- •1.2. Поняття про будівлі і споруди.
- •1.3. Вимоги до будівель
- •1.4. Класифікація будівель. Поняття про клас будівлі
- •2.2. Об'ємно-планувальні параметри будівель
- •2.3. Єдинамодульна система в будівництві
- •2.4. Прив 'язка конструктивних елементів до координаційнихосей
- •3.1. Конструктивні елементи будівель
- •3.2. Техніко-економічна оцінка конструктивних вирішень
- •3.3. Конструктивні типи і конструктивні схеми громадських будівель.
- •3.4. Забезпечення просторової жорсткості будівель
- •4.1. Природні і штучні основи
- •4.2. Характеристика грунтів
- •4.3. Способи штучного закріплення грунтів.
- •4.4. Фундаменти, вимоги до них, класифікація
- •4.6. Стовп часті і суцільні фундаменти
- •4.7. Пальові фундаменти
- •4.10. Гідроізоляція фундаментів
- •5.1. Класифікація стін і вимоги до них
- •5.2. Відомості про кладку із цегли та інших дрібноштучних елементів.
- •5.3. Цегляні стіни.
- •5.4. Стіни із дрібних блоків і природного каменю
- •5.5. Техніко-економічна оцінка стін
- •5.6. Монолітні конструкції стін
- •5.7. Стіни з великих блоків
- •5.8. Архітектурно-конструктивні елементи стін
- •5.9. Деформаційні шви
- •5.10. Балкони, лоджії, еркери
- •5.11. Оздоблення кам 'яних стін
- •5.12. Окремі опори. Прогони
- •Розділ 6. Перекриття і підлога
- •6.1. Перекриття, вимоги до них. Класифікація
- •6.2. Балкові перекриття
- •6.3. Перекриття із збірних залізобетонних панелей
- •6.4. Монолітні залізобетонні перекриття
- •6.5. Надпідвальні, горищні перекриття. Перекриття в санітарних вузлах
- •6.8. Конструкція дощатої і паркетної підлоги
- •6.9. Підлоги із лінолеуму та інших синтетичних матеріалів
- •6.10. Цементні імозаїчні підлоги. Підлоги із керамічної плитки
- •7.2. Перегородки з дрібнорозмірних елементів
- •7.3. Великопанельні перегородки
- •7.4. Індустріальні каркасні і дерев 'яні перегородки
- •7.5. Установлення перегородок, спряження їх зі стінами і стелею
- •7.6. Техніко-економічна оцінка перегородок
- •8.1. Вікна, вимоги до них. Класифікація
- •8.2. Елементи віконного заповнення.
- •8.4. Огородження із склоблоків і склопрофіліту
- •5.5. Віконні прилади. Вітрини і вітражі
- •8.6. Двері і їх конструктивне вирішення.
- •9.1. Види покриттів і вимоги до них
- •9.2. Похилі дахи, їх форми і основні елементи
- •9.3. Конструктивні елементи приставних кроков.
- •9.4. Конструкції для перекриття залів. Підвісні стелі
- •9.5. Покрівлі їх види і деталі
- •9.6. Водовідведення з похилих дахів. Слухові вікна. Огорожа на дахах
- •9.7. Покриття суміщеної та роздільної конструкції
- •9.8. Експлуатаційні дахи. Водовідведення з плоских дахів. Вихід на дах
- •9.9. Техніко-економічні показники дахів
- •10.1. Сходи, вимоги до них, класифікація
- •10.2. Визначення розмірів сходів і сходової клітки
- •10.3. Конструктивні вирішення сходів
- •10.4. Зовнішні входи і сходи. Ліфти та інші засоби сполучення між поверхами
- •11.1. Конструктивні типи великопанельних будівель. Розрізка стін. Конструкція стінових панелей
- •11.2. Конструктивні схеми безкаркасних великопанельних будівель
- •11.3. Стики стінових панелей
- •11. 4. Підземна і надземна частини великопанельних будівель
- •11.5. Каркасно-панельні будівлі. Елементи збірного залізобетонного каркасу. Вузли спряження.
- •11.6. Стіни каркасно-панельних будівель. Просторова жорсткість
- •11.7. Конструктивні вирішення будівель підвищеноїповерховості
- •11.8. Техніко-економічна оцінка великопанельних будівель.
