походження. Так, численні лексеми з почат­ковими сполученнями літер sk- перед голосними «е» та «і» вважаються скандінавськими за походженням, тоді як власні слова під впливом французької вимови змінили це сполучення на ch.

Скандінавські завоювання вплинули і на ряд слів, що були близь­кі. за значенням до відповідних слів мови завойовників. Існує при­пущення, що без скандінавського впливу у відповідності з фонетичними , змінами минулого в англійській мові нині існували б форми swester (давньоангл. sweoster), а не sister, яке набуло такої форми під впливом скандінавського syster; egg мало б форму еу, weak — woke тощо¹.