Кримінальне право.

1. Кримінальне право - це система правових норм, що визначають, які діяння є злочинами і які міри покарання належить застосувати до осіб, що їх скоїли.

Основним джерелом кримінального права є Кримінальний кодекс України (5.04.2001 р.), який включає загальну частину (15 розділів, 108 статей) й особливу частину (20 розділів – 340 статей).

Загальна частина містить норми, які визначають:

- принципи кримінального права, його завдання, межі чинності у

просторі, часі та за колом осіб;

- поняття злочину; класифікація злочинів;

- поняття, підстави кримінальної відповідальності;

- поняття, мету і види кримінального покарання тощо

Принцип дії кримінального закону в просторі називають територіальним. Це означає, що, як правило, за скоєний злочин особа підлягає відповідальності за законом місця його скоєння (тобто за законом тієї держави, на території якої цей злочин скоєно).

Злочин вважається скоєним на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України або, коли хоча б один з його учасників діяв на її території.

Щодо чинності кримінального закону у часі, то злочинність і караність діяння визначається законом, який діяв на час вчинення цього діяння. Закон, що скасовує злочинність діяння або пом'якшує відповідальність, має зворотну дію у часі , тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набуття таким законом чинності.

Закон, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність зворотної дії немає.

За злочини, скоєні на території України відповідальності підлягають як ЇЇ громадяни так і іноземці, особи без громадянства, за винятком осіб, що користувалися правом екстериторіальності (дипломатичний імунітет).

Громадяни України, громадяни без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочин за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за ККУ, якщо ін.. не передбачено міжнародними договорами.

Особлива частина Кримінального кодексу України містить норми, що визначають, які діяння держава визнає злочином та які покарання слід застосовувати до осіб, що їх скоїли. Кожен розділ особливої частини присвячений конкретному виду злочину.

2. Поняття, ознаки злочину, класифікація злочину

Злочин - суспільно-небезпечне, винне діяння (дія, бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, його політичну та економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян а також на правопорядок.

Ознаки злочину:

1) Суспільна небезпечність (головна ознака, за якою злочин

відрізняється від ін. правопорушень) – дії чи бездіяльність, що завдає шкоди

або створює загрозу спричинення шкоди суспільним відносинам.

2) Кримінальна протиправність - діяння, яке прямо передбачене кримінальним законом і за це встановлюється кримінальна відповідальність.

3) Винність — бажання злочинця вчинити злочин ( у формі умислу або необережності).

А) прямий умисел - якщо особа усвідомлювала суспільно

небезпечний характер діяння, передбачала його небезпечні наслідки, бажала їх настання.

Непрямий умисел – якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і, хоч не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Б) необережність (злочинна самовпевненість, злочинна недбалість ).

Злочинна самовпевненість – якщо особа передбачала можливість настання суспільно-небезпсчних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення.

Злочинна недбалість - коли особа не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити..

4) Караність - за вчинення злочину передбачається кримінальне покарання.

Для того, щоб діяння було визнане злочином, потрібна наявність всіх ознак. Якщо відсутня хоча б одна із ознак , то немає складу злочину, а значить і злочину.

Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого ККУ, але через малозначність не становить суспільної небезпеки (ч.2 ст.11 ККУ)

Склад злочину – сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, які визначають певне суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин.

Елементи складу злочину:

а) Об'єкт злочину –це суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом: конституційний устрій України, власність, громадський порядок, довкілля, права і свободи людини і громадянина тощо.

б) Об'єктивна сторона злочину - зовнішній прояв злочинного діяння, яке може набувати форми як дії так і бездіяльності. Сюди належать умови місця, часу і обстановки споєння злочину, знаряддя і засоби злочину, суспільно небезпечні наслідки, причинний зв'язок між діянням та його наслідками..

в) Суб'єкт злочину - фізично осудна особа, що досягла на момент споєння злочину визначеного законом віку, з якого настає кримінальна відповідальність (з 16 років, а за умисні злочини підвищеної суспільної небезпечності - з 14 років.

г) Суб'єктивна сторона злочину - характеризує психічне ставлення особи, що скоїла злочин, до свого діяння та його суспільно небезпечних наслідків, тобто визначається злочинцем лише особа, яка є винною (вина, мотив, мета, емоції)