Лабораторна робота №6
Тема: Вади деревини
Мета роботи: Навчитися визначати вади форми стовбура дерев, будови деревини, грибкові ураження і пошкодження комахами деревини.
Обладнання та матеріали: Зразки пиломатеріалів з вадами будови деревини, зразки круглих лісоматеріалів з вадами форми стовбура, макети стовбурів дерев із збіжистістю та різними формами закомлеватості, ілюстрації та фотознімки закомлеватості і збіжистості стовбурів дерева, фрагменти деревини з різними видами грибкового ураження, зразки деревини пошкоджені комахами, штангенциркуль, лінійка, збільшувальне скло, щуп.
Тривалість виконання: 4 години
Послідовність виконання роботи:
Вивчити теоретичні відомості.
На макетах стовбурів дерев визначити яку ваду стовбура вони мають:
а) У відповідності до масштабів макетів, зробити відповідні вимірювання і визначити яку з вад стовбура закомлеватість чи збіжистість вони мають;
б) Замалювати і підписати.
3. Дослідити зразки частини стовбурів дерев і визначити їх вади. Замалювати і підписати.
4. Визначити, які вади будови деревини містять зразки пиломатеріалів. Замалювати і підписати.
5. Ознайомитися із підписаними зразками деревини уражених грибками. Записати їх характерні ознаки.
6. Дослідити зразки деревини пошкоджених комахами.
7. Провести класифікацію ушкоджень деревини комахами.
8. Зразки замалювати і записати результати вимірювань.
Теоретичні відомості
До вад форм стовбура відносяться збіжистість, закомлеватість, нарости і кривизна.
Збіжистість – поступове зменшення товщини круглих лісоматеріалів або ширини необрізних пиломатеріалів на всій їхній довжині, яка перевищує величину нормального звуження, рівного 1см на 1м довжини сортаменту.
В круглих пиломатеріалах і необрізаної продукції збіжистість вимірюється по різниці між діаметрами(або ширинами) верхнього і нижнього кінців сортаменту в сантиметрах на 1м довжини. В комлевих лісоматеріалах нижній кінець сортаменту обмірюють на відстані 1м від нижнього торця.
Закомлеватість – це різке збільшення діаметра комлевої частини круглих лісоматеріалів або ширини необрізаної пило- продукції, коли діаметр(або ширина) комлевого торця не менше ніж в 1,2 рази перевищує діаметр(або ширину) сортаменту, який вимірюють на відстані 1м від цього торця. Закомлеватість розрізняють круглу і ребристу. При круглій закомлеватості сортамент має круглу форму поперечного розрізу, при ребристій – поперечний розріз сортаменту має зірчасто – лопатну форму(нагадує зірку).
Закомлеватість визначають по різниці між діаметрами(або ширинами) сортаменту, який вимірюють з комлевого торця на відстані 1м від цього торця, в лінійних вимірах або долях розміру сортаменту.
Ребристу закомлеватість визначають по різниці між найбільшим і найменшим діаметрами комлевого торця сортаменту в лінійних вимірах або долях діаметра торця.
Нарости – різке місцеве потовщення стовбура різної форми, розмірів, які мають свілевату(спутану, звивисту) деревину. Нарости бувають двох видів: сувель і кап.
Сувель – при розпилюванні і поліруванні дає оригінальний, загадковий візерунок текстури у вигляді перламутрових переливів і завихрень у сувель-вали;
Кап – на його розрізі видно багато переливчастих концентричних кіл з темно – коричневими крапками – схожими на крило метелика.
Кривизна – викривлення поздовжньої вісі сортаменту. Вона буває простою і складною. Проста кривизна характеризується тільки одним вигином сортаменту, а складний – декількома вигинами сортаменту.
Просту кривизну вимірюють по величині стріли прогину сортаменту в місці його викривлення в процентах від протяжності кривизни по довжині сортаменту. Складну кривизну вимірюють по величині стріли найбільшого із складових її викривлення в процентах від протяжності його викривлення по довжині сортаменту.
При вимірі кривизн комлевих лісоматеріалів розмір збігу на першому метрі від нижнього торця в розрахунок не беруть.
До вад будови деревини відносяться: нахил волокон, крень, тягова деревина, свілеватість(сильна запутаність, звивистість волокон), завиток, вічка, смоляна кишеня, серцевина, подвійна серцевина, сухобокість, проріость, рак, несправжнє ядро, плямистість, внутрішня заболонь, водошар.
