§ 4. Розрахунки за інкасовими дорученнями

І. При розрахунках за інкасовими дорученнями (за інкасо) банк-емітент вчиняє ряд дій (здійснює банківську операцію з інкасування) з метою одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу (згода на оплату або гарантування оплати документів) на користь свого клієнта. Інкасову операцію банк здійснює за дорученням та за рахунок клієнта. Розмір оплати банківських послуг залежить від виду операції. Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті інкасування (інкасо) — це здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та/або супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та/або супровідних документів на інших умовах.

Здійснення інкасування передбачає вчинення ряду правочинів за участю банків та їх клієнтів. Підставою для проведення такої банківської операції є договір доручення (ст.ІООО ЦК) між одержувачем коштів і банком-емітентом на проведення інкасування, який укладається на виконання договору банківського рахунка. Проте, при здійсненні інкасування банком-емітентом можуть бути залучені інші банківські установи, що передбачає вчинення ряду односторонніх та двосторонніх правочинів.

У відповідності з Уніфікованими правилами з інкасо інкасова операція здійснюється банком на підставі отриманих від клієнта інструкцій. Розмір комісійних банка залежить від виду операції. Розрізняють декілька видів інкасових операцій;

• просте (чисте) інкасо — операція, відповідно до якої, банкзобов'язується отримати гроші від третьої особи на підставі платіжної вимоги, яка не супроводжується комерційними документами;

• документарне (комерційне) інкасо — операція, відповідно доякої, банк зобов'язується пред'явити третій особі, отримані від свого клієнта документи, як правило, товаророзпорядчі, і видати їх цій^особі тільки проти платежу або проти акцепту платежу.. .

709

За банківськими правилами розрахунки в порядку інкасо здійснюються па підставі платіжної вимоги-доручення (розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму грошей та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми грошей з свого рахунка на рахунок отримувача), платіжної вимоги розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або при договірному списанні отримувача до обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми грошей з рахунку платника на рахунок отримувача). Зарубіжні банки на інкасо приймають різні грошові та товарно-розрахункові документи: векселі, чеки, акції, облігації, заставні тощо.

Банк-емітент, який одержав інкасове доручення, має право залучати для його виконання інший банк (виконуючий банк). Зміст договору доручення на виконання Інкасо між банком-емітентом та виконуючим банком є тотожним до договору доручення між одержувачем коштів і банком-емітентом на проведення інкасування.

Випадки застосування та порядок здійснення розрахунків за інкасовими дорученнями встановлюються законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. При укладені договору на виконання розрахунків за інкасовим дорученням сторони можуть передбачити положення, що містяться в Уніфікованих правилах з інкасо, які будуть обов'язковими для виконання сторонами, якщо ' інше не обумовлено імперативними нормами чинного законодавства України.

2. Інкасове доручення супроводжується визначеним договором певним переліком розрахункових документів, документів, що підтверджують відвантаження товару, його вартість, документи на виконання робіт або надання послуг. Банк повинен перевіряти відповідність реквізитів та фактичних даних розрахункових документів з тими, що містяться в інкасовому дорученні. Якщо виконуючий банк помічає відсутність певного документа або певний документ за зовнішніми ознаками не відповідає інкасовому дорученню, банк відповідно до ч.і ст.ПОО ЦК повинен негайно повідомити про не особу, яка надала інкасове доручення. У разі не усунення зазначених недоліків банк зобов'язаний повернути документи без виконання. Строк на усунення недоліків може бути передбачений договором, але він не може перевищувати терміну прийняття до виконання відповідного розрахункового документа, який встановлюється банківськими правилами. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачає, що банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, та/або розділ/пункт нормативно-правового акта НБУ, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку). Напис про причину повернення без виконання платіжної вимоги стягувача на примусове списання, стягнення

710

коштів засвідчують підписами керівник (його заступник) і головний бухгалтер (його заступник) банку/філії. У відділенні цей напис засвідчує підписом його керівник (у разі його відсутності — уповноважений працівник).

