Лекція № 2. Поняття юридичної техніки. Правові документи.
Юридична діяльність, її зміст та форми.
Поняття юридичної техніки та технології.
Классифікація видів юридичної техніки.
Загальне поняття документа. Документообіг.
Правові документи, їх значення та ознаки.
Мова права та правова мова.
1. Юридична діяльність, її зміст та форми.
Професійна юридична діяльність, є достатньо новим явищем у соціально-культурній сфері буття людства. Історично, професія юриста з'явилася значно пізніше ніж держава. Свого розвитку вона набула у епоху індустріального суспільства.
Якщо дослідити історичну генезу існування юридичної діяльності, то первісно, професійні юристи та їх практика була пов'язана із судами. Надалі, після входження суспільства у промислову еру і як наслідок виникнення большої кількості коммерційних спорів, виникла потреба у професіоналах, що знають норми права та можуть вірно їх застосувати.
Економічний розвиток зумовив трансформації у політичній сфері, а саме у галузі законотворчої діяльності, де виникла потреба у чіткому, якісному та несуперечливому викладені нормативного матеріалу.
І лише на початку ХХ століття, свого розвитку набула соціальна сфера, а саме рівень участі держави у її утриманні. Як наслідок втручання держави у соціальну сферу, виникає потреба у професійній організації цього процесу, що виразилося у використанні юристів для виконання поставлених задач.
Юридична діяльність – це діяльність пов'язана із застосуванням спеціальних правових знань, що здійснюється у всіх сферах життя1.
В.Н. Карташов, визначає юридичну діяльність, як діяльність по виданню правових приписів, їх тлумаченню, реалізації, систематизації, якою займаються усі професіонали – юристи2.
Юрист – це особа, що володіє спеціальними (професійними) знаннями у галузі права та вміє ефективно їх втілювати на практиці.
Форми юридичної діяльності розрізняються в залежності способів їх здіснення від приватного до публічного сектору життя держави і суспільства.
Можно класифікувати наступні види юридичної діяльності:
Публічна сфера: діяльність у галузі правотворчості; діяльність у правоохоронній галузі; діяльність у галузі управління державою.
Приватна сфера: діяльність у єкономічній галузі; професійна наукова діяльність (юридична догматика).
Не слід також забувати за діяльність, що носить міжінституціоанльний (публічно-правова) характер, наприклад нотаріат.
2. Поняття юридичної техніки та технології.
На данний період у теорії права відсутнє єдине, загальнотеоретичне визначення поняття юридична техніка. Але наряду із різноманіттям запропонованих концепцій, можно зауважити, що всі вони суттєво не відрізняються одна від іншої, а саме важливе – не протиречать. Основні визначення юридичної техніки і технології можливо класифікувати із врахуванням широкого та вузкого підходу до поняття юридичної техніки.
До найбільш домінантних підходов слід веднести наступні:
С.С. Алексеев: Юридична техніка – це сукупність засобів та прийомів, що використовуються у відповідності із правилами їх виработки та систематизації правових актів3.
А.Ф. Чердацев: Юридична техніка – це сукупність правил, прийомів, засобів підготовки, складання, оформлення юридичних документів, їх систематизації та обліку4.
Французьський вчений П. Сандевуар: Юридична техніка – в широкому сенсі – сукупність засобів та методів завдяки яким цілі державних органів вкладаються у русло правових норм і втілюються завдяки виконанню; в узкому сенсі – це умови використання мови та структури юридичних міркувань, технічних прийомів, засобів і правил5.
Поряд із поліваріантністю поглядів на визначення поняття юридичної техніки, існує проблема щодо визначення її структури.
У радянський юридичній литературі, першим о структурі юридичної техніки написав С.С. Алексеєв. За його думкою, техничними засобами (структурою юридичної техніки) є, наприклад, юридичні конструкції, термінології та ін., а правовою технологією слід вважати засоби викладення норм (наприклад система відсилок).
Н.А. Власенко вважає, що юридична технологія відповідає на питання: як робити, у якої послідовністі здійснювати процедуру, а юридична техніка – за допомогою яких прийомів та засобів мають здійснюватися ті чи інші технологічні операції6.
Особливо слід відзначити визначення поняття юридичної техніки та технології яке було зроблено В.Н. Карташовим7. Він пропонує використовувати термін «юридична технологія» замість «юридична техніка», як більш об'ємний і вагомий. Юридична технологія у нього складається із: юридичної техніки – засобів досягнення практичних цілей; юридичної тактики – основи організації та планування юридичної діяльності; юридичної стратегії – перспективне планування та прогнозування юридичної практики.
Резюмуючи надведені поняття, стає можливим провести дослідження та встановити поняття юридичної техніки, її структуру.
У кожному випадку можно константувати наявність певного інструментарію що використовується юристом у процесі роботи будьто над складанням нормативного акту чи його застосуванням. У зв'язку з цим можна виділіти такі складові у понятті юридичної техніки:
Засоби юридичної техніки - це матеріальні об'єкти які використовуються юристом в процесі проведення юридичної работи. До них відносяться: текст закону; технічні засоби;
Прийоми юридичної техніки – це дії, завдяки яким юрист здійснює беспосереднє виконання конкретної юридичної роботи.
Способи юридичної техніки – це складна за змістом діяльність, що включає в себе певну сукупність прийомів юридичної техніки.
Методи юридичної техніки – це визначенні напрями, шляхи досягнення мети юридичної техніки.
Аналізуючи надведену інформацію можно скласти самостійне визначення поняття юридична техніка.
Юридична техніка та технологія - це професійна діяльність юриста орієнтована на створення, зміну, тлумачення та реалізацю правових актів. Ця діяльність пов'язана з використанням не тільки юридичного інструментарію, а й інтелектуальним витратами (знання, досвід), та високим рівенем правової культури.
Ознаки юридичної техніки:
Юридична техніка як професійна діяльність – це завжди активна вольова дія компетентного суб'єкта, вона не може виражатися у бездіяльністі;
Юридична техніка - це діяльність пов'язана із певними об'єктами (правовими актами);
Юридична техніка – це діяльність пов'язана із певним інструментаріем.
Юридична техніка – дозволяє ефективно проводити юридичну роботу та сприяє найбільш доцільному втіленю інформації у правовий акт.
Структура юридичної техніки.
Для класифікації юридичної техніки та технології доцільно використовувати матеріальний крітерій (можливість об'єктивізації), або характер виразу зовні того чи іншого юридичного інструмента.
Матеріальне вираження мають лише інструментальні засоби юридичної техніки, всі інші правила та способи мають нематеріальний характер і відносятсья до мистецтва впровадження юридичної технології.
У зв'язку з цим у юридичній техніці та технології можно виділіти наступну структуру: 1) сукупність засобів здіснення цілей юридичної техніки матеріального характеру; 2) сукупність прийомів, способів та методів здіснення цілей юридичної техніки нематеріального характеру.
За своїм об'ємом перевищує другий єлемент структури юридичної техніки. У ньому здійснюється не тільки професійне використовування юридичного інструментарію, а й інтелектуальні витрати (знання, досвід), та високий рівень правової культури суб'єкта юридичної техніки.