19. Бюджетне планування на місцевому рівні

Мінфінансів АРК складає проект республік бюджету, обласні і міські (міста Київ і Севастополь) фінансові управління складають відповідні проекти облас і міських бюджетів на підставі: • прогнозних показників екон і соц розвитку адмін-територ одиниць; • доведених показників від вищестоящих виконавчих органів; • матеріалів для підготовки проекту бюджету, наданих управліннями і відділами Мінфіну АРК, держадміністрації, виконавчими органами міських і районних Рад нар депутатів.

Складений проект бюджету Мінфін АРК подає на розгляд Раді Міністрів АРК, обласні і міські фінансові управління —держ адміністраціям. У разі згоди до 10 грудня Рада Міністрів АРК передає його ВР АРК, обласні і міські державні адміністрації — відповідним Радам нар депут. Спочатку проекти відповідних місц бюджетів централізованого рівня розглядають постійні комісії. Якщо місцевий бюджет не буде прийнято до 30 грудня, то вступають в силу показники бюджету, який передано на затвердження.Щодо процедури бюдж план-я місцевих бюджетів базового рівня, а саме: районних, міських, районних в містах, то вона аналогічна процедурі бюджетного планування місцевих бюджетів централізованого рівня за винятком терміну подання проекту бюджету на розгляд і затвердження Радам народних депутатів. Для місцевих бюджетів базового рівня встановлений термін — 25 грудня.

20.Принципи викон. бюдж. Орг., що забезпеч. вик-ня бюдж.

Викон. бюджету—це 4 стадія бюдж. про­несу. Виконати бюджет озн. забезп. надходж. запланованих дох. до всіх ланок бюдж. с-ми та профінансувати заходи, затвердж. в бюдж. держави. До принципів організації виконання бюджету відносять: забезпеч. повного і своєч. надходж. доходів в цілому і за кожним джерелом окремо; фінансув. заходів у межах затвердж. у бюджеті сум і протягом бюдж. року; надання бюдж. коштів за умови виконання кожним п-вом, орг-цією, планових завдань і з ура­хув. освоєння раніше виділених коштів; фін-ня юр.осіб тільки з одного бюдж.; дотримання режиму економії у витрачанні трудових та при­родних ресурсів, матеріальних коштів; забезпеч. ефективного контролю за правильним викор. бюдж. коштів.

Загальне кер-во щодо викон. бюджету покладається на КабМін України. КабМін організує викон. бюджету держави через Мінфін України, міністерства, відомства, інші органи вико­н. влади, уряд АРК, місцеві виконавчі органи. Виконання дохідної частини Держбюдж. забезпеч. такі органи: ДПА здійсн. контроль за прав. і своєчас. розрах. з бюджетом всіх платників податків, зборів, платежів; Органи Держказнач. У. перевіряють прав-ть зарахув. доходів відповідно до кодів бюдж. класифікації та ведуть б/о доходів; Мінфін організовує викон. доходної частини бюджету і здійснює контроль за цим; Установи банк. системи зд. прийом, зберігання доходів та їх перерахування.

21.Орг., що забезпеч. викон. доходної част. бюдж. Механізм їх взаємодії.

Загальне керівництво щодо виконання бюджету покладається на КабМін. КабМін організує виконання бюджету держави через Мінфін України, міністерства, відомства, інші органи вико­навчої влади, уряд АРК, місцеві виконавчі органи. Виконання дохідної частини Держбюдж. забезпеч. такі органи: ДПА здійснює контроль за правильними і своєчас розрахунками з бюджетом всіх платників податків, зборів, платежів; Органи Держказнач перевіряють правильність зарахування доходів відповідно до кодів бюдж. класифікації та ведуть б/о доходів; Мінфін організовує викон. доходної частини бюджету і здійснює контроль за цим; Установи банк. системи зд. прийом, зберігання доходів та їх перерахування.

22. Розпис доходів та видатків

Підставою для виконання держ і місц бюджетів є розпис доходів і видатків. Розпис Держ бюджету складає Мінфін відповідно до показників затверд бюджету у місячний термін після його прийняття. Розписи бюджету АРК складає МінфінАРК; обласних і міських (міста Київ і Севастополь) бюджетів — фінансові управління обласних і міських державних адміністрацій; районних, сільських, селищних, міських — фінансові відділи відповідних виконавчих органів. Бюджетний розпис складають на рік із розбивкою на місяці. Забезпечення збалансування бюджету протягом року і кожного місяця досягається рівномірним розподілом видатків та встановленням відповідних термінів надходження доходів. Складання бюджетного розпису потребує певних навичок та високої відповідальності працівників фінансових органів. Чим краще складений розпис, тим чіткіше організовано виконання бюджету.

