Назвіть та поясніть функції політичної еліти.

Функці:

- політичної ціле покладання – полягає у розробці стратегії і тактики розвитку суспільства визначенні політичної програми дій.

- інтегративна полягає у забезпеченні цілісності і єдності стійкості його політ та економ сист, уникнення соціальнополітичних конфліктів , знаходж оптима варіан.

- регулятивна - еліта виконує основний обсяг роботи щодо прийняття політичних рішень, спрямованих на регулювання суспільних відносин, розв'язання назрілих суспільних проблем і завдань, здійснює розподіл і перерозподіл матеріальних, фінансових, людських та інших ресурсів

- мобілізаційна або організаторська – поляг в необхідно мобіліза мас для виконання прийнят рішень і постав завда

- функція виражена і представництва політичній системі національних інтересів

- комунікативна – еліта виступає тією ланкою, яка не тільки забезпечує горизонтальні зв’язки в суспільстві, а й здійснює вертикальну комунікацію між владою і масою.

Назвіть та поясніть сучасні концепції еліт.

Знання про політичну еліту істотно поглиблює ознайомлення з її різноманітними концепціями, так чи інакше пов’язаними з двома зазначеними підходами. Концепція еліти належить до так званої макіавелістичної школи в розумінні політичних еліт „основні теоретичні положення” якої полягають у такому. Особливу групу становлять засновані на ціннісному підході концепції демократичного елітизму або елітарної демократії.

Назвіть особливості сучасної політичної культури в Україні.

1) Нерозвиненість громадянських позицій; 2) Низька компетентність в управлінні справами суспільства; 3) Заідеологізованість мислення, непримиримість до нетрадиційних поглядів; 4) Підданські відносини до будь-якого центру реальної влади.

Назвіть особливості громадянської політичної культури.

1. Вона відображає систему громадянських відносин, складність тільки в громадському житті суспільства. 2. Вона фіксує відмінність громадського суспільства і політичної системи. 3. Вона виконує функцію середньої ланки між загально людськими цінностями, та політичною свідомістю та поведінкою окремих людей. 4. Основні принципи громадянської політичної культури: толерантність, плюралізм, компромізм, консенсус. 5. В залежності від основних механізмів соціального регулювання якими виступають ринок та держава розрізняють: ринкову культуру і ететистську.

Назвіть найоптимальніші варіанти поєднання основних форм державного правління (президентської і парламентської) та основних типів виборчих систем (мажоритарної і пропорційної).

Буває парламентарно-президентська – при цієї формі державного правління більшу владу має парламент. Президентсько-парламентська – більшу владу має президент.

Змішана виборча система є комбінацією мажоритарної і пропорційної виборчих систем. Вона має різні модифікації. Найпоширенішиї варіант це коли частина депутатів вибирається за пропорціїним, а інша за мажоритарним принципом до нижньої палати парламенту. Тут виборець має 2 голоса: 1 за кандидата іншиї за 1 із списків. Іншиї варіант це коли нижня палата вибирається за пропорційним, а верхня за мажоритарним принципами.

Назвіть та поясніть концепції політичної культури.

Політична культура - це сукупність стійких форм політичної свідомості її поведінки, а також характеру і способів функціонування політичних інститутів у межах певної політичної системи. Концептуальне осмислення політичної культури, як складової політичного життя та об’єкта вивчення політології було здійснено лише в 50-60 роках ХХ ст. Інтерес до політичної культури був зумовлений передусім усвідомлення західними дослідниками необхідності зясування впливу глибинних, емоційних і соціально-психологічних чинників на стабільність політичних систем. Значний внесок у становлення і розвиток теорії політичної культури зробили американські політологи Г. Алмонд, С. Верба.

Назвіть переваги і недоліки з точки зору демократичності мажоритарної і пропорційної виборчих систем.

Переваги мажоритарної системи виборів: за сталою двопартійною системою забезпечує стабільність уряду. Недолік мажоритарної системи: не забезпечує у відповідності між кількістю поданих голосів і кількості отриманих мандатів. Переваги пропорційної системи виборів: забезпечує представництво в парламенті різних політичних сил пропорційно до їх реального впливу. Недоліки: за відсутності „бар’єра” призводить до надмірного розпорошення мандатів.

Назвіть особливості та проблеми формування громадянського суспільства в Україні

В Україні сьогодні відбувається поступовий процес становлення громадянського суспільства, який ще дуже далекий від завершення. В Україні сформовані органи влади різного рівня, але громадянське суспільство характеризує не лише наявність „владної піраміди” але й ефективність її функціонування, чого на практиці в нашій державі не спостерігається. На сьогодні політичні партії не достатньо сприяють належному встановленню каналів зв’язку між державою і громадянами. Для встановлення громадянського суспільства в Україні необхідною є реструктуризація Українського суспільства.

Назвіть ознаки та інститути громадянського суспільства.

Суттєвою ознакою громадянського суспільства є плюралізм, та різноманіття інтересів і пріоритетів, які виражають інтереси найрізноманітніших верств населення. Інститутами громадянського суспільства є виробничі спілки, добровільні громадські організації та обєднання, у т. ч. політичні партії

Назвіть сутнісні ознаки конфедерації

Конфедерація (лат. confederatio — спілка, об'єднання) — союз су­веренних держав, які зберігають незалежність і об'єднані для до­сягнення певних спільних цілей (переважно зовнішньополітичних, воєнних), для координації своїх дій.

За конфедерації існує центральний керівний орган, якому надані точно визначені повноваження. Його рі­шення приймаються і здійснюються тільки за згодою всіх держав, що входять до складу конфедерації. При цьому, звичайно, не існує єдиної території і громадянст­ва, спільної податкової і правової системи тощо. Право­вою основою конфедерації є союзний договір, тоді як для федерації — конституція. Кошти конфедерації складаю­ться із внесків її суб'єктів. Це нетривка форма державно­го об'єднання. Вона передує виникненню федерації або розпаду на самостійні держави. Нині конфедерацій у сві­ті не існує.