13. Проаналізуйте внутрішню та зовнішню політику Данила Галицького.

В 1219 р. він визволив від поляків Беререстейщину і Забужжя, а 1225р. – Луцьк і Пересопницю. У 1238 р. Д. Галицький утвердився в Галичі остаточно.

У 1239 р. Данило знову приєднав до своїх володінь Київські землі. Данило Галицьк. створив озброєне піхотне вій-ко , підтримував міста у їхній боротьбі з власниками-феодалами. Він укріплював старі міста, засновував нові: Холм, Львів.Такаж відвоював Люблінську землю у Польщі. Заснував Галицьку митрополію, сприяв розвитку культури.Однак коли у 1241р. напали монголо-татари, Данило змушений був визнати залеж­ність від Золотої Орди і платити їй данину. Це дозволило йому захистити князівство від монголо-татарських набігів, відновлю­вати економіку. З метою протистояння монголо-татрам князь уклав союз з Угорщиною, польщею, Литвою, Тевтонським Орденом та Папою Римським(: папа обіцяв допомогу Данилу організацією хрестового походу проти монголо-татар, а Данило обіцяв церковну унію з Римом.).Він прийняв корону від Папи, ставши першим українським королем.У1254 р. здійснив похід проти хана Куремси, в якому здобув перемогу; проте за 5 років хан Бурундай змусив його визнати зверхність Золотої Орди. Таким чином, анти монгольська політика зазнала краху. Це справило гнітюче враження на Данила і прискорило його смерть у 1264 р.

Отже, підводячи підсумок, можна сказати, що Да­нило Галицький є одним із наивидатніших руських князів. У надзвичайно складних умовах він зміг перетворити князівство у високорозвинену державу, яку поважали в Європі. Він відновив єдність Гал-Вол князівства, був видатним полководцем, дипломатом, державним діячем. Він показав можливість успішної боротьби проти монголо-татар. Але головної своєї мети Данило не досяг - не зміг добитися визволення держави від монголо-татар і забезпечити незалежність своєї держави.

14.Охарактеризуйте геополітичні зміни в Україні у в другій половині 18 століття.

У другій пол. XVIII ст. Річ Посполита переживала період глибокої економічної і політичної кризи, викликаної анархією в державному управлінні, міжусобними війнами. Цим скористалися сусідні держави - Австрія, Росія та Прусія, які розділили між собою землі Речі Посполитої, внаслідок чого польсько-литовська держава припинила своє існування.На долі українських земель поділи Речі Посполитої позначилися таким чином:за першим поділом 1772 р. до Австрії відійшла Галичина;за другим поділом 1793 р. до Росії відійшло Правобережжя (Київщина, Волинь, Поділля);за третім поділом 1795 р. до Росії відійшла Волинь (Берестейщина).До Австрійської імперії була приєднана в 1775 р. Буковина, яка перебувала до цього часу в складі Османської імперії. Під безпосереднім контролем Габсбургів перебувало і Угорське королівство разом з українським Закарпаттям. З 1867 р. Таким чином, на кінець XVIII ст. українські землі опинилися в складі двох великих імперій - Російської та Австрійської.Також зміни відбулись в результаті перемоги Росії в російсько-турецьких війнах, у 1783 р. Кримське ханство було ліквідоване і всі його території ввійшли до складу Російської імперії. Почалася активна колонізація південних земель України, які отримали назву Новоросії. Виникли нові міста - Олександрівськ (Запоріжжя, 1770), Херсон (1778), Севастополь (1783), Катеринослав (1787), Миколаїв (1789), Одеса (1794).