Тема 3: Основи загальновійськового бою
Заняття 1: Основи загальновійськового бою
Вступ
Бій – це організована озброєна боротьба підрозділів, частин і з’єднань воюючих сторін для досягнення перемоги, основна форма тактичних дій військ, авіації і флоту.
Сучасний загальновійськовий бій являє собою двосторонній процес, тому великий вплив на розвиток способів його організації і ведення мають степінь технічної оснащеності і організація військ противника, рівень їх підготовки, способи дій, розробка противником воєнної теорії.
Сучасний загальновійськовий бій вимагає від всього офіцерського складу глибоких воєнно-теоретичних знань, широкого загальнонаукового світогляду, творчості і ініціативи, мистецтва оперативно-тактичного передбачення, здатності прогнозувати можливий хід бойових дій, розробляти і освоювати нові, більш ефективні способи ведення бою.
Сучасний бій, його характерні риси.
Бій – основна форма тактичних дій військ, авіації і флоту, являє собою організовані та узгодженні за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з’єднань, частин та підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.
Бій є єдиним засобом для досягнення перемоги. Розгром противника і перемога в бою досягаються потужними ударами усіх видів зброї, своєчасним використанням їхніх результатів, активними і рішучими діями з'єднань, частин і підрозділів. Бій є загальновійськовим.
Удар – складова частина бою, що полягає в одночасному ураженні угруповань військ і об'єктів противника шляхом потужного впливу на нього військовими і вогневими ударами. У залежності від застосовуваних засобів удари можуть бути ракетні, ракетно-артилерійські, авіаційні й удари військами, які об’єднуються в назву “Вогневі”, а по кількості засобів, що беруть участь, і об'єктів, що уражаються – масовані, зосереджені, групові й одиночні.
Ефективність вогню досягається його масованістю, раптовістю застосування, влучністю і вмілим керуванням. Надійне ураження противника вогнем досягається: своєчасною і достовірною розвідкою цілей; правильним застосуванням вогневих засобів відповідно до їхніх бойових можливостей; влучністю вогню, раптовістю відкриття і ведення його з граничною щільністю та максимальною інтенсивністю; умілим управлінням вогнем в бою.
Маневр – організоване пересування частин і підрозділів в ході бою на новий напрямок (рубіж, у вихідний район) з метою заняття вигідного положення стосовно противника і створення необхідного угруповання сил і засобів для виконання поставлених чи виникаючих під час бою завдань, перенесення вогню, зусиль авіації, ударів ракетних військ для масованого впливу на важливі об’єкти противника.
Загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями усіх військ, що беруть участь у ньому, із застосуванням танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), артилерії, засобів протиповітряної оборони, літаків, вертольотів і іншої бойової техніки й озброєння. Він характеризується рішучістю, високою маневреністю, напруженістю і швидкоплинністю, швидкими і різкими змінами обстановки і розмаїттям застосовуваних способів його ведення, розгортанням бойових дій на землі й у повітрі, на широкому фронті, на велику глибину і веденням їх у високому темпі.
Сучасний загальновійськовий бій вимагає від військ умілого застосування всіх засобів ураження, бойової і спеціальної техніки, уміння використовувати всю міць озброєння, застосовувати засоби захисту і маскування, високої рухливості й організованості, повного напруження всіх моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги, залізної дисципліни і бойової згуртованості. Це досягається: високою бойовою готовністю; свідомим виконанням свого військового обов’язку, стійкістю, хоробрістю, відвагою і готовністю особового складу в будь-яких умовах домогтися повної перемоги над ворогом; знанням начальниками своїх підлеглих, особистим спілкуванням з ними, увагою до їх повсякденного бойового життя і нестатків, високою вимогливістю до них. Це досягається під час напруженої бойової підготовки, яка є основним змістом повсякденної діяльності підрозділів в мирний час і продовжується під час підготовки до бою та в проміжках між боями. В умовах воєнного часу основна мета бойової підготовки – вивчити противника, що протистоїть, і оволодіти найбільш ефективними способами його розгрому в обстановці, яка складається.
Загальновійськовий бій може вестися з застосуванням ядерної зброї й ураження інших засобів з застосуванням тільки звичайної зброї.
Своєчасне виявлення противника і знищення його вогнем досягається веденням безперервного спостереження і умілим застосуванням своєї зброї.
Для спостереження за наземним і повітряним противником у взводі (відділенні) призначається спостерігач, у ході бою спостереження за противником ведеться командиром та усім особовим складом взводу (відділення, танка). З бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка в усіх випадках ведеться кругове спостереження. Сектори спостереження призначаються залежно від розташування приладів спостереження, бійців і розміщення особового складу.
Постійна загроза у застосуванні противником ядерної, хімічної і бактеріологічної (біологічної) зброї вимагає від військ безупинного виявлення і негайного знищення його всіма наявними способами, здійснення в повному обсязі заходів щодо захисту своїх військ від зброї масового ураження і уміння вести бій в умовах його застосування.
Важливе значення в сучасному бою має знищення танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, протитанкових засобів, літаків, вертольотів і повітряних десантів противника.