Розпис доходів і видатків складають відповідно до порядкових номерів надходжень та видатків бюджету. Порядкові номери і повні найменування доходів і видатків бюджету зазначені в бюджетній класифікації..

23.Бюдж.класифік.: сутність, структура, склад. част.

Бюдж.класиф. – систематизоване груп-ня дох. і вид. бюджету за однорід. ознаками. Структуру БК розробл. Кабмін і затверд. ВР. В розробці БК бере участь Мінфін У. Структура діючої БК запровадж. з 1.01.98 р. БК скл. із 4-х розділів: 1. Класиф. дох. бюдж.; 2.Класиф. видатків бюдж; 3.Клас-ція фін-ня бюдж. 4. Класиф. боргу.

24.Кл-ція та складові дох. бюдж.

Дох.бюдж. скл. із 3-х складових: сукупні дох.; поточні дох. і дох. від опер. з капіталом. Поточні дох. поділ. на 1)Подат. і неподат. надходження; 2)Офіційні трансферти; 3)Держ. цільові фонди.

Коди доходів складаються із 8 знаків. Подат. надходж. згруповані зал. від джерела одерж. податків:1)под. на дох., под. на приб., под. на збільш. ринкової вартості; 2)под. на влас-ть; 3)збори за викор. прир. ресурсів; 4)внутрішні под. на тов. та послуги; 5)под. на міжнар. торгівлю та зовн. операції; 6)Ін. податки. Неподат. надходж.: дох. від влас-ті та підпр. д-ті; адмін. збори та плат.; дох. від некомерц. та побічного продажу; надходж. від штрафів та фін. санкцій; ін. неподат. надходж.

Дох. від опер. з капіт. включ.: надходж. від продажу осн. капіталу; надходж. від продажу держ. запасів, товарів; дох. від продажу землі та немат. активів; под. на фін. опер. та опер. з капіт. Офіц. трансферти. БК передб. трансф. одержані:від органів держ. упр. ін.рівнів; із-за кордону; із недерж. джерел.

Держ. цільові фонди. В БК зазначені фонди, які утвор. на рівні держави: Фонд для здійсн. заходів щодо ліквідації наслідків Чорноб. катастр. та соц. захисту нас.; ПФ Укр.; збір на обов’язк. соц. страх. до Ф ССУ; Держ. Фонд сприяння зайнят. насел..; Фонд розв. паливно-енергет. комплексу; Фонд соц. захисту інвалідів; збір до Фонду охорони навкол. прир. середою.; відрахув. та збір на буд.-во, реконструкцію, ремонт і утрим. автомоб. доріг заг. користування; ін.фонди.

26.Бюдж. цільові фонди: джер. форм-ня та порядок використ. коштів.

В БК зазначені фонди, які утвор. на рівні держави: збір до Фонду для здійсн. заходів щодо ліквідації наслідків Чорноб. катастрофи та соц. захисту насел.; ПФ України; збір на обов’язкове соц. страх. до Ф ССУ; збір на обов’язкове соц. страх.на випадок безробіття; до Держ. Фонду сприяння зайнятості населення У.; надходж. до Фонду розвитку паливно-енергет. комплексу; платежі до Фонду соц. захисту інвалідів; збір за забрудн. навкол. прир. середовища до Фонду охорони навкол. прир. середовища; відрахув. та збір на буд.-во, реконструкцію, ремонт і утрим. автомоб. доріг заг. користування; ін.фонди

25.Бюдж. клас-ція видатків бюдж., хар-ка видат. бюдж.

