5. Підстави припинення повноважень виконавця заповіту

1. Підставами припинення повноважень виконавця заповітує: 1) виконання заповіту (найбільш бажаний варіант); 2) визнаннязаповіту недійсним (оскільки заповіт визнається недійсним, тозникає і предмет виконання); 3) смерть виконавця або спадкоємця; 4) волевиявлення спадкоємців, їхніх законних представників, атакож органів опіки та піклування (у разі коли виконавець заповіту неналежно виконує свої обов'язки, а потім припиняє виконання повноважень на вимогу вказаних осіб); 5) рішення суду, якимвиконання заповіту визнається неналежним (у разі коли виконавець діє неналежним чином, але не погоджується припинити своїдії на вимогу спадкоємців, їхніх законних представників, а такожорганів опіки та піклування); 6) волевиявлення виконавця заповіту(відмова від виконання повноважень).

2. У випадку виконання заповіту повноваження виконавця заповіту припиняються нотаріусом за місцем відкриття спадщини(ст. 1221 ЦК). Як випливає зі змісту ст.ст.1292, 1294 ЦК, припинення повноважень виконавця заповіту можливе після надання виконавцем заповіту звіту про виконання ним повноважень та за погодженням із спадкоємцями (їхніми законними представниками, органами опіки та піклування) і відказоодержувачами.

Після припинення повноважень виконавець заповіту повинен повернути документ, який видавався нотаріусом для підтвердження його повноважень. У разі відмови виконавця повернути цей документ спадкоємці (їхні законні представники, органи опіки та піклування) мають право звернутися до суду з позовом про витребування документа, який засвідчував повноваження виконавця. Крім того, вказані особи також мають право вимагати відшкодування збитків, які можуть бути завдані такими діями виконавця (ст.ст.22, 1294 ЦК). До того ж на підставі ст.23 ЦК вони можуть вимагати відшкодування моральної шкоди.

6. Право виконавця заповіту на відмову від повноважень

1. Згідно зі ст. 1295 ЦК виконавець заповіту, незалежно від того, ким його було призначено (заповідачем, нотаріусом, спадкоємцями), має право відмовитися від здійснення своїх повноважень. Закон не визначає, у якій формі має бути вчинена відмова виконавця від виконання заповіту. Проте із сутності даних відносин випливає, що відмова виконавця заповіту від виконання останнього має бути вчинена у письмовій формі. Це виправдано практичними міркуваннями, оскільки дає можливість уникнути непорозуміння щодо висловленої волі, а також забезпечити відповідні докази у випадку виникнення спору.

Про свою відмову виконавець зобов'язаний негайно (тобто у максимально стислі строки, за першої можливості) повідомити спадкоємців, а також інших осіб, щодо яких він повинен був вчинити певні дії (відказоодержувачів, кредиторів спадкодавця тощо). Покладення на виконавця такого обов'язку має за мету захистити інтереси спадкоємців. Адже поки відбудеться заміна виконавця заповіту, спадкове майно залишається без догляду, що може призвести до майнових збитків, пропуску строків прийняття спадщини та інших несприятливих наслідків.

2. Право виконавця заповіту на відмову від здійснення своїх повноважень не застережене якимись спеціальними умовами, крім однієї: виконавець не може відмовитися від здійснення своїх повноважень у разі необхідності вчинення невідкладних дій, зволікання з якими загрожує завданням збитків спадкоємцям. Після вчинення таких невідкладних дій виконавець набуває права відмовитися від здійснення повноважень у подальшому.

У разі коли виконавець заповіту не повідомив спадкоємців та інших заінтересованих осіб про відмову від здійснення своїх повноважень або не вчинив невідкладних дій, необхідних для захисту прав спадкоємців та інших осіб, і це завдало збитки спадкоємцям, відказоодержувачам тощо, він повинен відшкодувати всі збитки, що виникли внаслідок його неналежної поведінки (ст.ст.22, 1295 ЦК). Умовами відшкодування збитків у цьому випадку є: 1) не-вчинення виконавцем заповіту покладених на нього обов'язків щодо дотримання порядку відмови від повноважень; 2) виникнення збитків у спадкоємців (відказоодержувачів тощо); 3) наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою виконавця заповіту та збитками, що виникли у спадкоємців, відказоодержувачів або інших учасників даних відносин.

869