- •Залишки кельтських мов в англійській
- •Елементи ранньолатинської мови
- •Запозичення із скандінавських мов
- •Запозичення 3 романських мов. Норманське завоювання
- •Четвертий шар латинських запозичень
- •Елементи грецької мови
- •Запозичення з інших германських мов
- •Лексичні запозичення 3 часів раннього відродження
- •Запозичення із слов'янських мов
- •Асиміляція запозичень. Фонетична адаптація
- •Граматична асиміляція
- •Лексична асиміляція
- •Вплив запозичень на обсяг словника і семантичну структуру
- •Орфографічний вплив французької мови
Запозичення 3 романських мов. Норманське завоювання
Перший прошарок цієї лексики спостерігається у галузі військової справи. У XII—XV ст. з'явилися такі слова, як accompany, advance, adventure, aggress, apparel, assault, avenge, battle, camp, chief, chivalry, combat, command, conquer, convoy, defence, destroy, enemy, hostage, injure, invade, invalid, ransom, rebel, rescue, revenge, rival, route, save, serve, siege, stable, station, surrender, traitor, victory, voyage і ін. Ступінь засвоєння цих слів був різний, проте у більшості з них наголос перейшов на перший склад, що свідчить про їх засвоєння в англомовному середовищі.
Серед юридичних термінів бачимо такі, як administer, arrest, bail, capital (у значенні «голова»), client, code, condition, conduit, constable, court, crime, debt decree, deny, document, dungeon, gaol (jail), persecute, plea, prison, procure, punish, quarrel, suit, testify, verdict.
Поряд з професійною лексикою проникали і загальновживані слова, такі як act. baron, chamber, city, colony, commerce, country, culture, duchess, duke, estate, gentry, market, marry, matrimony, noble, palace, people, person, public, mayor, region, register, reign, royal,
rural, sir (sire).
У побутовій лексиці засвоїлись переважно слова, що не потребували переносу наголосу. Проте вимова голосних змінилася у більшості з цих слів, таких як aid, aim, bay, beast, beef, cage, card, cane, cause, cave, cheаt, clear, coast, crew, crust, cry, cue, dame, date, dean (у значенні «церковний служка»), dine, dress, due, face, fade, fail, fame, fate, grace, jaw, join, joy, lake, male, nice, pace, pail, pane, race, rage, rave, rear, save, site, size, soil, sum, tribe, use, vague, vain. Окремі з цих слів довго конкурували із власне англійськими словами.
Завойовники принесли з собою деякі назви рослин і дерев, напр.: cabbage, cauliflower, lettuce, lupine, onion, radish, violet, cucumber, lily, palm, pine.
Вплив норманської лексики був настільки сильним, що зміни з'явилися навіть у термінах спорідненості, напр.: niece, nephew, matron, unсlе, aunt.
Отже, нормано-французькі запозичення — це слова переважно французького походження, які набули вжитку у галузі управління і військової справи, релігії і юриспруденції, придворного етикету і кулінарії, одягу і туалету.
Ці запозичення були настільки багатобічні, що викликали зміну семантичної структури словника англійської мови і утворення нових термінологічних сфер. Утворились і з часом розвинулись нові синонімічні ряди.
У додаток до великої кількості слів, що надійшла до англійської мови із латинської через французьку, подибуємо і такі, що не змінили своєї форми, напр.: alibi, animal, apparatus, circus, civil, consul, formula, genius, impetus, nucleus, ration, sinus, series, status, veto тощо. Окремі з них зберегли навіть власну форму множини, иапр.; nucleus — nuclei, datum — data, crisis — crises, series — series.
Четвертий шар латинських запозичень
І через французьку мову, і безпосередньо із самого джерела за часи новітнього періоду до англійської мови надійшла значна кількість латинізмів, які зберігають не лише форму, а і правопис мертвої мови. Частину цих запозичень складають прислів'я, що не мають відповідних сталих словосполучень в англійській мові, а також висловів, які, вживаються у скороченій формі. Так, у реченні It is also being seen as a quid pro quo for early implementation next spring of the 1980 Lisbon Agreement between Spain and Britain (Moscow News. 1984, No 50) вислів quid pro quo «що і для чого» зберігає значення, набуваючи у цілому форми іменника (вжитий у реченні з артиклем). Інші вислови, що вживаються у мові, складають частину таких запозичень скоріше із стилістичних міркувань, для надання ваги контексту чи виділення його частини; це такі сполучення, як ab ovo «усе походить із яйця», ad hoc «для даного випадку», alter ego «друге я», a priori «апріорно, умоглядно, абстрактно», articulo mortis «однією ногою у могилі», quod demonstrandum est «що й доказано» і багато інших.