39. Потенціал розвитку системи освіти України.

Система освіти України складається із закладів

освіти, наукових, науково-методичних і методи-

чних установ, науково-виробничих підприємств,

державних і місцевих органів управління освіт-

ою та самоврядування в галузі освіти. Структура

освіти включає: дошкільну освіту; загальну

середню освіту; позашкільну освіту; професійно-

технічну освіту; вищу освіту; післядипломну

освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.

Загальна середня освіта забезпечує всебічний

розвиток дитини як особистості, її нахилів,

здібностей. Повна загальна освіта в Україні є

обов’язковою і надається у різних типах закладів

освіти. Основним з-поміж них є середня загаль-

ноосвітня школа трьох ступенів: І – початкова

школа ( 1-4 класи), що забезпечує початкову

загальну освіту, ІІ – основна школа ( 5-9 класи),

що забезпечує базову загальну середню освіту,

ІІІ – старша школа ( 10-11 класи), що забезпе-

чує повну загальну середню освіту. Професійно-

технічна освіта зорієнтована на здобуття профе-

сії, перепідготовку, підвищення професійної

кваліфікації. Вища освіта забезпечує фундамен-

тальну наукову, професійну та практичну

підготовку.

40. Потенціал розвитку системи охорони

здоров’я України.

Система охорони здоров’я – це сукупність всіх

організацій, інститутів і ресурсів, головною

метою яких є поліпшення здоров’я. Для функ-

ціонування цієї системи необхідні кадрові ресу-

рси, фінансові кошти, інформація, устаткуван-

ня й матеріали, транспорт, комунікації, а також

загальне керування й керівництво.Головною

метою є поліпшення здоров’я.

Провідними напрямками перетворень у системі

охорони здоров'я України визначені:

1.Підвищення ефективності функціонування

системи охорони здоров'я.2.Підвищення якості

медичного обслуговування.3.Підвищення

доступності ліків.4.Запровадження соціального

медичного страхування.5.Запровадження про-

фесійного менеджменту.6.Моніторинг та

аналіз здоров'я, доступності та ефективності

медичної допомоги.

41. ВВП на душу населення, розрахований

за значенням паритету купівельної спро-

можності

ВВП на душу населення визначає рівень еконо-

мічного розвитку країн. Цей показник не можна

вважати точною характеристикою, тому що

чимале значення має галузева структура вироб-

ництва, якість товарів, що випускаються, ефек-

тивність витрати матеріалів і енергії на одини-

цю продукції.Цей показник вимірюється в

єдиній валюті - міжнародному доларі США.

ВВП – це сукупна вартість продукції сфери

матеріального виробництва і послуг незалежно

від національної належності підприємств,

розташованих на території даної країни. Пари-

тет купівельної спроможності (ПКС) є своє-

рідним просторовим «дефлятором», аналогом

динамічних індексів цін. Якщо динамічні

індекси цін вимірюють зміну купівельної

спроможності валюти однієї країни в часі,

то ПКС вимірює розходження «в просторі» –

в купівельній спроможності валют різних

країн. Причому, що дуже важливо, користу-

ючись показником ПКС, можна протягом

базисного року порівнювати країни, різні за

масштабами національних економік.