- •12.1. Об'ємно-блочне будівництво. Класифікація об 'ємних блоків
- •12.2. Конструктивні системи об 'ємно-блочних будівель
- •12.3. Конструктивні вирішення об'ємних блоків
- •13.2. Панельні дерев 'яні будівлі
- •14.1. Печі і плити. Димові і вентиляційні канали
- •14.2. Сміттєпроводи. Санітарно-технічні кабіни
- •14.3. Пасажирські і вантажні ліфти
5.4. Стіни із дрібних блоків і природного каменю
Стіни із керамічних (силікатних) порожнистих блоків (каменів) кладуть по ланцюговій системі перев'язки. Найбільшого поширення набули керамічні камені розмірами . 250х120х138мм марок 300; 250; 200; 150; 125; і І0 75 з 7 або 18 вертикальними порожнинами. Більшу частину порожнин каменю розташовують вздовж стіни, що покращує теплоізоляційні якості огородження і зменшує товщину стін. Зовнішні шви стін виконують під розшивку (рис. 5.10, а, б).
Стіни із дрібних чарункових блоків розміром 588x300x288мм кладуть по ланцюговій системі. При цьому використовують тричетвертні і половинчасті блоки. Стіни із цих блоків, порівняно із цегляними, мають меншу теплопровідність і затрати праці. Проте, вони мають меншу міцність і підвищене вологопоглинання, що вимагає оштукатурювання або облицювання стін (рис. 5.10, в).
Стіни із бетонних каменів розміром 390x190x188мм марок 250; 200; 150; 100; 75; 50; 35; 25 з ненаскрізними вертикальними порожнинами (рис. 5.10, г). Для поперечної перев'язки кладки застосовують поздовжні половинки.
Стіни із природного каменю пористої структури застосовують для кладки стін будівель, що опалюються. Різані камені розміром 390x190x188мм кладуть по ланцюговій системі перев'язки. Таким каменем є вапняк-черепаш-ник, інкерманський вапняк. Стіни із щільних порід каменів не штукатуряться (рис. 5.10, ж). Із місцевих матеріалів для кладки стін використовують камені із саману, у сполученні з глиняною цеглою, (рис. 5.11).
Саман — сирцевий матеріал, що складається з глини та органічного волокнистого матеріалу (солом'яної січки).
Якщо в глину додають гній, то такий матеріал називають лампачем. Для підвищення водостійкості грунтоблоків до складу їх вводять
добавки вапна, смоли або бітуму. Такі блоки називають теролітовими. Стіни з грунтоблоків після спорудження дають значне осідання (до 5%). Камені із саману мають розміри 440x220x110; 330x160x120; 250x120x65; 400x200x100 мм і інш. При кладці із саману товщина зовнішніх стін допускається не менша 500 мм, внутрішніх — 330 мм. Кладку ведуть на глиняному розчині у відношенні 1:1... 1:2 (глина, пісок), залежно від жирності глини. Залишають осадові зазори над віконними і дверними коробками.
Горизонтальні шви виконують завтовшки не більше 10 мм. Кладку ведуть по всьому периметру будівлі, щоб запобігти виникненню осадових тріщин.
Після кладки стіни затирають глиняним розчином, а після завершення деформацій (через 2-3 роки) наносять штукатурку із глиняного розчину з введенням солом'яної січки. При кладці саману використовують ланцюгову систему перев'язки швів.
5.5. Техніко-економічна оцінка стін
Стіни громадських будівель оцінюють за показниками вартості, затратами праці, масою і витратами матеріалів, віднесеними до 1 м2.
Для зовнішніх стін опалюваних будівель найважливішим показником є їхні теплозахисні властивості. При однакових показниках опору теплопередачі, найважчими, найбільш трудомісткими й найдорожчими є стіни із звичайної суцільної цегли. Стіни з порожнистої цегли, керамічних і легкобетонних каменів, і полегшені конструкції стін за однакових умов менш трудомісткі і економічніші.
Однак, при техніко-економічному аналізі треба враховувати не тільки одночасні затрати, а увесь комплекс усіх діючих факторів, пов'язаних з експлуатацією будівлі, транспортними та іншими витратами. Так, стіни із лицьових керамічних порожнистих каменів світлих тонів дорожчі за стіни із звичайної цегли. Але вони на 30% легші від стін із звичайної цегли, мають менші затрати праці, що веде до зменшення розмірів фундаментів і об'єму земляних робіт.
Тому в цьому разі збільшення вартості самої стіни не являється вирішальним. Порівнюючи показники цих двох стін, треба враховувати всі ці фактори і те, що фасади стін із звичайної цегли (особливо, коли вони оштукатурені) вимагають значних затрат на утримання і ремонт під час експлуатації. Фасад із лицьових керамічних порожнистих каменів більш стійкий проти атмосферних впливів, і утримання його легше і дешевше.
В таблиці 5.1 приведені техніко-економічні показники зовнішніх стін, які мають приблизно однакові теплозахисні властивості.