Всі можливі дох. та вид. бюджетів відображ. та закріплено в бюдж. клас-ції, яка становить єдине систематиз. угрупув. дох., вид. та фін-ня бюдж.за ознаками екон. сутності, функ-ної д-ті, організаційного устрою та ін. Видатки бюдж. класифік. за різними підставами і груп. за: 1) функціон. ознаками; 2)екон. ознаками; 3)відомчими ознаками; 4)програмними ознаками. Функціональна класиф. вид. бюдж. дозволяє визн. пріоритети в д-ті держави й за доп. бюдж. фін-ня забезп. вик-ня державою всіх завдань і ф-цій та має такі рівні деталізації: - розділи, в яких визначено видатки бюджетів на здійсн. заг. ф-цій держави, АРК, чи місц. самовар-ня; - підрозділи та групи, в яких конкретизовано напрями витрач. бюдж. коштів. Така класиф. вкл. вид. на: загальнодерж. ф-ції, оборону, екон. д-ть, охорону навкол. середою., ЖКГ, освіту, соцзахист і соцзабезпечення. Екон. клас-ція (ЕК) уточнює викор. бюдж.коштів відповідно до їх предметних ознак ( з/п, оренда, кап. видатки). На осн. ЕК забезпечено єдиний підхід до розпорядників та одержувачів бюдж. коштів, вона дозволяє виділити захищенні статті видатків бюдж.. Вид. за цим типом класиф. групуються в блоки і складають поточні вид., не розподіл. вид., кредит-ня з вирахув. погашення. Відомча класифік. визначає розподіл бюдж. призначень за осн. розпорядниками бюдж. коштів. На її підставі Держказн. веде реєстр розпоряд-в бюдж. коштів. Програмну класиф. побуд. на розподілі бюдж. призначень за бюдж. прогамами

27..Позабюдж.цільові фонди: джерела формув. та порядок використ. коштів.

Один із інститутів в с-мі місц. фінансів – це позабюдж. фонди грош. ресурсів. Вони, акумулюються на окремих рах., викор. за цільовим признач. для фін-ня конкретних програм чи заходів. Утв. та функ-ня таких фондів зд. на основі закон-ва й положень про ці інститути, що затвердж. представницькими органами місц. влади.

Джерела формування місц. радами єдиного позабюдж. фонду: - додаткові дох. та заощ. кошти, одержані за рах. організованих місц. радами заходів із розв’язання екон. і соц. проблем; добровільні внески й пожертв-ня громадян, п-ств, ор-цій, установ; - доходи від місцевих позик та грошово-речових лотерей, аукціонів, а також від прибутків, одерж. від проведення суботників; - дох. від розпродажу майна ліквідованих п-ств місцевого госп-ва, що належать до комун. власності; - орендна плата за землю; - штрафи за забрудн. навкол. середовища; штрафи за адмінправопоруш., вчинені на їхній території; - доходи від продажу населенню квартир і будинків. Витрач. вони на розсуд відповідної ради і перебувають на спец. рах., що відкрив. в установах банків, і вилученню не підлягають. Місц. ради отримали право в межах єдиного позабюдж. фонду створювати цільові фонди. Кожна рада затверджує статут (положення) фонду, яким визнач. сфера його д-ті, мета і завд., структура та методи формування коштів. Складовою позабюдж. фондів органів місц. самовряд. є цільові фонди.

28. Між бюджетні трансферти: суть та признач

Трансфертні платежі — це передача доходів, які не потребують будь-яких прямих відповідних послуг економічного характеру.

Перерахування бюджтрансфертів здійснюється на основі платіжних доручень. Проходження документів здійснюється аналогічно проходженню документів при перерахуванні бюджетних коштів на видатки.

29. Види міжбюдж трансфертів, умови надання

В Україні серед економістів ведеться робота щодо чіткого розмежування видів бюджетних трансфертів. Аналіз застосування бюджетних трансфертів дає можливість дати наступні визначення:

Бюдж дотація — це гр допомога, яка надається вищестоящим бюджетом нижчестоящому при недостатній кількості у нього власних доходів для покриття запланованих видатків (для збалансування бюджету). Дотація не має цільового призначення.

Бюдж субсидія — це гр допомога, яка надається вищестоящим бюджетом нижчестоящ на певну ціль, тобто для фін-ня конкретної установи або заходу.

Бюдж субвенція (вид субсидії) — це гр допомога, яка надається вищест бюджетом нижчестоящому на певну ціль і на основі пайової участі у фінансуванні.

30. Бюд позика: суть, умови надання, погашення

У тих випадках, коли коштів оборотної касової готівки не досить для покриття розривів, бюджет може одержати позичку від вищестоящого бюджету.

