Розділ: кримінальне право

План:

1. Поняття кримінального права. Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину.

2. Склад злочину.

3. Співучасть у злочині.

4. Повторність. Сукупність та рецидив злочинів.

5. Обставини, що виключають злочинність діяння. Звільнення від кримінальної відповідальності.

6. Покарання: поняття і види.

7. Призначення покарання.

8. Звільнення від відбуття покарання. Судимість.

9. Примусові заходи медичного характеру.

10. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

1. Поняття кримінального права. Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину.

Кримінальне право – це галузь права, яка визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинними і яке покарання належить застосувати до осіб, винних у їх вчиненні.

Кримінальне право регулює групу специфічних відносин, а саме: відносини, що виникають між державою, з одного боку, і особою, яка порушила кримінальний закон і вчинила злочин, з другого боку. Кримінальне право, як система юридичних норм поділяється на Загальну і Особливу частини. В нормах Загальної частини сформульовано загальні положення кримінального законодавства, визначено підстави кримінальної відповідальності, дано поняття злочину, умислу і необережності, неосудності, співучасті, стадій вчинення злочину, принципи, порядок застосування і види покарання, обставини які пом’якшують або обтяжують відповідальність, тощо. Особлива частина кримінального права охоплює норми, що передбачають конкретні злочини і встановлюють міри покарання за їх вчинення. Кримінальне право тісно пов’язане з кримінально-процесуальним правом, яке регулює порядок попереднього розслідування і судовий розгляд кримінальних справ.

1 вересня 2001 року набрав чинності новий Кримінальний кодекс України, який має своїм завданням правове забезпечення охорони і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. Підставою кримінальної відповідальності є вчинення злочину.

Злочином є передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого Кримінальним кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній або юридичній особі, суспільству або державі. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу (ст. 2 КК)

Злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом’якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, який частково пом’якшує відповідальність, а частково посилює її, має зворотну дію в часі лише у тій частині яка пом’якшує відповідальність.

Особи, які вчинили злочин на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України. Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які за законами України і міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не є підсудні у кримінальних справах судам України, в разі вчинення ними злочину на території України вирішується дипломатичним шляхом.

Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочин за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Іноземці та особи без громадянства, що не проживають постійно на території Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні кримінальній відповідальності за КК України у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України. Вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за злочин, вчинений за межами України, та знову вчинили злочин на території України.

Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають на території України, які вчинили злочин поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду.

Іноземці, які вчинили злочини на території України і засуджені за них на підставі КК України , можуть бути передані для відбування покарання за вчинений злочин тій державі, громадянами якої вони є, якщо така передача передбачена міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини поза межами України і перебувають на її території, можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності і віддання до суду або передані для відбування покарання, якщо така видача або передача передбачені міжнародними договорами України.

Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі( ст. 11 КК).

• Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше м’яке покарання;

• Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років;

• Тяжким є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 10 років;

• Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічного позбавлення волі.