Звичайна зброя включає всі вогневі й ударні засоби, в яких застосовують артилерійські, зенітні, авіаційні, стрілецькі й інженерні боєприпаси і ракети в звичайному спорядженні, запалювальні боєприпаси й вогнемети. У бою з застосуванням тільки звичайної зброї вогонь артилерії, танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), зенітних засобів і стрілецької зброї в сполученні з ударами авіації є основним засобом ураження противника. Звичайна зброя може застосовуватися самостійно і в поєднанні з ядерною зброєю.
Найбільш ефективним видом звичайної зброї є високоточна зброя, до якої належать розвідувально-ударні (розвідувально-вогневі) комплекси, а також інші комплекси (системи) озброєння, які застосовують керовані, самонавідні ракети і боєприпаси, здатні уражати цілі, як правило, з першого пострілу (пуску).
Запалювальні боєприпаси й вогнемети застосовуються для ураження живої сили і вогневих засобів противника які розташовані відкрито або знаходяться в довгострокових вогневих і інших фортифікаційних спорудженнях, а також його бойової техніки й інших об'єктів.
Для своєчасного й успішного виконання бойових задач підрозділи повинні бути готові проводити марш із високою швидкістю, а також перевозитися різними видами транспорту, приховано розташовуватися в призначених їм районах і вміло діяти в перед бойовому і бойовому порядках.
Під рисами сучасного загальновійськового бою розуміють важливі його властивості та особливості, які розкривають характер бою в тій чи іншій війні.
Характер бою – це сукупність загальних рис, присутніх в цьому бою та визначення його властивостей та особливостей. Риси бою не є чимось незмінним, удосконалення матеріальної основи бою тягне за собою зміни його характерних рис. Порівняно низький рівень розвитку засобів боротьби в Першу Світову війну характеризує винятково повільний розвиток бою, його обмежений розмах й рішучість і навпаки, якісне полегшення засобів в боротьбі, в Другій Світовій війні та кількісне їх збільшення придало бою новий зміст, обумовило його високу маневреність та динамічність. Оснащення військ зброєю різного призначення та іншою новою технікою і зв’язані з цим зміни в підготовці особового складу створило інші умови для бойових дій та визвали глибокі зміни в характері й засобах їх ведення. Сучасний бій характеризується рішучістю, напруженістю, швидкоплинністю, швидкими та різкими змінами обстановки, розвертання бойових дій на землі, в повітрі на широкому фронті, на велику глибину та з високим темпом дій.
Рішучість бойових дій визначає гострий класовий характер майбутніх воєн, в яких знайдуть застосування міцні сучасні засоби бою, що створять всі необхідні умови для таких дій, високими морально-бойовими якостями особового складу армії України та передовим характером нашої військової науки. Рішучість виявляється в цілях бою та засобах їх здобуття, самоствердженням дій військ та їх неухильним прагненням виконати бойове завдання, незважаючи ні на які труднощі.
Висока маневреність сучасного бою є результатом застосування міцних засобів ураження, різкого збільшення рухомості загальновійськових підрозділів, частин та з’єднань, які повністю механізовані та оснащення високо рухомою бойовою технікою, а також тим що нема суцільного фронту в обороні і в наступі. Сучасні засоби ураження дозволяють завдати ворогу великих втрат, а висока рухомість військ дає можливість якомога швидко використати результати вогневих ударів, з ходу атакувати ворога та швидко просуватися в глибину, в короткі терміни здійснювати маневр з різними цілями. В даний час маневр застосовується також з метою своєчасного здійснення військами результатів вогневих ударів, швидкого перенесення зусилля в глибину, чи на новий напрям перетинати зони радіоактивного зараження, завалів, затоплення та пожежі, виведення військ з під ядерних ударів ворога, зміни частин та підрозділів, які зазнали втрат і стали небоєздатні.
Напруженість бойових дій є наслідком прагнення та можливості ворога вести активні бойові дії з рішучими цілями. В цих умовах здобуття перемоги в бою потребує від наших військ високої бойової підготовки та морально-психологічної підготовки, майстерних дій й максимального напруження фізичних та духовних сил.
Швидкоплинність бою зумовлена могутністю сучасних засобів ураження, їх швидкодіями, здатністю у короткі строки нанести поразку ворогу та завершити його розгром після нанесення йому вогневих ударів, у високих темпах розвивати наступ у глибину. Збільшення та розвиток, впровадження нових систем звичайної зброї, широке застосування бойових вертольотів ще більше вносить напругу та швидкоплинність бою.
Швидка та різка зміна обстановки – нова характерна риса сучасного бою. Швидкість обстановки визначається коротким часом, за який відбувається зміна обстановки, положення, стан та характер дій військ. Вона залежить від здатності сучасного озброєння у мінімальний час знищити ворога, певні об’єкти, а також від швидкості пересування військ. В сучасному бою застосування могутніх засобів ураження, висока мобільність військ, велика їх вогнева та ударна сила спричиняють корінні зміни обстановки не тільки по годинах, але і по хвилинах, а в умовах застосування ядерної зброї – по секундах.
Різноманітність способів ведення бою – риса обумовлена високою динамічністю та широко плинністю, різноманітністю умов обстановки, швидкою та різкою зміною, можливістю переходу від одних до інших засобів ураження, швидкою зміною видів бойових дій, різким виробленням бойових можливостей військ, різноманітністю в їх складі засобів боротьби та задач поставлених в ході бою.