Бюджетні позички може надати тільки вищестоящий бюджет нижчестоящому, безпосередньо пов'язаному з ним. Бюдж позички короткострокові — надаються терміном максимально на рік і мають бути погашені до 31 грудня, тобто до кінця бюджетного року. Бюджетні позички надають тільки в розмірах, які не перевищують фактичну потребу, тобто на суму утвореного касового розриву.

Право вирішувати питання про надання позички мають органи держ управління, які в свою чергу можуть передати його відповідним фін органам.

Надання позичок здійснюється на підставі відповідних рішень. Вищестоящий фін орган здійс контроль за вчасним погашенням заборгованості по позичці. Прострочену заборгованість списують з рахунка нижчест бюджету у встановленому порядку черговості здійснення (проведення) видатків.

31.Сутність подат.менедж., прич. вин-ня.

ПМ- це сукупність прийомів та методів орг-ції податкових відносин з метою забезпеч. формування дохідної частини бюджету та впливу податків на розвиток вир-ва і соц. сфери. Об'єктом ПМ є дохідна частина бю­джету. Суб'єктом ПМ виступають орга­ни упр. в сфері оподатк.

Органи управління можна об'єднати в три групи: органи законод. та викон. влади; органи оперативного упр-ня в подат. сфері; органи нефін. профілю, які виконують лише окремі функції, пов'яз. з податковою д-тю.

Можна виділити наступні складові ПМ:

законотворча д-ть; планування податків; подат. контроль. У процесі законотворчої д-ті визнач. принципи оподатк., встановл. види под. і обов'язк. платежів та їх елементи, розробл. порядок розрах. з бюджетом. Щоб забезпечити надходж. запланов. сум платежів де бюдж., необх. здійсн. контроль за правильністю нарахування та своєчас. сплати державі под. та обов'яз­к. платежів. Цей вид д-ті передб. ведення подат. обліку та здійсн. контролю за дотрим. подат. законодавства. Подат. облік включає облік платників под. та облік нарах. і фактично оплач. сум до бюдж. Контроль за дотрим. подат. законод. здійсн. шляхом проведення контрольних, докумен­тальних та тематичних перевірок.

32.Форм-ня та викор. грош. коштів бюдж.

У процесі виконання бюдж. фін-ня видатків неспівпадає в часі із зарахув. доходів. Касове викон. бюджету має бути побудов. так, щоб дох. Випере-джали у часі вид., тобто мало місце перевищ. поточних надходжень над поточ. видатками. Це перевищення й утво­рює грош. кошти бюдж.

Стійке фін. становище держави багато в чому зумовл. наявністю залишку коштів на рахунках бюдж., оскільки це дає змогу безперебійно здійсн. фін-ня передбачених видатків. І навпаки, відсутність такого залишку створює труднощі у фін забезпеченні потреб екон. розвитку. Розміри залишків коштів на рах. бюджету мають бути оптимальні. З одною боку, вони повинні забезп. стале фін. становище, а з ін. — не бути надзвич. завищені, оскільки це озн. вилуч коштів із обороту. По держ. і місц. бюдж. залишок коштів на рах. лімітується у вигляді встановлюваної щороку під час затверд. бюджету оборотної касової готівки. Оптим. розмірів залишку коштів на рах. бюдж. досягають шляхом встановл. відповідних строків мобілізації доходів і фін-ні видатків. Джерелами утв. коштів того чи ін. бюдж. є: Дох. даного бюджету; кошти, одержані від ін. бюджетів під час взаємних розрахунків;

Позички, одерж. від вищест. бюджету для покриття тимчас. касового розриву; суми, що надійшли від нижчест. бюдж. для погашення заборгов. за позичками; частина дох. у вигл. %-них відрах. від загальнодерж. под., зборів і обов'язк. платежів, одержана з Держбюдж.; дотації, субсидії і субвенції, які передають вищестоящі бюдж. нижчестоящим.

Кошти бюдж. спрямов. на: фін-ня видатків, передбач. даним бюджетом, шляхом перерах. й видачі коштів головним розпорядникам коштів; на погаш. заборгов. перед ін. бюджетами за взаємними розрах.; на видання позичок нижчестоящим бюдж.; на погаш. позичок, одерж. від вищестоящого бюджету; на видачу дотацій, субсидій, субвенцій.