Банк платника подає документи своєму клієнту у тій формі, в якій вони одержані, за винятком банківських відміток І написів, необхідних для оформлення інкасової операції. Так, наприклад, банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня". Банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі, за винятком випадків, обумовлених нормативно-правовими актами НБУ.

Документи, що підлягають оплаті при їх поданні (платіжна ви-мога-доручення, платіжна вимога), виконуючий банк зобов'язаний подати до платежу негайно з отриманням інкасового доручення.

Якщо документи підлягають оплаті в інший строк, виконуючий банк повинен для одержання акцепту платника подати документи для акцепту негайно з отриманням інкасового доручення, а вимогу платежу має здійснити не пізніше, ніж у день настання строку платежу, визначеного у документі. Платіжна вимога-доручення, що надійшла до банка платника оплачується платником у порядку акцепта, При згоді повністю або частково оплатити платіжну вимогу-доручення платник оформлює її підписами осіб, шо уповноважені розпоряджатися рахунком і відбитком печатки на всіх екземплярах, які передає до обслуговуючого банка.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачена часткова оплата платіжних вимог. Факт списання банком коштів з рахунку клієнта та їх зарахування на рахунок оформляється меморіальним ордером за формою, яка міститься у додатках до цієї Інструкції. Дата складання меморіального ордера має відповідати даті списання коштів з рахунку платника. Меморіальний ордер засвідчується підписами відповідального виконавця банку, який його оформив, і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку. Меморіальний ордер, що оформлений для перерахування коштів на рахунки клієнтІв-отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в інших банках, засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку або підписами уповноважених згідно з внутрішніми нормативними документами банку осіб. В інкасовому дорученні може бути передбачена умова щодо прийняття часткових платежів за наявності спеціального дозволу одержувача. Якшо такий дозвіл відсутній, то відповідно до ст.529 ЦК, одержувач може не приймати від платника виконання його зобов'язання частинами.

Одержані (інкасовані) суми негайно передаються виконуючим банком у розпорядження банку-емітента, який повинен зарахувати ш суми на рахунок клієнта. Виконуючий банк має право відрахувати з інкасованих сум належні йому кошти як оплату банківських

711

послуг та провести відшкодування витрат та (або) видатків, що були ним понесені при здійсненні відповідної операції.

3. Обов'язком банків (виконуючого банка та банка-емітента) є інформування одержувача коштів про хід виконання інкасового доручення. Це, з однієї сторони, зумовлено тим, що банки є представниками одержувача, а з іншої — для одержувача важливо знати чи погашене платником грошове зобов'язання. Адже в даному випадку не застосовується загальна норма ст.532 ЦК шодо місця виконання грошового зобов'язання, яка передбачає, що таким місцем є місцезнаходження кредитора. При розрахунках за інкасовими дорученнями сутність правовідносин передбачає, що місцем погашення грошового зобов'язання є місцезнаходження представника одержувача, тобто виконуючого банка або банка-емітента (якщо він самостійно виконує функції виконуючого банка).

Таким чином, з моменту списання суми боргу за поставлений товар, надані послуги або виконані роботи з рахунка платника погашається його грошове зобов'язання перед одержувачем платежу. Якщо платіж та (або) акцепт не були отримані, у строк передбачений договором платник вважається таким, що прострочив виконання свого зобов'язання (ст.612 ЦК). При цьому, виконуючий банк повинен негайно повідомити банк-емітент про причини неплатежу або відмови від акцепту. Банк-емІтент повинен негайно повідомити про це клієнта, запитавши у нього вказівки щодо подальших дій.

У разі неотримання вказівок щодо подальших дій у строк, встановлений банківськими правилами, а якщо він не встановлений, — _а у розумний строк виконуючий банк має право повернути документи банку-емітентові.