- •Дайте визначення політичної культури та назвіть її функції.
- •Дайте характеристику президентської форми республіканського правління.
- •Дайте характеристику конституційної монархії як форми правління, її різновидів – дуалістичної та парламентської монархій.
- •Здійсніть порівняльний аналіз комуністичної і соціал-демократичної ідеологій.
- •З’ясуйте суть мажоритарної виборчої системи, її різновидів.
- •З’ясуйте зміст двопартійної системи, систем обмеженого і поляризованого плюралізму та атомізованої партійної системи.
- •З’ясуйте суть підходів д.Істона і г.Алмонда до розуміння політичної системи суспільства.
- •Здійсніть порівняльну характеристику політичної і державної влади.
- •Назвіть та поясніть функції політичної еліти.
- •Назвіть основні напрями формування і вдосконалення політичної системи України.
- •Охарактеризуйте унітарну державу як форму державного устрою.
- •Порівняйте президентську і парламентську республіки з точки зору повноважень глави держави і способу формування уряду.
- •Що представляє собою державна сила країни на міжнародній арені і якими факторами вона визначається?
- •Якими ознаками характеризується демократичний політичний режим?
- •Які причини виникнення політичних партій і які функції виконують ці політичні інститути?
Здійсніть порівняльний аналіз комуністичної і соціал-демократичної ідеологій.
Комунізм це була ідея суспільного ладу, за якого всі люди будуть рівноправними трудівниками і власниками суспільного багатства. Головна комуністична ідея – ідея соціальної рівності. Мета демократичного соціалізму полягає в тому, щоб домогтися такого мирного міжнародного устрою, за якого можна буде зміцнити ці цінності, а кожна людина отримує можливість розвивати свої здібності, користуючись гарантіями людських і громадських прав у демократичному суспільстві. Сьогодні жодна з комуністичних партій світу не висуває ідей комуністичного будівництва, а вже перейшла або переходить на соціал-демократичні позиції.
З’ясуйте зміст концепцій деідеологізації і реідеологізації суспільного життя.
Деідеологізація - це звільнення суспільства від ідеології як форми свідомості що безнадійно застаріла.
Реідеологізація – це формування нової ідеології, що відповідала би потребам нового часу.
Здійсніть типології політичних еліт, які поширені в сучасній науковій літературі.
За доступом до влади: правляча еліта до якої належать усі ті, хто прямо чи опосередковано бере участь в правлінні суспільством; контр еліта – такі особи, які наділені характерними для еліти якостями, але внаслідок свого соціального статусу чи різних перешкод не мають доступу до управління. За результатами: еліта і псевдо еліта. За стилем правління: ліберальна, авторитарна, демократична.
.З’ясуйте суть процесу політичної соціалізації та його функцій.
Під соціалізацією (від лат. socialis - суспільний) розуміють «процес засвоєння людським індивідом певної системи знань, норм і цінностей, які надають йому можливість функціонувати як повноправному членові суспільства».
Політична соціалізація — це процес засвоєння індивідом певної системи політичних знань, норм і цінностей, тобто політичної культури.
Політична соціалізація забезпечує набуття індивідом уміння орієнтуватись у політичному просторі й виконувати в ньому певні владні функції. Через політичну соціалізацію здійснюється формування, відтворення і розвиток політичної культури.
З’ясуйте суть мажоритарної виборчої системи, її різновидів.
Мажоритарна виборча система це така система в основу якої покладено принцип більшості. Переможцем тут стає той, хто набрав більшість голосів виборців. Розрізняють: 1. мажоритарну виборчу систему абсолютної більшості – переможцем стає кандидат, який набрав 50%+1 голос всіх, хто брав участь у голосуванні; 2. мажоритарну виборчу систему відносної більшості – у випадку, якщо ні один з кандидатів не набере абсолютної більшості, призначається другий тур виборів, в якому беруть участь два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів у першому турі. Переможцем стає той, хто набере відносну більшість голосів.
З’ясуйте зміст двопартійної системи, систем обмеженого і поляризованого плюралізму та атомізованої партійної системи.
Атомізована партійна система характеризується наявністю багатьоіх маловпливових і нечисельних партій. Така система діє, переважно, в перехідних до демократії суспільствах. Уряд, як правило, формується на пропорційній основі. За умови стабілізації демократичного правління вона має тенденцію до перетворення у консолідованішу і впливову систему поміркованого плюралізму.
Поширеною є поляризована партійна система, діри якій боротьбу за владу ведуть шість і більше партій. При наявності великої кількості невеликих партій, вони, як правило, утворюють блоки або коаліції на час ведення передвиборчої кампанії.Двопартійна система характеризується домінуванням двох потужних партій, одна із яких перебуває при владі, а інша - в опозиції. Класичними прикладами є Республіканська та Демократична партії США, Консервативна та Лейбористська партії Великобританії.
З’ясуйте зміст однопартійної, гегемоністської систем та партійної системи домінування.
-однопартійна (в країні є одна правляча партія, а діяльність інших не допускається);
- домінантна (з переважаючою партією, яка за під сумками виборів незмінно залишається при владі протягом десятків років);
Зазначте спільні і відмінні риси тоталітарного і авторитарного політичних режимів.
Спільні: щоденна загроза репресій, використання армії та каральних органів з метою утримання влади в своїх руках.
Відмінні: на відмінно від тоталітаризму, авторитарний політичний режим допускає існування обмеженого плюралізму в різних суспільних сферах, погоджується з існуванням окремих елементів демократії, таких як парламентські вибори, багатопартійність.
Здійсніть порівняльну характеристику громадських організацій, рухів і політичних партій.
Політичні партії — певні групи людей, яких єднають спільні цілі та інтереси. Головним призначенням партій є досягнення державної влади; оволодіння апаратом управління для реалізації соціальних інтересів, які вони представляють; участь у розробці політичного курсу країни та вплив на висування і призначення державних лідерів.
Громадські організації та рухи які мають на меті вирішення політичних проблем, задоволення й захист потреб та інтересів своїх членів. Кожне з професійних, молодіжних, творчих та інших добровільних об'єднань має статут із чітко визначеними завданнями в межах чинних державних