33. Система касового виконання

Під касовим виконанням бюджету слід розуміти організацію і здійснення розрахунково-касових операцій щодо виконання бюджету відповідного рівня. Відомо три системи касового виконання бюджету: - банківська; - казначейська; - змішана.

При банківській системі рахунки для виконання бюджету відкриваються в установах банк системи. Казначейська система касового виконання бюджету передбачає відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету через спеціалізовану структуру — держ казначейство. Змішана система передбачає можливість відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету, як в установах банківської системи, так і в казначействі.

До 1993 року в Україні діяла банківська система касового виконання бюджету. З моменту утворення Державного казначейства України (1995 р.) почався поступовий перехід від банківської до казначейської системи касового виконання бюджету. З 1 квітня 1997 року почалося запровадження казначейської системи касового виконання видаткової частини Державного бюджету.

34.Законод. акти, які регламент. орг. бюдж. процесу

До них відносяться Бюджетний кодекс (БК) та Закон України “Про державний бюджет” на відповідний рік. БК визначаються засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюдж. процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. БК України регул. відносини, що виник. в процесі складання, розгляду, затвердж., викон. бюджетів та розгляду звітів про їх викон., а також контролю за викон. Держбюджету України та місц. бюджетів.

35. Порядок внесення доповнень і змін на згал держ рівні

Зміни до З. про Держбюджет У. можуть вноситися у випадках виникн. відхилення оцінки прогнозу надходжень до бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні ДержБюдж. на відповідний бюдж. період, а також зміни структури вид-в держбюдж. та в ін. випадках, передбачених бюдж. кодексом. Мінфін У. проводить щомісячну оцінку відповідності прогнозу надходжень показникам, встановл. Держбюдж.етом У. Зміни до Зак. „Про Держбюдж.” передають у формі проекту закону про внес. змін до закону про Держбюджет України.

37.Затвердж. Держ. та місц.бюдж.

У тижневий термін після ухвалення зак. про Держбюдж. У. в другому читанні Кабмін доводить Раді міністрів АРК, місц. держадмін-м та викон. органам відповідних рад положення та показники між бюдж. відносин (обсяги між бюдж. трансфертів для відповідних бюдж. і текстові статті, що визнач. особливості між бюдж. відносин на наступний бюдж. період), які були проголосовані ВРУ при прийнятті проекту закону про держбюджет У. в другому читанні. Місц. держадмін. та викон. органи відповідних рад готують проекти рішень про відповідні місц. бюджети. Бюджет АРК, обл. та рай. бюджети, міські бюджети на наст. бюдж. період затвердж. рішенням ВР АРК, відповідної обл., рай., міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублік. закону про Держбюджет У. Міські (міст районного значення)бюджети, районні у містах, селищні та сільські бюджети на наст. бюдж. період затвердж. відповідно рішеннями міської, рай. в місті, селищної або сільськ. ради не пізніше ніж у 2-х тижневий термін після затвердж. рай. чи міського бюдж.

38. Орг., що забезпеч.виконання Держбюдж

Кабмін У. забезп. викон. Держбюджету У. Мінфін здійсн. заг. орг-цію та упр. виконанням держбюдж. У., координує д-ть учасників бюдж. процесу з питань викон. бюджету. В У. застос. казначейська форма обслуговування Держбюдж У., яка передб. здійсн. Держказнач. У.: 1) операцій з коштами держбюдж.; 2)розрахунково-касового обслугов. розпорядників бюдж. коштів; 3)контролю бюдж. повноважень при зарахув. надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів; 4) б/о та складання звітності про виконання держбюджету.

39. Органи, що забезп викон місц бюд

Облік виконання бюджету у фінансових органах покладений на відповідні служби залежно від рівня фіно органу. Облік виконання місц бюджетів ведуть головні бухгалтерії у складі обласних, міських (міста Київ і Севастополь) фінансових управлінь державних адміністрацій, а також бухгалтерії районних, міських і районних у містах фінансових відділів. Фінансові органи належать до бюджетних установ. Крім обліку виконання бюджету вони здійснюють облік виконання своїх кошторисів видатків. Облік виконання бюджету і облік використання кошторису у фінансових органах чітко розмежовані.