6. Меніск. Тиск, який створює викривлена поверхня рідини.

Викривлення поверхні рідини біля країв посудини легко встановити на досліді. Особливо чітко це видно у вузьких трубках, де викрив-

люяться вся вільна поверхня рідини. У трубці з круглим перерізом ця поверхня є частиною поверхні сфери, її називають меніском (від грецьк. «меніск ос» — місячний серп). У змочуючої рідини утворюється угнутий меніск , а в незмочуючої — опуклий 10.8,6).

Оскільки площа поверхні меніска більша, ніж площа внутрішнього перерізу трубки, то, внаслідок дії молекулярних сил, викривлена поверхня рідини прагне випрямитись і цим створює додатковий тиск р_л,

який при змочуванні (угнутий меніск) напрямлений від рідини, а при незмочуванні (опуклий меніск) — всередину рідини. Величину цього тиску визначив французький учений П. Лаплас тому його часто називають лапласів-тиск Для сферичної форми вільної поверхні рідини з радіусом К цей тиск визначається із формул

8. Капілярність. Капілярні явища в побуті, природі і техніці.

Якщо у воду опустити вузьку скляну трубку , то вода втягується в трубку і її рівень розміститься на висоті Н над рівнем води поза трубкою. Це пояснюється тим, що лапласівський тиск р_л у трубці напрямлений угору. Він і втягує воду вгору доти, поки не буде зрівноважений гідростатичним тиском р_г стовпа води в трубці висотою Н