6. Поняття і підстави кримінальної відповідальності.

Кримінальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що встановлюється державою в кримінальному законі, накладається судом на осіб, які винні у вчиненні злочину.

Підстава - умови за наявності яких можливе притягнення до кримінальної відповідальності. Є фактична підстава - наявність у діянні складу злочину І процесуальна підстава - обвинувальний вирок суду.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не можу бути притягнутий до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.

Реалізація кримінальної відповідальності:

• порушення кримінальної справи,

• - залучення особи до кримінальної відповідальності як обвинуваченого,

• Винесення обвинувального вироку.

Необхідно пам'ятати про наявність обставин, які виключають суспільну небезпеку (злочинність діяння):

- необхідна оборона – дії, вчинені з метою захисту прав та інтересів

особи, яка захищається, чи іншої особи, а також суспільних інтересів та

інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом

заподіяння тому, що посягає шкоди , необхідної і достатньої в даній

обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо

при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони;

- уявна оборона – дії, пов‘язані з заподіянням шкоди за таких обставин,

коли реального суспільно небезпечного діяння не було і особа,

неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала

наявність такого посягання.;

- затримання особи, що вчинила злочин - не визначаються злочинними

дії потерпілого та інших осіб,безпосередньо після скоєння посягання,

скеровані на затримання особи, яка здійснила злочин, та доставка її

відповідним органам влади.

- крайня необхідність – усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує

особі, суспільним інтересам або інтересам держави, якщо цю небезпеку

у даних обставинах не можна було усунути іншими засобами і при цьому

не було допущено перевищення меж крайньої необхідності;

- фізичний або психічний примус – не є злочином дія або бездіяльність

особи, яка заподіяла шкоду правоохоронним інтересам, вчинена

під безпосереднім впливом фізичного примусу або психічного примусу,

внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками

- виконання наказу – дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду

правоохоронним інтересам, якщо вона була вчинена з метою виконання

законного наказу;

- діяння пов'язане з ризиком;

- виконання спецзавдання із запобігання чи розкриття злочинної

організованої групи.

Звільнення від кримінальної відповідальності

Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності:

1. у випадках, передбачених ККУ,

2. на підставі закону про амністію

3. на підставі акту помилування.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених ККУ, здійснюється виключно судом. Такими випадками є:

• звільнення від кримінальної відповідальності у зв‘язку з дійовим каяттям (особа, яка вчинила вперше злочин невеликої тяжкості звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона щиро покаялася, сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала збитки, усунула заподіяну шкоду).

• Звільнення від кримінальної відповідальності у зв‘язку з передачею особи на поруки (особа вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, щиро покаялася, колектив підприємства, установи взяв її на поруки, якщо на протязі року виправдає довіру колективу та не буде порушувати громадський порядок).

• Звільнення від кримінальної відповідальності у зв‘язку з примиренням винного з потерпілим – (особа вчинила злочин невеликої тяжкості, примирилася з потерпілим, відшкодувала збитки або усунула шкоду).

• Звільнення від кримінальної відповідальності у зв‘язку із зміною обстановки – (особа вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною).

• Звільнення від кримінальної відповідальності у зв‘язку із закінченням строку давності. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1. 2 роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2. 3 роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

3. 5 років – у разі вчинення злочину середньої тяжкості,

4. 10 років – у разі вчинення тяжкого злочину,

5. 15 років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру, безпеки людства. (ст.437 -489).

Крім зазначених видів звільнення від кримінальної відповідальності суд може застосувати:

• звільнення від відбування покарання з випробуванням (іспитовий строк від 1 до 3 років) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 7 років;

• умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;

• звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей до 3 років;

• звільнення від покарання за хворобою.

Суд також може замінити невідбуту частину покарання більш м‘яким покаранням на підставі Закону України «Про амністію» (05.07.2001) або акта помилування.

Амністія (ст.86)–повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання осіб певної категорії, що скоїли злочин.

Помилування - здійснює Президент стосовно визначеної особи. В результаті може бути заміна довічного ув'язнення до ув'язнення на певний строк; повне або часткове звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання; заміна покарання або його не відбутої частини більш м’яким покаранням.