Нахил волокон – непаралельність волокон деревини поздовжній вісі сортаменту. На круглих лісоматеріалах нахил волокон видно по спірально направленим боковим тріщинам. В пиломатеріалах її знаходять на тангентальній поверхні по напряму волокон, тріщин,серцевинним променям смоляних ходів,смужок грибкових уражень. Крім того,тангентальний нахил волокон можна визначити прокреслюючи лінії вздовж волокон будь-яким тонким твердим предметом. Радіальний нахил волокон знаходять в пило продукції і шпоні на радіальній поверхні по непаралельності річних шарів поздовжній осі сортамента, а на тангентальній поверхні-по малюнку вклинювання і перізу річних шарів. Радіальний нахил волокон зустрічається в пило продукції і шпоні, виготовлених із круглих лісоматеріалів, які мають вади форми стовбура (збіжистість, закомлеватість і кривизну) потрібно розрізняти косошаровість штучну і природню. Нахил волокон вимірюють: на круглих лісоматеріалах – на верхньому торці по хорді, яка відповідає відхиленню волокон від лінії, паралельній поздовжній вісі сортаменту, на відстані 1м від цього торця в сантиметрах або долях діаметра верхнього торця.
В пило продукції і шпоні – в найбільш типовому місці загального напряму волокон по величині відхилення від лінії, яка паралельна поздовжній вісі листа (для шпону) і на протязі не менше двійної ширини сортаменту (для пилопродукції в процентах від довжини, на яких це відхилення) виміряно.
Крень – місцева зміна будови деревини хвойних порід, в стиснутій зоні стовбура і гілок, яка проявляється у вигляді, як здається різкого збільшення ширини пізньої деревини річних шарів. На торцях лісоматеріалів крень спостерігається у вигляді дуговидних, рідше кільцевих ділянок темно – забарвленої деревини; на боковій поверхні пиломатеріалів і шпона у вигляді такого ж кольору полос.
Крень утворюється переважно у деревині ялини і властиве викривленим і похило стоячим стовбурам, а також – усим гілкам.
Розрізняють крень місцеву і суцільну, місцева крень має вигляд вузьких дуговидних ділянок, які захоплюють один або декілька річних шарів. Суцільна крень захоплює значну частину площі конкретного розрізу стовбура, інколи половину і більше. Вона розташована по одну сторону від серцевини.
Тягова деревина – місцева зміна будови деревини листяних порід в розтягнутій зоні стовбура і гілок, яка проявляється в різкому збільшенні ширини річних шарів в розтягнутій зоні і їх більш світлішому забарвленні і появи специфічного сріблясто – матового відблиску. Ця вада спостерігається на торцях у вигляді дуговидних ділянок, на радіальній поверхні пило- продукції і в шпоні з чіткими річними шарами (дуб, ясень) – у вигляді вузьких стрічок – тяжів. В лісоматеріалі з слабо враженими річними шарами (клен, береза) визначити тягову деревину дуже важко.
Тягову деревину вимірюють по ширині і довжині зони, заняті вадою,в лінійних вимірах або долях розмірів сортаменті; по площі зони занятою вадою, в відсотках від площі відповідних сторін сортаменту.
Свілеватість – звивисте або хаотичне розташування волокон деревини. Звивиста свілеватість характеризується більш-менш правильним розташуванням волокон деревини. Вимірюють свілеватість так як крень і тягову деревину. Вона зустрічається на всіх породах деревини, але частіше на листяних і переважно в комлевій частині стовбура.
Завиток – місцеве викривлення річних шарів, обумовлене впливом сучків або прорості; зустрічається у вигляді частково перерізаних, погано видимих, концентричних контурів, утворених викривленими річними шарами.
Розрізняють завитки односторонні і наскрізні. Односторонній завиток виходить на одну або дві суміжні сторони сортаменту, наскрізний – на дві протилежні сторони сортаменту.
Вічка – це сліди нерозвинутих в пагін сплячих бруньок. Діаметр вічок, не перевищує 5мм. В залежності від розташування вони бувають розкидані і групові. Розкидані вічка розташовані одне від другого на відстані більше 10мм
Смоляний карман являє собою внутрішню порожнину річного шару, заповненого смолою. Вони спостерігаються на тангентальних поверхнях у вигляді овальних плоских заглиблень, на радіальній поверхні – у вигляді коротких дуговидних порожнин. Смоляний карман зустрічається у деревині хвойних порід ,частіше у ялини.
Розрізняють смоляний карман односторонній і наскрізний. Односторонній смоляний карман виходить на одну або дві суміжні, а наскрізний – на дві протилежні сторони пиломатеріалів.